Справа № 420/3123/20
26 травня 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Юхтенко Л.Р., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправним та скасування рішення від 10.03.2020 року № 138433 та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 10 квітня 2020 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м Одеса, вул. Канатна, 83), в якій позивач просив визнати дії протиправними та скасувати рішення від 10.03.2020 року № 138433 про відмову у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років, призначеної у розмірі 90 % без обмеження максимального розміру, виходячи із заробітної плати за посадою начальника відділу прокуратури Одеської області на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» та зобов'язати перерахувати та виплачувати пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ, що діяв на час призначення пенсії, виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати відповідної посади працівника прокуратури згідно довідки прокуратури Одеської області від 04.03.2020 року №71 без обмеження максимального її розміру, починаючи з 13.12.2019 року з урахуванням вже здійснених виплат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є пенсіонером органів прокуратури з 15 грудня 2003 року, розмір пенсії за вислугою років, без обмеження максимального розміру складає 90% заробітної плати згідно із статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції 2001 року, яка діяла на час призначення пенсії).
Позивач зазначив, що у зв'язку підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури, 05.03.2020 року позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про здійснення перерахунку раніше призначеної пенсії за вислугою років на підставі довідки прокуратури Одеської області без обмеження її максимального розміру.
Однак, за результатами розгляду заяви позивача, Управлінням застосування пенсійного законодавства відділу з питань перерахунку пенсії №9 за рішенням №138433 від 10.03.2020 року позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсії, посилаючись на те, що право на перерахунок пенсії виникає для осіб за зверненням, що надходять з 13.12.2019 року, для яких момент виникнення права на перерахунок пенсії настав не раніше 13.12.2019 року.
Окрім того, у рішенні зазначено, що п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1155 «Про умови оплати праці прокурорів» встановлено, що зміна розміру посадового окладу працівників прокуратури, передбачене цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій.
Позивач вважає, що рішення відповідача суперечить рішенню Конституційного суду України від 13.12.2019 №7р(ІІ)2019, у якому зазначено, що до врегулювання Верховною Радою України вказаного питання на законодавчому рівні, Конституційний Суд установлює такий порядок і строки його виконання: частина 12 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, натомість застосуванню підлягає частина 12 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року в первинній редакції.
Таким чином, позивач вважає, що враховуючи те, що він є пенсіонером та пенсія йому була призначена на підставі статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», тому до розміру пенсії позивача не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру, визначені абзацом шостим частини 15 статті 86 Закону України «Про прокуратору».
Також позивач вважає, що до нього протиправно застосовані обмеження пенсії максимальним розміром, передбачені Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року № 3668-УІ, оскільки відповідно до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, такі обмеження не поширюються на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.
Ухвалою від 13 квітня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено перше судове засідання на 18 травня 2020 року.
До суду 04 травня 2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти позовних вимог та просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що відповідно до пункту 8 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» пенсійне забезпечення працівників прокуратури здійснюється за нормами статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697 - VII (надалі - Закон № 1697 - VII).
Пунктом 20 зазначеної статті Закону №1697-VII визначено, що умови і порядок перерахунку раніше призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р (ІІ)/2019 положення пункту 20 статті 86 № 1697 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Постановою Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці прокурорів» №1155 від 11.12.2019 року, яка набрала чинності з 01.01.2020 року затверджено схеми окладів прокурорів Офісу Генеральної прокуратури, обласних, окружних прокуратур та прирівняних до них прокуратур та п. 7 цієї Постанови встановлено, що зміни розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією Постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені відповідно до Закону України «Про прокуратуру».
Таким чином, відповідач вважає, що право на перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» згідно з довідкою про заробітну плату від 04.03.2020 року №71 позивач не має, оскільки перерахунок пенсії проводиться у разі зміни посадових окладів для працівників прокуратури після 13.12.2019 року, які є підставою для перерахунку пенсії за вислугу років. Враховуючи, що зміни розмірів посадових окладів для працівників прокуратури після 13.12.2019 року не відбулося, відповідач вважає, що дії ГУ ПФУ в Одеській області є правомірними.
Позивач, у свою чергу, надав відповідь на відзив (вхід. ЕП/6397/20 від 05.05.2020 року), вхід. № 17955/20 від 07.05.2020 року), відповідно до якої наполягав на задоволенні позовних вимог.
Відповідач не надав суду заперечення на відповідь на відзив.
На виконання ухвали суду відповідачем надана належним чином засвідчена копія пенсійної справи позивача.
На перше судове засідання позивач не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, до суду 15 травня 2020 року від неї надійшло клопотання про розгляд справи без її участі.
Відповідач на відкрите судове засідання також не з'явився, повідомлений належним чином та завчасно, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, про причини нез'явлення суд не повідомив.
Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З цих підстав, суд постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання від 18 травня 2020 року, про продовження розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.
ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 (а.с.19).
Матеріалами пенсійної справи підтверджено, що позивач працював в органах прокуратури та пенсійним органом 16.01.2004 року позивачу була призначена пенсія за вислугу років в розмірі 90 % від заробітку, відповідно до Закону України «Про прокуратуру» з 15.12.2003 року.
Також матеріалами справи підтверджено, що 04 березня 2020 року Прокуратурою Одеської області видано ОСОБА_1 довідку вих. №71 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій про те, що відповідно до Рішення Конституційного суду від 13.12.2019 року № 7-р (ІІ)/2019 та Постанови КМУ від 30.08.2017 року №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» розмір заробітної плати за нормами чинними на 06.09.2017 року за відповідною посадою начальника відділу становить: посадовий оклад 7750 грн., надбавка за класний чин (старший радник юстиції) 2400 грн., надбавка за вислугу років 40 % 3100 грн., інші щомісячні надбавки, доплати (ОВЗ) 70 % 9275 грн., премія 60 % 13 515 грн., матеріальні допомоги (для оздоровлення та для вирішення соціально - побутових питань) (1/12) 3003, 33 грн., 3003, 33 грн., усього 42 046, 66 грн. (а.с. 18).
Суд встановив, що 05 березня 2020 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення/перерахунку пенсії, в якій просив зробити йому перерахунок пенсії на підставі довідки про заробітну плату від 04 березня 2020 року. До заяви додано довідку про заробітну плату від 04 березня 2020 року.
ГУПФУ в Одеській області за результатами розгляду заяви позивача від 05.03.2020 року прийнято рішення №138433 від 10.03.2020 року про відмову у перерахунку пенсії, з підстав того, що Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів» від 28.12.2014 року № 76-УІІ внесено зміни до частини 20 ст. 86 Закону № 1697-УІІ, відповідно до якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці прокурорів» №1155 від 11.12.2019 року, яка набрала чинності з 01.01.2020 року встановлено, що зміни розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією Постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені відповідно до Закону України «Про прокуратуру».
Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню повністю, з огляду на таке.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Перевіряючи правомірність дій та рішення відповідача відповідно до приписів ст. 2 КАС України, суд виходить із такого.
За приписами п.6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих визначалося статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (далі - Закон №1789-ХІІ).
Згідно із ч.1, 2 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
Частиною 12 статті 50-1 Закону №1789-ХІІ визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Згідно з ч.17 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Тобто, станом на час призначення позивачу пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у ч.12 та 17 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ та відповідно застосовувались до позивача у діючій редакції.
У подальшому, Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VІ до ст.50-1 Закону №1789-ХІІ внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії до 80 відсотків місячного заробітку.
Разом з тим, положення ст.50-1 Закону №1789-ХІІ щодо підстав та порядку перерахунку пенсій прокурорам змін у зв'язку з прийняттям Закону №3668-VІ від 08.07.2011 не зазнали. Відбулась лише зміна порядкового номеру частин статті, що регламентували вказаний порядок та підстави.
Так, згідно з ч.13, 18 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції Закону №3668-VІ від 08.07.2011), обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсій. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий період може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Надалі, Законом України «Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 №76-VІІІ (далі - Закон №76-VІІІ) до ст.50-1 Закону №1789-ХІІ внесено зміни, зокрема, ч.18 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ викладено у наступній редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
14.10.2014 року прийнято новий Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ (надалі - Закон №1697-VІІ), який набрав чинності з 15.07.2015 року.
Відповідно до ч.20 ст.86 Закону №1697-VІІ, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону №1697-VІІ, попередній Закон України «Про прокуратуру» із змінами частково втратив чинність, окрім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1 Закону.
Крім того, Законом України від 02.03.2015 №213-VІІ (далі - Закон №213-VІІ) знову внесено зміни до ст.50-1 Закону №1789-ХІІ, а саме в ч.15 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ, згідно з якої визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Також, п.5 Прикінцевих положень Закону №213-VІІ передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України, зокрема, «Про прокуратуру».
Таким чином, з моменту призначення позивачу пенсії згідно із Законом №1789-ХІІ до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ неодноразово вносились зміни.
При цьому суд зазначає, що нова редакція ст.50-1 Закону №1789-ХІІ суттєво звужує і обмежує зміст та обсяг прав пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким пенсія призначена до набрання чинності новою редакцією.
Законом №1697-VІІ взагалі визнано таким, що втратив чинність Закон України №1789-ХІІ, в тому числі статтю 50-1, окрім частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої цієї статті.
Відповідно до ч.2, 3 ст.22, ч.1 ст. 64 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно з ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Під час судового розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та з 2003 року отримує пенсію за вислугу років згідно із Законом №1789-ХІІ, з розрахунку 90% місячної заробітної плати.
