про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
26 травня 2020 р. Справа № 480/3199/20
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Гелета С.М., розглянувши матеріали адміністративного позову громадської організації "ОШУКАНІ УКРАЇНЦІ" до Сумської обласної регіональної організації політичної партії "Слуга Народу", Політичної партії "Слуга Народу" про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,-
Громадська організація «Ошукані Українці» звернулася до суду із адміністративним позовом до Сумської обласної регіональної організації політичної партії «Слуга Народу», Політичної партії «Слуга Народу» в якому просить визнати протиправною бездіяльність Сумської обласної регіональної організації політичної партії «Слуга Народу» в частині відсутності розробки та реалізації ідеологічної та політичної роботи, не прийнятті участі та висуванні кандидатів на місцевих виборах протягом 2016-11.2019 в межах Сумської області, не проведенні регіональних конференцій для обрання делегатів на З'їзди партії «Слуга Народу», що відбулися протягом 2018-2020 років, визнати протиправним рішення Вищої Ради Партії «Слуга Народу» щодо створення Сумської обласної регіональної організації політичної партії «Слуга Народу», зобов'язати Вищу Раду Партії «Слуга Народу» привести у відповідність вимог п.п. 4.1, 3.1, п.п. 4.9.1 Статуту політичної партії Слуга Народу» склад Сумської обласної регіональної організації політичної партії «Слуга Народу» з урахуванням вимоги щодо адміністративно - територіальної ознаки та вимоги, що член партії бере участь у роботі лише одної із партійних організацій.
Розглянувши матеріали адміністративного позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 1-2 частини першої ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до частини першої ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, крім іншого є спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" визначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Отже, головною ознакою публічно-правових спорів є участь у даних правовідносинах суб'єкта владних повноважень. Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій та повноважень, при цьому ці функції та повноваження повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Судом враховується та обставина, що на даний час жодна із сторін не є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи, а тому особливості провадження, визначені главою 11 КАС України не розповсюджуються на спірні правовідносини, зазначені в позовних вимогах, спір не пов'язаний із з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Відповідно до п. 4 ч 2 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об'єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.
Політична партія - це, зареєстроване згідно з законом, добровільне об'єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах (стаття 2 Закону України «Про політичні партії в Україні»).
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про політичні партії в Україні» політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку. Політичні партії в Україні створюються і діють тільки із всеукраїнським статусом. Відповідно до статті 4 Закону втручання з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб у створення і внутрішню діяльність політичних партій та їх структурних утворень забороняється, за винятком випадків, передбачених цим Законом.
Згідно ст. 8 Закону України «Про політичні партії в Україні», статут політичної партії, серед іншого містить такі відомості: найменування політичної партії; перелік статутних органів політичної партії, порядок їх утворення, їхні повноваження і термін цих повноважень; порядок вступу до політичної партії, зупинення та припинення членства в ній; права та обов'язки членів політичної партії, підстави припинення чи зупинення членства в політичній партії; порядок створення, загальну структуру та повноваження обласних, міських, районних організацій політичної партії та її первинних осередків; порядок внесення змін та доповнень до статуту і програми політичної партії; порядок скликання та проведення партійних з'їздів, конференцій, зборів та інших представницьких органів політичної партії; джерела матеріальної та фінансової підтримки політичної партії, її місцевих організацій, порядок здійснення витрат політичної партії; порядок здійснення внутрішньопартійного фінансового аудиту, а також порядок утворення (призначення на посаду та звільнення з посади), повноваження і термін повноважень органів чи посадових осіб, відповідальних за здійснення такого аудиту; порядок залучення аудиторської фірми для проведення зовнішнього незалежного аудиту фінансової звітності; порядок ліквідації (саморозпуску), реорганізації політичної партії, використання її коштів та іншого майна, що залишилися після її ліквідації (саморозпуску); розмір квот, що визначає мінімальний рівень представництва жінок і чоловіків у виборчому списку кандидатів у народні депутати України від партії у загальнодержавному окрузі, кандидатів у депутати місцевих рад в багатомандатних виборчих округах і має становити не менше 30 відсотків загальної кількості кандидатів у виборчому списку.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про політичні партій в Україні» рішення про утворення обласної, міської, районної організації, первинного осередку політичної партії та іншого структурного утворення, передбаченого статутом партії, приймається на установчих зборах (конференції) обласної, міської, районної організації, первинного осередку політичної партії або іншого структурного утворення, передбаченого статутом партії, оформляється протоколом, який підписують головуючий та секретар.
Відповідно частини другої статті 11 Закону України «Про політичні партії в Україні» з моменту реєстрації політичної партії у визначеному законом порядку вона набуває статусу юридичної особи.
Згідно зі ст. 23 цього Закону, політичні партії припиняють свою діяльність шляхом реорганізації чи ліквідації (саморозпуску) або в разі заборони її діяльності чи анулювання реєстраційного свідоцтва в порядку, встановленому цим та іншими законами України. Рішення про реорганізацію чи саморозпуск приймається з'їздом (конференцією) політичної партії відповідно до статуту політичної партії. Одночасно з прийняттям такого рішення з'їзд (конференція) політичної партії приймає рішення про використання майна та коштів політичної партії на статутні чи благодійні цілі. Стаття 24 цього Закону встановлює підстави та порядок анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, зокрема, шляхом звернення до Верховного Суду України органу, який зареєстрував політичну партію, з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва. Інші підстави для анулювання реєстраційного свідоцтва не допускаються.
