Справа № 420/4377/20
26 травня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Кравченко М.М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними, визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними, визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши позовну заяву, суддя дійшов висновку, що вона належить до залишення без руху з наступних підстав.
Згідно з ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
В позовній заяві ОСОБА_1 просить суд: визнати протиправними дії відповідача - Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо неподання до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розмір ОСОБА_1 грошового забезпечення для перерахунку пенсії із зазначенням у довідці крім розміру окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років в розмірах відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704, також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме надбавки за особливості проходження служби (в розмірі 65 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років), надбавки за роботу з таємними документами (в розмірі 20 відсотків посадового окладу) та премії (в розмірі 35 відсотків посадового окладу); визнати неправомірними дії відповідача - Головного управління Пенсійного фонду в Одеській області щодо зменшення розміру виплати нарахованої пенсії починаючи з 01.01.2018 року без врахування для її перерахунку додаткових видів грошового забезпечення, та бездіяльність щодо не відновлення права на 100 % отримання пенсії після її перерахунку без застосуванням розстрочки з 01.01.2018 року; зобов'язати Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розмір ОСОБА_1 грошового забезпечення для перерахунку пенсії із зазначенням у довідці крім розміру посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років в розмірах відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704, також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за особливості проходження служби в розмірі 65 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; надбавки за роботу з таємними документами в розмірі 20 відсотків посадового окладу; премії в розмірі 35 відсотків посадового окладу; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.01.2018 року перерахунок ОСОБА_1 пенсії із врахуванням всіх визначених довідкою Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки видів грошового забезпечення, а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років в розмірах відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року № 704, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за особливості проходження служби в розмірі 65 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; надбавки за роботу з таємними документами в розмірі 20 відсотків посадового окладу; премії в розмірі 35 відсотків посадового окладу, та виплачувати перераховану пенсію, безе застосування встановленої розстрочки, тобто в розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії зі сплатою суми недоотриманого пенсійного забезпечення, що утворилася унаслідок проведеного перерахунку, за період з 01 січня 2018 року по день його фактичного проведення.
Згідно з ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В позовній заяві не конкретно та не чітко вказаний зміст позовних вимог.
Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Об'єктом судового захисту є права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав у сфері публічно-правових відносин. Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, встановити чи є відповідне право або інтерес порушеним, а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Суддя зазначає, що у розумінні КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Тому, будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач, насамперед, має визначитися з предметом спору, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До позовної заяви позивач не додав документу про сплату судового збору.
Згідно з ч.5 ст.161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
До позовної заяви позивач додав клопотання про відстрочення сплати судового збору до вирішення справи по суті, оскільки він на даний час не працює, а єдиним доходом є пенсія.
Відповідно до ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З урахуванням зазначених норм законів умовою зменшення розміру судового збору або звільнення від його оплати, відстрочення та розстрочення сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони.
Можливість оцінити майновий стан позивача у суду відсутня.
Крім того, ст.5 Закону України «Про судовий збір» чітко встановлює пільги щодо сплати судового збору.
Також, невмотивоване відстрочення та розстрочення сплати судового збору судового збору фізичним особам утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до суду за захистом.
Адже, відповідно до п.2 ч.3 ст.2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Таким чином, відсутні встановлені законом підстави для надання позивачу відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору у сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 01.01.2020 року розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102,00 грн.
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, суддя вважає за необхідне надати документ про сплату судового збору у сумі 1681,60 грн.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.
Зазначені недоліки необхідно усунути шляхом подання до суду належним чином оформленої заяви про усунення недоліків позовної заяви з відповідними додатками (документами) для суду та відповідно до кількості учасників справи, а також документу про сплату судового збору у сумі 1681,60 грн.
Керуючись ст.ст.2, 5, 132, 133, 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя -
1. Відмовити в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
2. Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними, визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії.
3. Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем. В іншому випадку позов буде повернутий позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Кравченко