На момент призначення позивачу пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у ч.12 та 17 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ, якими передбачалось, зокрема, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за таким призначенням або перерахунком.
Таким чином, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Крім того, Законом №213-VІІ внесено зміни до ч.15 ст.50-1 Закону №1789-ХІІ, згідно з якою максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Однак, вказана норма набрала чинності після призначення позивачу пенсії за вислугу років.
Частиною 2 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VІ передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
У контексті викладеного, суд зазначає, що застосування нових положень до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності, суперечить вимогам ч.1 ст.58 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.
Тобто, безпідставним є застосування до правовідносин норм Закону №1697-VІІ, оскільки вказаний закон поширює свою дію на прокурорів та слідчих органів прокуратури, яким пенсія призначена та виплачується саме за нормами цього Закону з дати набрання ним чинності.
Отже, зміни стосуються саме призначення пенсії, а не її перерахунку.
Разом з тим, пенсія позивачу була призначена відповідно до ст.50-1 Закону №1789-ХІІ в редакції, чинній на той момент призначення, тобто до набрання чинності Законом № 1697-VІІ.
Положення про встановлення тимчасового обмеження на періоди з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року та з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року максимального розміру пенсії у розмірі 10740 грн. визначено Законом України від 24.12.2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та Законом України від 06.12.2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Однак, як слідує з п. 1 та 2 Прикінцевих положень Закону України №911-VІІІ від 24.12.2015 року, цей Закон набирає чинності з 1 січня 2016 року та дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року. Крім того, згідно з п. 1 Прикінцевих Положень Закону України від 06.12.2016 року №1774-VIII цей Закон набирає чинності з 1 січня 2017 року.
З наведеного слідує, що законодавець чітко визначив коло суб'єктів, на яких поширюється дія даної норми, до якого позивач не входить, так як у даних правовідносинах має місце перерахунок пенсії, а не її призначення.
Таким чином, враховуючи те, що позивач вже є пенсіонером за вислугою років і пенсія була призначена до 01.01.2016, до розміру пенсії позивача не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії, визначені Законом № 1697-VІІ.
Крім того, звуження та обмеження змісту й обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів відповідно до ст.22 Конституції України не допускається.
У рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2018 № 5-р/2018 зазначено, що положення частини 1 статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності. Зміст права громадян на соціальний захист, гарантований ст.46 Конституції України, узгоджується із її приписами, за якими, зокрема, людина її життя і здоров'я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ч.1 ст.3); кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (ст.48). На думку Конституційного Суду України, держава виходячи з існуючих фінансово-економічних можливостей має право вирішувати соціальні питання на власний розсуд. У разі значного погіршення фінансово-економічної ситуації, виникнення умов воєнного або надзвичайного стану, необхідності забезпечення національної безпеки України, модернізації системи соціального захисту тощо держава може здійснити відповідний перерозподіл своїх видатків з метою збереження справедливого балансу між інтересами особи та суспільства. Держава не може вдаватися до обмежень, що порушують сутність конституційних соціальних прав осіб.
Новий порядок призначення та виплати пенсій, встановлений Законами України від 02.03.2015 №213-VІІ, від 28.12.2014 №76-VІІІ та від 14.10.2014 №1697-VІІ, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання ними чинності, а тому до даних спірних правовідносин слід застосовувати норми ст.50-1 Закону №1789-ХІІ (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії), оскільки редакції вказаних законів звужують права позивача в частині розміру пенсії.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 у справі №3-209/2018(2413/18, 2807/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру2 від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Пунктом 3 установлено такий порядок виконання цього Рішення:
- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: "20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
У своєму рішенні від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 Конституційний суд України зазначив, що працівник прокуратури, який досяг передбаченого законом віку для припинення повноважень після здійснення професійної діяльності протягом визначеного строку, набуває право на отримання пенсії. Пенсійне забезпечення таких працівників здійснюється відповідно до статті 86 Закону.
Частина 20 статті 86 Закону в первинній редакції передбачала низку підстав для перерахунку призначених пенсій. Проте, згідно з чинною редакцією оспорюваного положення Закону умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури вже не врегульовуються Законом, а повноваження щодо їх визначення делеговано Кабінету Міністрів України.
Враховуючи міжнародні стандарти діяльності органів прокуратури та юридичні позиції Конституційного Суду України, метою нормативного регулювання, зокрема питань соціального захисту працівників прокуратури, є уникнення втручання інших органів влади в діяльність прокуратури з метою додержання принципу поділу влади та закріплення виключно на рівні закону питань пенсійного забезпечення працівників прокуратури.
До повноважень Кабінету Міністрів України законодавець відніс право визначати умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури без закріплення на законодавчому рівні відповідних критеріїв, чим поставив у залежність фінансування пенсійного забезпечення прокурорів від виконавчої влади. Таке нормативне регулювання призводить до втручання виконавчої влади в діяльність органів прокуратури, а також до недотримання конституційної вимоги щодо здійснення органами державної влади своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України.