Рішенням Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року № 6-рп/2001 у справі (справа щодо конституційності статті 248-3ЦПК України) роз'яснено, що відповідно до пункту 11 частини першої статті Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, засади утворення і діяльності політичних партій, інших об'єднань громадян. Частиною другою статті 8 Закону України «Про об'єднання громадян» визначено, що втручання державних органів та службових осіб у діяльність об'єднань громадян не допускається, крім випадків, передбачених цим Законом. Тобто внутрішня організація, взаємовідносини членів об'єднань громадян, їх підрозділів, статутна відповідальність членів цих об'єднань громадян, їх підрозділів, статутна відповідальність членів цих об'єднань регулюються корпоративними нормами, встановленими самими об'єднаннями громадян, які базуються на законі; визначаються питання, які належать до їх виключної компетенції і підлягають самостійному вирішенню.
Отже, втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб у здійснювану в рамках закону діяльність об'єднань громадян не допускається. При цьому Конституційний Суд України визначив, що у разі виникнення спору щодо порушення об'єднаннями громадян, їх посадовими і службовими особами прав і свобод громадянина останній має право на підставі статті 55 Конституції України звернутись за їх захистом до суду.
Визначення належності питань до внутрішньо-організаційної діяльності або виключної компетенції об'єднання громадян у кожному конкретному випадку вирішує суд в разі оскарження громадянином актів, дій таких об'єднань.
Тобто, як вбачається із наведеного, обов'язковою ознакою публічно-правового спору, що підлягає розгляду судом в порядку адміністративного судочинства є підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб'єкту владних повноважень та участь у публічно-правовому спорі з однієї сторони суб'єкта, наділеного владними повноваженнями, який здійснює владні управлінські функції, при цьому ці функції та повноваження повинні здійснюватись цим суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір, тобто спір між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Отже, до юрисдикції адміністративних судів віднесені тільки ті публічно-правові спори, які виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктами владних повноважень віднесених до їх компетенції владних управлінських функцій.
Вказана правова позиція узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2019 у справі № 826/9341/17 (провадження № 11-318апп19), від 18.12.2019 у справі № 826/13961/1 (провадження № 11-190апп19).
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, громадська організація оскаржує бездіяльність відповідача щодо розробки ідеологічної та політичної роботи, неприйняття та висування кандидатів на місцевих виборах, не проведення регіональних конференцій для обрання делегатів на з'їзди партії, створення Сумської обласної регіональної організації, зобов'язання привести у відповідність до Статуту склад Сумської обласної регіональної організації.
Згідно адміністративного позову вимоги громадської організації, заявлені до відповідачів Сумської обласної регіональної організації політичної партії «Слуга Народу», Політичної партії «Слуга Народу», які, в межах спірних правовідносин, не є суб'єктами владних повноважень в розумінні приписів Кодексу адміністративного судочинства України і які не наділені владними управлінськими функціями, в тому числі і делегованими, а спір, який хоч і має ознаки публічності, але є внутрішньою справою об'єднання громадян і сферою внутрішньо - статутної діяльності партії.
Беручи до уваги наведене та ураховуючи суть спірних правовідносин, а саме те, що спір стосується відносин щодо діяльності Сумської обласної регіональної організації політичної партії «Слуга Народу», Політичної партії «Слуга Народу», які, із врахуванням п. 4 ч 2 ст. 19 КАС України та до Закону України «Про політичні партії в Україні» та Статуту політичної партії «Слуга Народу», належать до виключної компетенції Сумської обласної регіональної організації політичної партії «Слуга Народу», Політичної партії «Слуга Народу», відповідачі не є суб'єктами владних управлінських функції, суд дійшов висновку, що компетенція адміністративних судів не поширюється на цей спір.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що даний спір не відноситься до компетенції адміністративних судів і не може бути розглянутий за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 170 КАС України суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, роз'яснивши позивачу його право звернутись із зазначеними вимогами до суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства, оскільки цей спір не входить до компетенції адміністративних судів, а порушення правил предметної підсудності у майбутньому буде безумовною підставою для скасування правильного по суті рішення по справі.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 19, 170 КАСУ країни, - суд
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Громадської організації «Ошукані Українці» до Сумської обласної регіональної організації політичної партії «Слуга Народу», Політичної партії «Слуга Народу» про визнання протиправною бездіяльність Сумської обласної регіональної організації політичної партії «Слуга Народу» в частині відсутності розробки та реалізації ідеологічної та політичної роботи, не прийнятті участі та висуванні кандидатів на місцевих виборах протягом 2016-11.2019 в межах Сумської області, не проведенні регіональних конференцій для обрання делегатів на З'їзди партії «Слуга Народу», що відбулися протягом 2018-2020 років, визнання протиправним рішення Вищої Ради Партії «Слуга Народу» щодо створення Сумської обласної регіональної організації політичної партії «Слуга Народу», зобов'язати Вищу Раду Партії «Слуга Народу» привести у відповідність вимог п. п. 4.1, 3.1, п. п. 4.9.1 Статуту політичної партії Слуга Народу» склад Сумської обласної регіональної організації політичної партії «Слуга Народу» з урахуванням вимоги щодо адміністративно - територіальної ознаки та вимоги, що член партії бере участь у роботі лише одної із партійних організацій.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження, передбачений ст. 295 КАС України, продовжуються на строк дії такого карантину.
Повний текст ухвали складено та підписано 26.05.2020
Суддя С.М. Гелета