Справа № 1540/5113/18
26 травня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач (з урахуванням уточнених позовних вимог) просив суд:
- визнати противоправними дії відповідача щодо не включення до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія ОСОБА_1 середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 останніх відпрацьованих місяців, включаючи роботу з таємними виробами, носіями, документами у розмірі 10 відсотків від посадового окладу;
- визнати противоправним дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області при проведені перерахунку пенсії (на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року за № 103), щодо зменшення з 01.01.2018 року основного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 90 відсотків на 70 відсотків;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 року з урахуванням розміру посадового окладу станом на 01 березня 2018 року з включенням до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 останніх відпрацьованих місяців, включаючи роботу з таємними виробами, носіями, документами, у розмірі 15 відсотків від посадового окладу, з урахуванням індексації та із визначенням пенсії за вислугу років у розмірі 90 відсотків грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що йому відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» було призначено пенсію за вислугу років в розмірі 90% грошового забезпечення.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області позивачу було проведено перерахунок пенсії та здійснено її виплату, починаючи з 01.01.2018 року. При цьому, як зазначає позивач, додаткові види грошового забезпечення при перерахунку пенсії з 01.01.2018 року відповідачем враховані не були. Також позивачу було зменшено основний розмір пенсії з 90% на 70% грошового забезпечення.
Не погоджуючись із зазначеними діями Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду.
Ухвалою суду від 08.10.2018 року у справі було відкрито спрощене позовне провадження із повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.
11.12.2018 року провадження у справі №1540/5113/18 було зупинено на підставі п.3 ч.1 ст.236 КАС України до набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18. Ухвалою суду від 26.07.2019 року провадження у справі було поновлено та продовжено розгляд справи по суті.
26.07.2019 року ухвалою Одеського окружного адміністративного суду провадження в адміністративній справі №420/5113/18 було зупинено на підставі п.9 ч.2 ст.236 КАС України до набрання чинності рішеннями Верховного Суду у зразкових справах №240/5401/18 та №240/6263/18.
26.03.2020 року, у зв'язку із набранням законної сили постановами Великої Палати Верховного Суду у зразкових справах №240/5401/18 та №240/6263/18, провадження в адміністративній справі №1540/5113/18 було поновлено та подальший розгляд справи було вирішено проводити в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.
22.04.2020 року протокольною ухвалою суду було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. В той же день підготовче провадження у справі було закрито та призначений розгляд справи по суті.
У судове засідання 19.05.2020 року позивач та його представник не з'явились, надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності (а.с.125).
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 19.05.2019 року до судового засідання також не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином та своєчасно. Надав до суду відзив на адміністративний позов (а.с.29-30), з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що 01.04.2014 року набрав чинності Закон України від 27.03.2014 року №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в України», яким встановлено, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. На підставі вищезазначеного відповідачем, на виконання постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" №103 від 21.02.2018 року, у березні 2018 року було проведено перерахунок пенсії позивача, починаючи з 01.01.2018 року, з урахуванням 70-відсоткового розміру грошового забезпечення.
Щодо врахування додаткових видів грошового забезпечення, пенсійний орган зазначив, що Постановою №103 визначено, що перерахунок пенсії проводиться з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
З огляду на вищезазначене Одеським обласним військовим комісаріатом пенсійному фонду була передана довідка від 16.04.2018 року про розмір грошового забезпечення позивача згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103, на підставі якої ОСОБА_1 було зроблено перерахунок пенсії. При цьому визначення розміру грошового забезпечення військовослужбовців чи окремих його складових для обчислення/перерахунку пенсії до компетенції органів Пенсійного фонду не належить.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (є правонаступником ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до судового засідання також не з'явилась, про дату, час та місце слухання справи повідомлялась належним чином та своєчасно. Пояснень по суті спірних правовідносин Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки до суду не надав.
Згідно із ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи наведене положення Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку із неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, наданнями сторонами заяв по суті справи та письмових пояснень, за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглядати в подальшому справу в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.
Судом у справі встановлено наступне.
ОСОБА_1 є пенсіонером Міністерства оборони України та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до протоколу за пенсійною справою №1501001597 (Міноборони) від 29.12.2007 року позивачу було призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення, до якого увійшли: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років у відсотковому розмірі 40%, та середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 останніх відпрацьованих місяців, включаючи роботу з таємними виробами, носіями, документами у розмірі 10 відсотків від посадового окладу (а.с.13).
