26 травня 2020 р. № 400/2601/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Птичкіної В. В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ЕЛЬФ", вул. Грушевського, буд.28, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213
до відповідача:Управління Держпраці у Миколаївській області, вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003
про:визнання протиправною та скасування постанови від 06.05.2019 № МК1195/433/АВ/П/ЗБ-ФС,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Ельф» (надалі - Товариство або позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:
визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Миколаївській області (надалі - Управління або відповідач) про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 06.05.2019 № МК1195/433/АВ/П/ЗБ-ФС в розмірі 12 59 грн.
В обґрунтування позовних вимог Товариство вказало, зокрема, що відповідач не дотримався процедури, встановленої затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 «Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» (надалі - Порядок № 509), та розглянув справу про накладення штрафу без повідомлення позивача про її розгляд. За твердженнями Товариства, посадова особа Управління під час проведення інспекційного відвідування порушила норми Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (надалі - Закон № 877) та затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 «Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю» (надалі - Порядок № 295). Крім того, як зазначив позивач, в акті інспекційного відвідування відсутня інформація про вчинення Товариством порушення, за яке згодом воно було притягнуто до відповідальності.
Ухвалою від 23.08.2019 суд задовольнив заяву Товариства про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваної постанови та зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - оскаржуваної постанови.
В судовому засіданні представник Товариства вимоги адміністративного позову підтримав, представник Управління просила у його задоволенні відмовити.
У відзиві (арк. спр. 56-62) Управління адміністративний позов заперечило, вказало, зокрема, що підставою для проведення інспекційного відвідування було отримання інформації від територіального органу Пенсійного фонду України; факт отримання керівником Товариства повідомлення про інспекційне відвідування та направлення на проведення інспекційного відвідування суб'єкта господарювання підтверджується його підписом. Відповідач зазначив, що за результатами інспекційного відвідування був встановлений факт невиплати Товариством індексації заробітної плати працівникам у листопаді та грудні 2018 року, що було кваліфіковане як недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці. Відповідно, на позивача був накладений штраф у розмірі, визначеному абзацом третім частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП). Управління зауважило, що повідомлення про розгляд справу було направлено позивачу завчасно.
У відповіді на відзив (арк. спр. 82-87) Товариство заперечило факт отримання ним повідомлення про розгляд справи.
Правом подати заперечення Управління не скористалось.
В судовому засіданні представник Товариства вимоги адміністративного позову підтримав, представник Управління просила у його задоволенні відмовити.
Як встановлено судом, листом від 29.03.2019 № 2517/04.03 Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області надіслало до Управління інформацію про те, що у Товаристві протягом року не підвищувалась заробітна плата, або сума підвищення становить менше суми нарахованої індексації (надалі - Лист ГУ ПФУ, арк. спр. 67-68).
Згідно з наказом від 10.04.2019 № 149 «Про проведення інспекційних відвідувань» (арк. спр. 63-64), посадова особа Управління в період з 10.04.2019 по 23.04.2019 мала провести інспекційне відвідування Товариства «за додержанням вимог законодавства про працю».
На підставі зазначеного наказу інспектору праці Бучку Сергію Володимировичу було видано направлення № 316 на проведення 11-12 квітня 2019 року інспекційного відвідування Товариства на предмет додержання вимог законодавства з питань праці (надалі - Направлення, арк. спр. 65). У Направленні наявна інформація про: правову підставу для проведення інспекційного відвідування - підпункт 6 пункту 5 Порядку № 295; фактичну підставу - отримання Листа ГУ ПФУ; питання, що підлягають контролю; строк дії Направлення; наказ, на підставі його воно було оформлене. На Направленні є підпис особи, яка отримала його 11.04.2019. За твердженнями Управління, Направлення отримав саме керівник Товариства, і цей факт він не заперечив.
Також 11.04.2019 керівник Товариства отримав повідомлення про інспекційне відвідування № 219 (надалі - Повідомлення, арк. спр. 66).
12.04.2019 інспектор праці Бучко С.В. оформив акт інспекційного відвідування № МК1195/433/АВ (надалі - Акт, арк. спр. 69-75). Як вказано в Акті, інспекційне відвідування було проведено у присутності директора Товариства.
Згідно з пунктом 2 розділу «Опис виявлених порушень» Акта, Товариство порушило частину шосту статті 95 КЗпП, статтю 33 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці», постанову Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення».
Так, згідно з Актом «… на підприємстві при наявності підстав не проводиться нарахування індексації … найманим працівникам не проведено нарахування зарплати в повному обсязі, фактично всім працівникам не донараховано по 73,64 грн. … тому працівникам не донараховано та відповідно не виплачено в повному обсязі заробітну плату за листопад 2018 року що підтверджується відомістю нарахування зарплати та виплати №25 від 30.11.2018 року … не донараховано та відповідно не виплачено в повному обсязі заробітну плату за грудень 2018 року що підтверджується відомістю нарахування зарплати та виплати № 27 від 31.12.2018 року …».
Згідно з інформацією, що міститься у листі Товариства від 17.04.2019, адресованому інспектору праці (арк. спр. 33), відповіді на припис від 30.04.2019 (арк. спр. 34, 35), а також у відзиві на адміністративний позов, індексацію заробітної плати за листопад та грудень 2018 року, компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати працівникам Товариства було нараховано та виплачено у березні 2019 року.
