25 травня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/2364/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гіглави О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за позовом Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправною та скасування постанови, -
06 травня 2020 року Дочірнє підприємство "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Пецяк Л.В. про стягнення виконавчого збору від 17.02.2020 ВП№53725944.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю постанови відповідача про стягнення виконавчого збору від 17.02.2020, оскільки аналіз Закону України "Про виконавче провадження" дає підстави для висновку, що обов'язковими умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання судового рішення; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішення. В даному випадку державним виконавцем, який уповноважений здійснювати примусове виконання рішення, за період часу з моменту прийняття постанови про відкриття провадження не було вчинено жодних реальних заходів щодо виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 16.09.2014 №917/823/14. При цьому, 14.02.2020 стягувач у виконавчому провадженні - ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл" подав до відділу заяву про повернення виконавчого документа стягувачу у ВП№53725944 щодо стягнення коштів з ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" в порядку частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження". Однак, станом на 16.03.2020 по ВП№53725944 щодо стягнення коштів з ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" не було винесено постанову про повернення стягувачу виконавчого документа та невикористаних сум авансового внеску. Натомість, 17.02.2020 мало місце безпідставне винесення спірної постанови про стягнення з позивача виконавчого збору в сумі 1375196,27 грн.
Ухвалою суду від 13.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №440/2364/20, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 14:30 20.05.2020.
19.05.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву / а.с. 30-31/, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що дії державного виконавця щодо винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 17.02.2020 №53725944 відповідають приписам статей 13, 18, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження". Зазначає, що постановою від 07.04.2017 відкрито виконавче провадження №53725944 з виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 16.09.2014 №917/823/14, в якій зазначено про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1375196,27 грн. Вказана постанова в установленому законом порядку та строк не оскаржена та не скасована ні в цілому, ні в частині чи пункті. Вказує, що постановою від 07.04.2017 виконавче провадження №53725944 приєднане до зведеного виконавчого провадження. В межах такого зведеного виконавчого провадження неодноразово накладалися арешти на кошти, що знаходяться на рахунках боржника, а також рахунках, відкритих боржником через свої філії, які є окремими юридичними особами. Також постановами від 28.03.2014 та від 15.11.2019 накладені арешти на все рухоме та нерухоме майно боржника. Зауважує, що у зв'язку з надходженням до відділу заяви стягувача про повернення виконавчого документа без виконання, державним виконавцем 17.02.2020 винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 1375196,27 грн, а постановою від 30.04.2020 виконавчий документ було повернуто стягувачу на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження". У подальшому, оскаржувану постанову виконавець виділив в окреме виконавче провадження і остання підлягає виконанню в установленому законом порядку. Твердження позивача стосовно того, що виконавчий збір є своєрідною винагородою виконавця за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення, на переконання відповідача, не відповідають жодній нормі чинного законодавства.
Ухвалою суду від 20.05.2020 закрито підготовче провадження у справі №440/2364/20 та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 14:15 год. 25.05.2020.
Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання 25.05.2020 не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомляв.
Відповідач в судове засідання 25.05.2020 явку свого уповноваженого представника не забезпечив, будучи належно повідомленим про дату, час та місце його проведення, у відзиві на позовну заяву просив провести розгляд справи за відсутності представника управління.
Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відтак, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з частиною дев'ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на викладене, враховуючи, що немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішив розглядати справу за відсутності учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Наказом Господарського суду Полтавської області від 16.09.2014 №917/823/14 на виконання рішення Господарського суду від 24.06.2014 у справі №917/823/14 стягнуто з ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на користь ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл" 13678882,67 грн основного боргу та 73080,00 грн витрат з оплати судового збору /а.с. 36/.
05.04.2017 на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області надійшла заява ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл" про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 16.09.2014 №917/823/14 /а.с. 33-34/.
07.04.2017 за заявою ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл" заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Приймак О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №53725944 з примусового виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 16.09.2014 №917/823/14, пунктом 3 якої стягнуто з боржника виконавчий збір в розмірі 1375196,27 грн /а.с. 38/.
Постановою заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Приймак О.В. від 07.04.2017 про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження приєднано виконавче провадження №53725944 до зведеного виконавчого провадження, яке веде ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області /а.с. 40/.