У 2018 році на адресу ГУ ПФУ в Одеській області від Одеського обласного військового комісаріату надійшла нова довідка позивача №ЮО110056 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій згідно постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року.
Як було встановлено судом, надана відповідачу Одеським обласним військовим комісаріатом довідка містила наступні складові грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад у розмірі 8460,00 грн., оклад за військовим (спеціальним) званням полковник у розмірі 1480,00 грн., надбавка за вислугу років (50%) - 4970, 00 грн., всього грошового забезпечення у розмірі 14910,00 грн. (а.с. 14).
16.04.2018 року пенсійним органом на підставі вищезазначеної довідки було здійснено перерахунком пенсії позивача з 01.01.2018 року, розмір якої після перерахунку склав - 10840,00 грн. (а.с. 15).
Водночас, під час проведення вищезазначеного перерахунку, відповідачем було зменшено ОСОБА_1 основний розмір пенсії за вислугу років з 90% до 70% від розміру грошового забезпечення. Крім того, пенсійним органом при перерахунку пенсії позивача не було враховано також і додаткові види грошового забезпечення, зокрема, надбавку за роботу з таємними виробами, носіями, документами у розмірі 10 відсотків.
Не погоджуючись із зазначеними діями Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, позивач звернувся із позовом до адміністративного суду.
Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Дослідивши адміністративний позов, відзив ГУ ПФУ в Одеській області інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, та судову практику, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-XII (далі Закон №2262-II).
Відповідно до цього Закону, держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно із ч.4 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені ч. 2 ст.51 цього Закону. У разі, якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій, звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до положень статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Згідно ч.2 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції чинній на момент призначення пенсії позивачу) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1 - 100 процентів, до категорії 2 - 95 процентів.
Разом з тим, пунктом 8 розділу II Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року та пунктом 23 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 1 травня 2014 року, до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" було внесено зміни та цифри "90" замінено цифрами "80", а цифри "80" замінено цифрами "70" відповідно.
Як було встановлено судом та не заперечувалось сторонами справи, ОСОБА_1 пенсія за вислугу років була призначена у розмірі 90% грошового забезпечення. Тобто, зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії відбулася вже після призначення позивачу пенсії.
Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За правилами ст. 22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів.
Таким чином, зміна максимального відсоткового розміру пенсії, що відбулася у ч.2 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" вже після призначення пенсії позивачу, не є підставою для зменшення йому вже призначеної пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку з 01.01.2018 року.
Враховуючи вищенаведене суд зазначає, що при перерахунку пенсії позивачу відповідач повинен був застосувати норми частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії, якою максимальний розмір грошового забезпечення для призначення пенсії встановлювався не більше 90% від розміру грошового забезпечення, яке враховано при обчисленні пенсії.
При цьому суд наголошує, що внесені Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" зміни до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо розміру пенсії у відсотках стосуються лише порядку призначення пенсії особам, звільненим з військової служби, та іншим особам у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, та в жодному разі не перерахунку вже призначеної пенсії. На думку суду, процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.10.2019 року у зразковій справі №240/5401/18.
Великою Палатою Верховного Суду було зазначено, що при перерахунку пенсії з 01 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб» на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
При цьому ознаками типовості справ визначено: а) позивач є особою, якій призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; б) відповідачем є відповідне Головне управління Пенсійного фонду України, на обліку в якому перебуває позивач; в) предметом спору є зміна відсоткового значення розміру пенсії при здійсненні її перерахунку з 01 січня 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 у зв'язку з підвищенням сум грошового забезпечення, що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704.
Відповідно до частини 3 статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Додатково суд зазначає, що частиною 3 статті 1-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" встановлено, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Однак Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" також не передбачено зменшення встановленого на момент призначення пенсії відсотку основного розміру пенсії у разі проведення її перерахунку.
Отже, суд зазначає, що оскільки перерахунок пенсії позивачу був пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, при визначенні її відсоткового розміру не може поширюватися законодавство, яке було прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.
Рішенням Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення, зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи вищевикладене суд зазначає, що відповідачем у справі не доведено обґрунтованості та правомірності власних дій щодо зменшення ОСОБА_1 розміру пенсії за вислугу років з 90% на 70% від грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії позивачу з 01.01.2018 року, а тому суд доходить висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню
Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправними дії відповідача щодо не включення до складу (розміру) грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія ОСОБА_1 середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 останніх відпрацьованих місяців, включаючи роботу з таємними виробами, носіями, документами у розмірі 10 відсотків від посадового окладу, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 21.02.2018 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103).