Конституційний Суд України констатував, що питання пенсійного забезпечення прокурорів, у тому числі умови та порядок перерахунку призначених їм пенсій, має визначати Верховна Рада України законом, а не Кабінет Міністрів України підзаконним актом.
У свою чергу, відповідач відмовив позивачу у проведенні перерахунку пенсії, посилаючись на те, що відповідно до п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці прокурорів» №1155 від 11.12.2019 року, зміни розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією Постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені відповідно до Закону України «Про прокуратуру».
Суд відхиляє таку підставу для відмови у здійсненні перерахунку пенсії, оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивач не просив здійснення перерахунку пенсії на підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці прокурорів» №1155 від 11.12.2019 року. З довідки № 71 від 04.03.2020 про розмір заробітної плати, виданої прокуратурою Одеської області ОСОБА_1 вбачається, що вказана довідка видана відповідно до рішення Конституційного суду України від 13.12.2019 року № 7-р (ІІ)/2019р. та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури».
Таким чином, підсумовуючи викладене, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача у рішенні про відмову в перерахунку пенсії на п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці прокурорів» №1155 від 11.12.2019 року.
Враховуючи вищевикладені встановлені обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги про визнання дії протиправними та скасування рішення від 10.03.2020 року № 138433 про відмову у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років, призначеної у розмірі 90 % без обмеження максимального розміру, виходячи із заробітної плати за посадою начальника відділу прокуратури Одеської області на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» є правомірними та обґрунтованими та належать задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення від 10.03.2020 року № 138433 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Відповідно до положень ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якою особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за перерахунком.
При цьому призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
Із заявою щодо перерахунку пенсії за вислугою років позивач звернувся до відповідача 05.03.2020 року, при цьому надавши додаткові документи: копію довідки про заробітну плату від 04.03.2020 року.
Рішення Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2019 ухвалено 13.12.2019 року.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічна за змістом норма міститься в ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13.07.2017 № 2136-VIII.
У пункті 2 резолютивної частини Рішення № 7-р(ІІ)/2019 визначено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, відповідні положення втратили чинність з 13.12.2019 року.
Отже, Закон №1697-VII з 13.12.2019 року не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.
Натомість, підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам.
Окрім того, враховуючи відсутність нормативного акту, який би регулював порядок перерахунку раніше призначених пенсій працівникам прокуратури, суд вважає за можливе застосувати до спірних правовідносин Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005. за №22-1, яким встановлено, що з метою перерахунку призначеної пенсії до Управління пенсійного фонду подається заява встановленого зразка.
Таким чином, виходячи із положень Рішення Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2019, суд доходить висновку, що у позивача з набрання чинності цього рішення виникло право на перерахунок пенсії та позивачем дотримані вимоги щодо реалізації вказаного права, а саме: отримана довідка про заробітну плату та подана до пенсійного органу відповідна заява про проведення перерахунку пенсії разом із вказаною довідкою.
Враховуючи, що позивачем була подана заява встановленого зразка за перерахунком пенсії з довідкою про розмір заробітної плати та суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у проведенні такого перерахунку пенсії, суд доходить висновку, що решт позовних вимог теж належить задоволенню шляхом зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 13.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, в розмірі зазначеному у постанові Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», на підставі довідки про заробітну плату, що враховується для перерахунку пенсій, виданої прокуратурою Одеської області від 04.03.2020 року № 71 без обмеження її граничного розміру, з урахуванням раніше проведених виплат.
Згідно з ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Таким чином, оцінюючи встановлені факти, суд дійшов висновку, що відповідач, заперечуючи проти позову не довів, з посиланням на відповідні докази правомірності своїх дій, а тому позовні вимоги належать задоволенню повністю.
Приписами ч. 1 ст. 371 КАС України визначено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Оскільки, присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України, рішення належить негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому належать стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у розмірі 840,80 грн., який належав сплаті відповідно до закону та заявлених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 205,246, 255,295,297 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправним та скасування рішення від 10.03.2020 року № 138433 та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м Одеса, вул. Канатна, 83) від 10.03.2020 року № 138433 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, м Одеса, вул. Канатна, 83) з 13.12.2019 року здійснити ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, в розмірі зазначеному у постанові Кабінету Міністрів України № 657 від 30.08.2017 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», на підставі довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, виданої прокуратурою Одеської області від 04.03.2020 року № 71 без обмеження її граничного розміру, з урахуванням раніше проведених виплат.
Рішення суду в частині стягнення пенсії за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок) на користь ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України, п. 3 розділу УІ Прикінцевих положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя Л.Р. Юхтенко
.