Постановою від 06.05.2019 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №МК1195/433/АВ/П/ЗБ-ФС (надалі - Постанова, арк. спр. 37-38) перший заступник начальника Управління, з посиланням на висновки Акта, відповідно до статті 259 КЗпП, пункту 8 Порядку № 509, на підставі абзацу третього частини другої статті 265 КЗпП, наклала на Товариством штраф в сумі 12 519 грн. (трикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення).
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
Згідно з підпунктом 6 пункту 5 Порядку № 295, інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів про роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої заробітної плати. Відповідач довів факт отримання такої інформації, надавши Лист ГУ ПФУ.
Твердження позивача щодо недотримання посадовою особою Управління під час проведення інспекційного відвідування норм Порядку № 295 спростовані матеріалами справи.
Згідно з частиною шостою статті 95 КЗпП, заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Статтею 33 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці» встановлено, що в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.
Факт несвоєчасного проведення індексації заробітної плати Товариством не заперечений.
Відповідно до частини другої статті 12 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці», норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.
Згідно з пунктами 1, 2 Порядку № 509, штрафи за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачені частиною другою статті 265 КЗпП та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення», накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи), зокрема, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.
Щодо доводів позивача про неправильне застосування відповідачем статті 265 КЗпП суд зазначив таке.
Згідно з частиною другою статті 265 КЗпП, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема:
порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплати їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;
недотримання мінімальних гарантій в оплаті праці - у двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.
У Постанові вказано, що до заперечень до Акта Товариство надало «… відомості нарахування індексації та компенсації за листопад та грудень 2018 року, відомість на виплату готівки від 29.03.2019 №8, згідно з якими 3 працівникам товариства проведено нарахування та виплату індексації заробітної плати, компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати. Отже, ТОВ «ВКФ «Ельф» нарахування та виплата працівникам індексації заробітної плати проведені з порушенням встановлених строків їх виплати біль як за один місяць …».
Таким чином, після оформлення результатів інспекційного відвідування Товариство подало відповідачу документи на підтвердження проведення належних розрахунків з працівниками, проте ці розрахунки були проведені з порушенням строків виплати заробітної плати.
З урахуванням цього, при накладенні штрафу уповноважена особа Управління кваліфікувала допущені Товариством порушення не як недотримання мінімальних гарантій в оплаті праці (в цьому випадку сума штрафу склала би 25 038 грн.), а як порушення строків виплати заробітної плати.
Відповідно до пунктів 3-7, абзаців першого та другого пункту 8 Порядку № 509, уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).
Справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.
У разі надходження від суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особо, але не більше ніж за 10 днів.
Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.
Розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання.
За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного у пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.
На підтвердження того, що Товариство було, відповідно до пункту 6 Порядку № 509 поінформовано про розгляд справи, Управління надало суду копію «Повідомлення про призначення розгляду справи» від 26.04.2019 № 16/1948 та копію фіскального чеку (надалі - Повідомлення, арк. спр. 76, 77).
Факт отримання повідомлення позивач заперечив.
Згідно з фіскальним чеком, Повідомлення 26.04.2019 направлено рекомендованим листом, проте доказів вручення цього листа уповноваженій особі Товариства (або доказів своєчасного інформування Товариства за допомогою інших, передбачених у пункті 6 Порядку № 509, засобів) відповідач не надав.
У постанові від 12.06.2019 у справі № 813/3415/18 Верховний Суд, зокрема, зазначив:
«… 34. Особі, до якої застосовуються … санкції … повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в засіданні, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.
35. Положення п. 6 Порядку № 509 покладає цей обов'язок на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов'язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.
36. Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисто вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноважені посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи.
37. … саме на уповноважену посадову особу покладається обов'язок з'ясувати чи поінформовано особу. При цьому, саме лише надсилання повідомлення (без доказів його отримання) не свідчить про її поінформованість. У разі неналежного поінформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи.
38. З огляду на це, обов'язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п'ять днів до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа …
45. … відповідач не довів, що про час розгляду справи про накладення штрафу позивач був поінформований належним чином. За таких обставин, постанова про накладення штрафу є протиправною …».
На підставі наведеного суд визнав, що Управління не довело дотримання ним норм Порядку № 509, що (з урахуванням висновків Верховного Суду, які в силу частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, мають враховуватись судом) є підставою для визнання Постанови протиправною та її скасування та, відповідно, для задоволення адміністративного позову.
Судові витрати (сплачена позивачем сума судового збору), відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ЕЛЬФ" (вул. Грушевського, буд.28, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 33342493) до Управління Держпраці у Миколаївській області (вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 39787411) задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати винесену 06.05.2019 заступником начальника Управління Держпраці у Миколаївській області (вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 39787411) постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №МК1195/433/АВ/П/ЗБ-ФС.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Миколаївській області (вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 39787411) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ЕЛЬФ" (вул. Грушевського, буд. 28, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 33342493) судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1921 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна гривня 00 копійок).
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Миколаївській області (вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 39787411) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "ЕЛЬФ" (ул. Грушевського, буд. 28, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 33342493) судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в сумі 576,30 грн. (п'ятсот сімдесят шість гривень 30 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Птичкіна