Згідно пункту 1 Постанова №103 було встановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-XII до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із цим Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до Постанови № 704.
При цьому пунктом 7 Постанови №103 Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ, Міністерству інфраструктури, Міністерству юстиції, Державній службі з надзвичайних ситуацій, Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Державної прикордонної служби, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державній фіскальній службі, Національній гвардії, Управлінню державної охорони після набрання чинності цією постановою приписано забезпечити оформлення та подання до органів ПФУ довідок про розміри грошового забезпечення, визначені в пункті 1 цієї постанови, відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України №2262-ХІІ затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45 (далі - Порядок №45)
Також Постановою №103 було внесено ряд змін до Порядку №45, зокрема:
- пункт 5 викладено в новій редакції;
- додаток 2 викладено в новій редакції, відповідно до якої відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Так відповідно до п.1-3 Порядку №45 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-XII, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із цим Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм Головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління ПФУ) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи). Головні управління ПФУ у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх Головним управлінням ПФУ. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-XII. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено Порядком №45. У разі ліквідації таких органів, установ, організацій чи підприємств, довідки видаються правонаступниками.
Аналогічні положення містяться і в Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 року №3-1 (далі - Порядок №3-1).
Так згідно частини 2 пункту 1 Порядку №3-1 міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).
Водночас суд зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановами Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року та Верховного Суду від 2.11.2019 року, в адміністративній справі №826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Зобов'язано Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року набрало законної сили 05 березня 2019 року.
Разом з тим суд зазначає, що скасування з 05 березня 2019 року в судовому порядку пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 не впливає на результат розгляду адміністративної справи №1540/5113/18 по суті, оскільки алгоритм дій державних органів під час проведення призначення, переведення з одного виду пенсії на інший чи перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», передбачений у постанові Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не змінився у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103.
Як Порядок №3-1 так і Порядок №45 (в редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103) передбачали, що на підставі списків уповноважені органи готували довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи та подавали їх Головним управлінням Пенсійного фонду України. Головні управління Пенсійного фонду України здійснювали призначення/перерахунок пенсії на підставі довідок, що надійшли від уповноважених органів, в яких визначено розмір грошового забезпечення для такого призначення/перерахунку. При цьому розрахунок вислуги років, визначення розміру грошового забезпечення чи окремих його складових для обчислення пенсії не входить до компетенції пенсійного органу.
Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у зразковій справі №240/6263/18 та яка, в силу приписів частини 3 статті 291 КАС України, повинна бути врахована при ухваленні рішення в даній адміністративній справі.
Так як вбачається з матеріалів адміністративної справи надана Одеським обласним військовим комісаріатом довідка позивача №ЮО110056 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій згідно постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року, містила наступні складові грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад у розмірі 8460,00 грн., оклад за військовим (спеціальним) званням полковник розмірі 1480,00 грн., надбавка за вислугу років (50%) у розмірі 4970,00 грн., всього грошового забезпечення - 14910,00 грн. (а.с.14).
Зазначені складові були в повному обсязі враховані відповідачем при здійсненні перерахунку пенсії позивачу в березні 2018 року. Разом з тим, жодних інших додаткових видів грошового забезпечення зазначена довідка не містила, з огляду на що пенсійний орган не мав законодавчих підстав для їх врахування при перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
За таких умов, суд доходить висновку про відсутність підстав для визнання протиправними дій відповідача в частинні не включення до складу (розміру) його грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 останніх відпрацьованих місяців, включаючи роботу з таємними виробами, носіями, документами у розмірі 10 відсотків від посадового окладу та зобов'язання пенсійного органу врахувати зазначені складові грошового забезпечення при здійснені перерахунку за відсутності відповідної довідки державного органу, уповноваженого на її видачу з якого позивач був звільнений зі служби.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Приймаючи до уваги те, що позивача звільнено від сплати судового збору, а відповідачем судові витрати не понесені, суд вирішує розподіл судових витрат у справі №1540/5113/18 не здійснювати.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5, 6-11, 12, 77, 90, 192-194, 205, 241-246, 251, 255, 257, 258, 262, 291, 293, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (65044, м.Одеса, вул. Пироговська, 6) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення ОСОБА_1 з 01.01.2018 року при проведенні перерахунку пенсії (на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103) основного розміру пенсії за вислугу років з 90% до 70% від розміру грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.01.2018 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 виходячи з розрахунку 90% від розміру грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії із врахуванням раніше виплачених сум.
В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.
Розподіл судових витрат не проводити.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп.15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя О.В. Білостоцький
.