11.01.2020 на адресу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) надійшла заява ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл" з повідомленням про проведення узгодженого зняття обсягів виконаних робіт згідно з актом перевірки КРУ на суму 237827,01 грн, що підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень та липень 2015 року, та, як наслідок, облікування за ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" заборгованості вже у загальному розмірі 13514135,66 грн /а.с. 41/.
У подальшому, 14.02.2020 ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл" подало до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) заяву про повернення виконавчого документа стягувачу, у якій просило на підставі пункту 1 частини першої та частини третьої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" повернути виконавчий документ стягувачу по виконавчому провадженню №53725944 щодо стягнення коштів з ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" на користь ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл", а також невикористані суми внесеного авансового внеску /а.с. 46-47/.
17.02.2020 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Пецяк Л.В. винесені постанови:
- про стягнення виконавчого збору ВП№53725944, якою з боржника ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" стягнуто виконавчий збір у розмірі 1375196,27 грн /а.с. 49/;
- про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження ВП№53725944, якою виконавче провадження №53725944 з примусового виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 16.09.2014 №917/823/14 виведено із зведеного виконавчого провадження №34007292, яке веде ВПВР Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) /а.с. 50/.
Надалі, головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Пецяк Л.В. винесла постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 30.04.2020 ВП№53725944 /а.с. 52/.
Не погоджуючись з постановою від 17.02.2020 про стягнення виконавчого збору у розмірі 1375196,27 грн у виконавчому провадженні №53725944, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом для захисту своїх прав.
Надаючи оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд виходить з наступного.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 02.06.2016 №1404-VІІІ "Про виконавче провадження".
Згідно з частиною першою статті 1 Закону №1404-VІІІ (в редакції, яка діяла на момент винесення спірної постанови, далі - Закон №1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У частині першій статті 5 Закону №1404-VІІІ зазначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно зі статтею 10 Закону №1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону №1404-VІІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною п'ятою вказаної статті встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Закону №1404-VІІІ (у редакції чинній до 28.08.2018) виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
З 28.08.2018 частину другу статті 27 Закону №1404-VІІІ змінено Законом України №2475-VIII від 03.07.2018 та визначено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
За приписами пунктів 1-6 частини п'ятої статті 27 Закону №1404-VIII виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.
Також частиною дев'ятою статті 27 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.
За правилами частини п'ятої вказаної статті повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.
Приписами статей 40, 42 Закону №1404-VІІІ передбачено порядок винесення постанови про стягнення виконавчого збору.
Частиною третьою статті 40 Закону №1404-VІІІ встановлено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з частиною четвертою статті 42 Закону №1404-VІІІ на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.
Отже, з аналізу вищенаведених норм Закону №1404-VІІІ слідує, що підставою для стягнення виконавчого збору у межах виконавчого провадження про стягнення з боржника коштів є здійснення державним виконавцем дій з фактичного виконання рішення органами державної виконавчої служби.
30.04.2020 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Пецяк Л.В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону №1404-VІІІ у зв'язку з письмовою заявою стягувача.
При цьому, прийняттю постанови про повернення виконавчого документа стягувачу передувало прийняття 17.02.2020 виконавцем спірної постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП№53725944.
Суд зауважує, що з урахуванням редакцій Закону №1404-VIII, які були чинними у період існування заборгованості позивача, база обрахунку виконавчого збору змінювалась.
Так, у період до 28.08.2018 розмір виконавчого збору становив - 10 відсотків фактично стягнутої суми, тоді як, у період після 28.08.2018 розмір виконавчого збору складав - 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню.
Таким чином, положення статті 27 Закону №1404-VІІІ у редакції, чинній у період до 28.08.2018, зменшували відповідальність ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", як боржника, в порівнянні з нормами статті 27 Закону №1404-VІІІ у редакції, чинній з 28.08.2018, оскільки розмір виконавчого збору обраховувався як 10 відсотків від фактично стягнутої суми, а не з суми що підлягає примусовому стягненню.
Суд звертає увагу на те, що за своїм призначенням виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення.
Аналогічні правові висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 у справі №2540/3203/18.
