про залишення позовної заяви без руху
26 травня 2020 року м. Рівне№460/2531/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Борискін С.А., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою
ОСОБА_1
до Головного територіального управління юстиції у Рівненській області
про стягнення вихідної допомоги,-
У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, в якому вона просила стягнути з Головного територіального управління юстиції у Рівненській області на її користь вихідну допомогу у розмірі 12016,53 грн.
Після відкриття провадження у справі, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху, з огляду на наступне.
За правилами ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.3, 5 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Поряд з цим, за приписами ст.116 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Відповідно до ч.1 ст.233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Згідно з ч.2 ст.233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013№ 8-рп/2013 у справі щодо офіційного тлумачення положень ч.2 ст.233 КЗпП України, ст.1, 12 Закону України "Про оплату праці" зазначив, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
Пунктом 2.1 мотивувальної частини вказаного рішення Конституційний Суд України розкрив сутність вимог працівника до роботодавця, зазначених у ч.2 ст.233 КЗпП України, строк звернення до суду з якими не обмежується будь яким-строком.
Конституційний Суд України дійшов висновку, що під заробітною платою, яка належить працівникові, або, за визначенням, використаним у ч.2 ст.233 Кодексу, є належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
Разом з тим, згідно з п.4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 (далі -Порядок №100), при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством поряд з іншим не враховуються:
а) виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов'язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов'язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками);
б) одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо).
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 12.02.2020 у справі №620/3884/18.
Частиною 2 статті 50 Закону "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII, закріплено, що заробітна плата державного службовця складається з: посадового окладу; надбавки за вислугу років; надбавки за ранг державного службовця; премії (у разі встановлення). Жодні компенсації та гарантії до структури заробітної плати не включені.
Тобто, положення ч.2 ст.233 КЗпП України стосуються виключно звернення до суду без обмеження будь-яким строком з позовом про стягнення заробітної плати, а вихідна допомога не входить до структури заробітної плати.
В аспекті спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що такі пов'язані зі звільненням з публічної служби, тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України, як норми спеціального процесуального закону.
Враховуючи, що вихідна допомога, яку позивач просить стягнути з відповідача, не входить до складу заробітної плати, то вимоги про її стягнення обмежені місячним строком на звернення до суду.
Як встановлено з матеріалів справи, позивача звільнено з роботи наказом Головного територіального управління юстиції у Рівненській області від 24.12.2019 №917/03/к "Про звільнення ОСОБА_1 ".
Також з позовної заяви та долученої позивачем до матеріалів справи довідки Головного територіального управління юстиції у Рівненській області від 13.01.2020 №01/09-52 судом встановлено, що про невиплату вихідної допомоги ОСОБА_1 дізналася 13.01.2020.
З Комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" судом встановлено, що ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 31.01.2020 відкрито провадження у справі №460/466/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), за змістом якого вона просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного територіального управління юстиції у Рівненській області від 24.12.2019 №917/03/к "Про звільнення ОСОБА_1 ";
- поновити на посаді головного спеціаліста з внутрішнього аудиту Головного територіального управління юстиції у Рівненській області з 26.12.2019;
- стягнути з Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) середній заробіток за час вимушеного прогулу.
При цьому, з даним адміністративним позовом до суду вона звернулася лише 27.03.2020, що підтверджується поштовим штемпелем АТ "Укрпошта" на конверті, в якому було надіслано даний позов.
Тобто, місячний строк звернення до суду позивачем пропущено, без зазначення поважності причин такого пропуску.
Частиною 6 статті 160 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч.13 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
За таких обставин, враховуючи, що провадження у справі відкрито, позовну заяву слід залишити без руху на підставі ч.13 ст.171 КАС України.
Позивачу недоліки позовної заяви слід усунути шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, з зазначенням підстав для поновлення строку та докази поважності причин його пропуску.
Роз'яснити, що у відповідності до п.3 Прикінцевих положень КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Керуючись ст.169 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про стягнення вихідної допомоги залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 5 днів з дня закінчення дії карантину.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя Борискін С.А.