Справа № 420/3670/20
25 травня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Корой С.М., розглянувши матеріали адміністративного позову Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» до ОСОБА_1 про зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з утримання в вищому навчальному закладі у сумі 55831,07 грн.,-
28.04.2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» до ОСОБА_1 про зобов'язання ОСОБА_1 відшкодувати витрати, пов'язані з утримання в вищому навчальному закладі у сумі 55831,07 грн.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04.05.2020 року судом залишено без руху адміністративний позов Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» до ОСОБА_1 про зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з утримання в вищому навчальному закладі у сумі 55831,07 грн. і надано позивачу строк для усунення недоліків.
У вказаній ухвалі суддею роз'яснено, що виявлені недоліки мали бути усунені шляхом надання до суду:
- переліку додатків, які додані до позовної заяви та інформації щодо наявності у нього або іншої особи оригіналу письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви;
- доказів надсилання на адресу відповідача копії позовної заяви разом із додатками;
- повідомлення, складеного відповідно до п.5 Порядку №261 із зобов'язанням відповідача протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів (або відповідні пояснення);
- доказів вручення позивачу повідомлення, складеного відповідно до п.5 Порядку №261 із зобов'язанням відповідача протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів (або відповідні пояснення).
18.05.2020 року (вх.№19055/20) від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків, в якій позивачем:
- наведено перелік додатків, які додані до позовної заяви та інформацію щодо наявності у нього оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви;
- обґрунтовано відсутність підставі для надання до суду повідомлення, складеного відповідно до п.5 Порядку №261 із зобов'язанням відповідача протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів (або відповідні пояснення);
- обґрунтовано відсутність підставі для надання до суду доказів вручення позивачу повідомлення, складеного відповідно до п.5 Порядку №261 із зобов'язанням відповідача протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів (або відповідні пояснення).
Разом із цим, у вказаній заяві позивачем зазначено, що позивач є установою, закладом вищої освіти, а не органом, який наділений владними повноваженнями, та безпосередньо основним завданням є надання освітніх послуг та підготовка кадрів для потреб Збройних Сил України.
У зв'язку із вказаним, позивач вважає, що Інститут зобов'язаний діяти у відповідності до ч.1 ст.161 КАС України.
Як вже вказано вище, в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху суддею роз'яснено, що виявлені недоліки мали бути усунені, зокрема, шляхом надання до суду доказів надсилання на адресу відповідача копії позовної заяви разом із додатками.
Так, відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Згідно з ч.2 ст.161 КАС України суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Суд зазначає, що відповідно до положень п.8, п.9 ст.4 КАС України:
- позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
- відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Стаття 4 КАС України в частині 1 пункту 1 дає визначення терміну “адміністративна справа”, а саме, що це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
В свою чергу пунктом 2 частини 1 цієї ж статті визначено, що публічно-правовий спір - це спір, у якому:
- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
- хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2019 року по справі №705/1664/17 зазначила наступне:
«…Згідно із частиною першою статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
За змістом пункту 2 частини другої зазначеної статті спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби віднесено до юрисдикції адміністративних судів.
Аналогічні положення закріплені у пункті 2 частини першої статті 19 КАС України (у редакції від 03 жовтня 2017 року).
У пункті 15 частини першої статті 3 КАС України закріплено, що публічною службою є діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України (у редакції від 03 жовтня 2017 року) публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регулює Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII).
За змістом частини першої статті 2 Закону № 2232-XII (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Одним з видів військової служби є військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів (частина шоста зазначеної статті).
Таким чином, навчаючись у вищому навчальному закладі Міноборони, особа проходить військову службу, яка відповідно до зазначених норм КАС України вважається публічною службою.
У Порядку визначено механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів «е», «є», «ж», «и», «і» частини шостої статті 26 Закону № 2232-XII витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі (далі - витрати).
Витрати відшкодовуються Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управлінню державної охорони, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбі.
Згідно з пунктом 7 Порядку в разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.
22 січня 2016 року наказом начальника Національної академії (по особовому складу) № 9-КС розірвано контракт про проходження військової служби старшим солдатом ОСОБА_2 , відраховано старшого солдата ОСОБА_2 з числа курсантів та звільнено з військової служби (тобто публічної служби) ЗСУ в запас (т. 1, а. с. 11).
Оскільки спори щодо проходження публічної служби від моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.».
З аналізу вищевикладеного, оскільки публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, зважаючи, що відповідач є фізичною особою, суд вважає, що в даних правовідносинах позивач є суб'єктом владних повноважень, який звернувся до суду відповідно до Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 964.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду докази надсилання на адресу відповідача копії позовної заяви разом із додатками.
Разом з цим, суд зазначає, що відповідно до п.7 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 964 у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.
Однак, до суду не надано доказів відмови ОСОБА_1 добровільно відшкодувати витрат, пов'язані з його утримання в вищому навчальному закладі.
Суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, дата відмови ОСОБА_1 добровільно відшкодувати витрат, пов'язані з його утримання в вищому навчальному закладі має визначальне значення для вирішення питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суддя вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків позову.
Виявлені недоліки повинні бути усунуті шляхом надання до суду належним чином засвідчених копій:
- доказів надсилання на адресу відповідача копії позовної заяви разом із додатками.
- доказів відмови ОСОБА_1 добровільно відшкодувати витрат, пов'язані з його утримання в вищому навчальному закладі.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суддя, -
Продовжити позивачу строк на усунення недоліків позову Інституту Військово-Морських Сил Національного університету «Одеська морська академія» до ОСОБА_1 про зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з утримання в вищому навчальному закладі у сумі 55831,07 грн..
Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви, який обчислюється з дня наступного за закінченням строку дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Копію цієї ухвали надіслати позивачу.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя С.М. Корой