Крім того, при стягненні виконавчого збору відповідно до частини третьої статті 40 Закону №1404-VIII без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.
Зазначене дає підстави для висновку, що виконавець, приймаючи спірну постанову, не врахував принципу пропорційності, спрямованого на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу приватних і публічних інтересів, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими і мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються.
Посилання відповідача в обґрунтування відзиву на позовну заяву на те, що постановою від 07.04.2017 відкрито виконавче провадження №53725944 з виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 16.09.2014 №917/823/14, в якій зазначено про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 1375196,27 грн і яка в установленому законом порядку та строк не оскаржена та не скасована ні в цілому, ні в частині чи пункті, то суд зауважує, що на момент прийняття вказаної постанови Законом №1404-VIII розмір виконавчого збору обраховувався як 10 відсотків від фактично стягнутої суми.
Відтак, зазначення у пункті 3 постанови від 07.04.2017 про відкриття виконавчого провадження №53725944 про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 1375196,27 грн суперечить положенням статті 27 Закону №1404-VІІІ у редакції, чинній на момент винесення вказаної постанови.
З приводу тверджень відповідача про вжиття виконавцем у зведеному виконавчому провадженні №34007292 заходів для примусового виконання наказу Господарського суду Полтавської області від 16.09.2014 №917/823/14 у вигляді неодноразового накладення арештів як на кошти, що знаходяться на рахунках боржника, а також рахунках, відкритих боржником через свої філії, які є окремими юридичними особами, так і на все рухоме та нерухоме майно боржника, суд вважає за доцільне відмітити, що вжиття зазначених заходів не призвело до фактичного стягнення з боржника будь-якої суми коштів на погашення заборгованості ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" перед ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл" за наказом Господарського суду Полтавської області від 16.09.2014 №917/823/14.
За викладених обставин, враховуючи те, що зміни, внесені Законом №2475-VIII від 03.07.2018, погіршили становище боржника ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України", а також те, що виконавчою службою фактично не стягнуто з боржника коштів за наказом Господарського суду Полтавської області від 16.09.2014 №917/823/14, суд вважає, що у виконавця були відсутні правові підстави для стягнення з позивача виконавчого збору в сумі 1375196,27 грн, а отже, така постанова не відповідає вимогам статті 27 Закону №1404-VIII.
При формуванні вказаних висновків судом враховано позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 14.05.2020 у справі №640/685/19.
Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем не доведено правомірності прийнятої постанови про стягнення виконавчого збору від 17.02.2020 ВП№53725944, у зв'язку з чим, суд вважає за необхідне визнати протиправною та скасувати вказану постанову.
Відтак, позовні вимоги ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 20627,94 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень зі статусом юридичної особи.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Судом встановлено, що 11.02.2020 Адвокатським об'єднанням "Кейтс Ло Груп" адвокату Петрощук К.В. виданий ордер на надання правничої допомоги ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" у Полтавському окружному адміністративному суді (а.с. 14).
При цьому, у позовній заяві зазначено, що попередній розрахунок витрат на правову допомогу становить 10000,00 грн.
Разом з тим, станом на дату постановлення рішення у даній справі позивачем не надано до суду належним чином завіреної копії договору про надання правової допомоги, доказів понесення витрат на її оплату, акту виконаних робіт (наданих послуг) та детального опису робіт (наданих послуг), а також обґрунтованої заяви про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу на користь позивача із зазначенням повної суми понесених витрат.
Виходячи з викладеного, суд доходить висновку про відсутність підстав для стягнення на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. В'ячеслава Чорновола, б. 22-А, м. Полтава, Полтавська область, 36039, ідентифікаційний код 32017261) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (вул. Героїв-пожежників, 13, м. Полтава, Полтавська область, 36014) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Пецяк Людмили Вікторівни про стягнення виконавчого збору від 17 лютого 2020 року ВП№53725944.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, буд. 28, ідентифікаційний код 43316700) на користь Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вул. В'ячеслава Чорновола, б. 22-А, м. Полтава, Полтавська область, 36039, ідентифікаційний код 32017261) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 20627,94 грн (двадцять тисяч шістсот двадцять сім гривень дев'яносто чотири копійки).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Гіглава