Справа № 420/4246/20
25 травня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Потоцька Н.В., розглянувши заяву про відстрочення (розстрочення) або звільнення від сплати судового збору,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, третя особа: Головне управління Національної поліції в Одеській області в якому позивач просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у перерахунку присудженої ОСОБА_1 пенсії у розмірі 3 484, 32 грн., відображену у листі, отриманому 15.05.2020 року б/н;
- з урахуванням розрахунків, що наведені у цій заяві - зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсійного забезпечення ОСОБА_1 у розмірі 8 193, 39 грн., що становить 58% від суми грошового забезпечення посади, що є еквівалентною тій, яку обіймав ОСОБА_1 за часів трудової діяльності;
- стягнути на користь ОСОБА_1 різницю отримуваних коштів у вигляді пенсії за останні 12 місяців, що передували зверненню до суду з цим позовом, у розмірі 53 211,72 грн.
Заявник (адвокат Клименко О.В.) просить прийняти рішення про відстрочення (розстрочення) або звільнення від сплати судового збору, і обґрунтовує наступним.
За об'єктивних умов, що склалися, ОСОБА_1 немає змоги наразі сплатити судовий збір за поданим адміністративним позовом, додатком до якого слугує ця заява. Ці обставини зумовлені, зокрема, наступним:
По-перше, розміром пенсійного забезпечення, яке на даний момент отримує ОСОБА_1 . З фактів об'єктивної дійсності, а також - з матеріалів, що надані в якості додатків до адміністративного позову - вбачається, що на даний момент, розмір пенсії, яку отримує позивач, дорівнюється 3484,32 грн. З урахуванням того, що єдиним джерелом прибутку для ОСОБА_1 є саме зазначена пенсія - відповідно, він не має можливості сплатити судовий збір, що дорівнюється майже 1/4 суми місячного доходу пенсіонера (840,80 грн.).
По-друге, є наявною обставина, що нерозривно пов'язана з фактами з попереднього пункту, саме - виникнення епідемії, спричиненої вірусом СОVID-19. ОСОБА_1 , будучи пенсіонером із наявністю пенсійних виплат, розмір яких є вкрай скромним, об'єктивно, не може забезпечити сплату судового збору - через коливання курсу валют, що спричинює наслідки у вигляді росту цін на товари народного попиту. Нагальність самозабезпечення товарами першої черги необхідності, таким чином, унеможливлює сплату судового збору під час подання адміністративного позову
ОСОБА_1 подану заяву, суд не вбачає підстав для її задоволення.
Правові засади справляння судового збору регулюються спеціальним законодавством, а процесуальне законодавство закріплює особливості судових витрат по справі, які складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Останнім часом серед правничої спільноти було дискусійним питання сплати судового збору за оскарження рішень, дій або бездіяльності державних виконавців.
Вирішуючи клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
У розумінні приписів ст. 8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
По перше: статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік суб'єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій, та повинен сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду.
По друге: відповідно до частини першої статті 133 КАС суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно із частиною другою статті 132 КАС розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень його майнового стану.
Разом із цим матеріали адміністративного позову не містять обставин і відповідних доказів щодо майнового стану позивача чи інших передбачених процитованою законодавчою нормою підстав для вирішення питання про звільнення від сплати судового збору.
По третє: адвокат Клименко О.В. у поданій заяві просить: відстрочення (розстрочення) або звільнення від сплати судового збору.
Звернемося до граматики: диз'юнкція (лат. - розділення) (операція ) - двомісна логічна операція, що має значення «істина», якщо хоча б один з операндів має значення «істина». Операція відображає вживання сполучника «або» в логічних висловлюваннях. Диз'юнкція є бінарною операцією, тобто, має два операнда. Запис може бути префіксним - знак операції стоїть перед операндами, інфіксним - знак операції стоїть між операндами або постфіксним - знак операції стоїть після операндів.
Іншими словами, строга диз'юнкція це складне судження, що приймає логічне значення істини тоді і тільки тоді, коли істинно тільки одне з вхідних в нього суджень.
В свою чергу КАС передбачає, що заява згідно п. 4 ч. 1 ст. 167 КАСУ повинна містити: зміст питання, яке має бути розглянуто судом та прохання заявника.
Згідно вимоги сформованої у заяві заявник просить відстрочення (розстрочення) або звільнення від сплати судового збору, що має різні підстави дослідження і доведення.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі», «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
З урахуванням наявних у матеріалах справи документів, суддя приходить до висновку про відсутність підстав для звільнення від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 133, 143, 294 КАС України, суддя, -
Відмовити у задоволенні заяви про відстрочення (розстрочення) або звільнення від сплати судового збору.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Головуючий суддя Потоцька Н.В.