Справа № 420/3936/20
25 травня 2020 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Радчука А.А.
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до приватного виконавця Виконавчого округу в Одеській області Цинєва Віталія Олександровича (вул. Асташкіна, 21, оф. 1, м. Одеса, 65020), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Філії - Одеське обласне управління АТ "Ощадбанк" (вул. Базарна, 17, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 09328601) про визнання протиправними та скасування постанов,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до приватного виконавця Виконавчого округу в Одеській області Цинєва Віталія Олександровича (вул. Асташкіна, 21, оф. 1, м. Одеса, 65020), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Філії - Одеське обласне управління АТ "Ощадбанк" (вул. Базарна, 17, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 09328601), в якому позивач просить:
визнати протиправною та скасувати Постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва Віталія Олександровича від 26.02.2020 р. про відкриття виконавчого провадження № 61291179 щодо примусового виконання виконавчого напису № 5852, виданого 27.12.2010 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В.В.;
визнати протиправною та скасувати Постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва Віталія Олександровича від 26.02.2020 р. про стягнення з боржника основної винагороди в розмірі 92427,25 грн., винесену у межах виконавчого провадження ВП № 61291179 щодо примусового виконання виконавчого напису № 5852, виданого 27.12.2010 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В.В.
В обґрунтування вимог зазначено, що дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва Віталія Олександровича, пов'язані з відкриттям виконавчого провадження № 61291179 щодо примусового виконання виконавчого напису № 5852, виданого 27.12.2010 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосевим В.В. є протиправними, а Постанови про відкриття виконавчого провадження та про стягнення з боржника основної винагороди в розмірі 92427,25 грн. є такими, що підлягають скасуванню, оскільки строк пред'явлення до виконання виконавчого напису № 5852 від 27.12.2010 р. сплинув, а приватний виконавець, вчиняючи виконавчі дії щодо відкриття виконавчого провадження та стягнення основної винагороди у межах виконавчого провадження ВП № 61291179 за виконавчим написом № 5852, строк для пред'явлення якого закінчився, діяв в порушення п. 2 ч.4 ст.4 України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. №1404-VIII.
Ухвалою судді від 13.05.2020 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей встановлених ст.ст.268-272, 287 КАС України. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 20.05.2020 року на 11:00 год.
Крім того, ухвалою судді від 13.05.2020 року було витребувано у приватного виконавця Виконавчого округу в Одеській області Цинєва Віталія Олександровича належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП №61291179.
19.05.2020 року до суду надійшли матеріали виконачого провадження та відзив, в якому відповідач, заперечуючи проти задоволення позову зазначив, що на виконавчому написі № 5852 від 27.12.2010 р. наявна відмітка органу державної виконавчої служби про повернення виконавчого документу стягувачу 26.05.2017 на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 ЗУ «Про виконавче провадження». У зв'язку з цим трирічний строк повторного пред'явлення до виконання виконавчого напису № 5852 від 27.12.2010 р. становив до 26.05.2020, у зв'язку з чим на момент відкриття виконавчого провадження - 26.02.2020 строк для пред'явлення виконавчого документу не сплив та виконавче провадження відкрито у відповідності до вимог закону. Постанова про стягнення з боржника основної винагороди є похідною від постанови про відкриття виконавчого провадження і винесена правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства.
22.05.2020 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій додатково зазначено, що оскільки виконавчий напис нотаріуса № 5852 був вчинений 27.12.2010 р., тобто до набрання чинності Законом № 1404-VIII, він підлягає примусовому виконанню впродовж саме одного року. Крім того, згідно ст. 91 Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис може бути пред'явлено до примусового виконання протягом одного року з моменте його вчинення. Таким чином, якщо виконавчий документ був повернутий стягувачу 26.05.2017 року, строк на його повторне пред'явлення до виконання становить до 26.05.2018 року
У судове засідання, призначене на 25.05.2020 року на 10:00 год., сторони не з'явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, згідно приписів ст.268 КАС України. Відповідач в тексті відзиву просив розглянути справу за його відсутності. Представник позивача в тексті відповіді на відзив просив розглянути справу за його відсутності.
Ухвалою суду від 25.05.2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, було відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про витребування з Овідіопольського районного відділу Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про витребування матеріалів виконавчих проваджень, які знаходились на виконанні Овідіопольського районного відділу Державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, які були відкриті у зв'язку з поданням на виконання виконавчого напису № 5852 від 27.12.2010 р., оскільки предметом спору є правомірність поставнов приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва Віталія Олександровича від 26.02.2020 р.
Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З урахуванням вищенаведеного, а також того, що дана справа відноситься до окремої категорії термінових адміністративних справ, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання технічними засобами, що передбачено ч.4 ст.229 КАС України.
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.
27.12.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим Володимиром Володимировичем вчинено виконавчий напис №5852 про звернення стягнення на земельну ділянку 0,1000 га. яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, цільове призначення: для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5123755800:01:003:3112, зі всіма приналежностями, в т.ч. об'єкт ами як завершеного так і незавершеного будівництва, які будуть зведені в майбутньому, що належить на праві власності ОСОБА_1 . За рахунок коштів, отриманих від реалізації земельної ділянки запропоновано задовольнити частково вимоги ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 по сплаті основного боргу (кредиту), який станом на 01.12.2010 року складає 920772,56 грн., а також плати за вчинення виконавчого напису в розмірі 3500 грн.
Зазначений виконавчий напис неоднарозово перебував на виконанні, що підтверджується відповідними відмітками державного виконавця на звороті виконавчого напису про повернення виконавчого листа стягувачу в період дії Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV, а саме: 24.04.2014 року, 25.06.2015 року, 26.05.2017 року.
10.02.2020 року до приватного виконавця Виконавчого округу в Одеській області Цинєва Віталія Олександровича надійшла заява Філії - Одеське обласне управління АТ "Ощадбанк" про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого напису №5852 від 27.12.2010 року.
26.02.2020 року приватним виконавцем Виконавчого округу в Одеській області Цинєвим Віталієм Олександровичем було відкрито виконавче провадження ВП №61291179 з виконання виконавчого напису №5852 від 27.12.2010 року.
Крім того, приватним виконавцем Виконавчого округу в Одеській області Цинєвим Віталієм Олександровичем 26.02.2020 року у виконавчому провадженні ВП №61291179 було прийнято постанову про стягнення з боржника основної винагороди у розмірі 92427,25 грн.
Строки пред'явлення виконавчих документів до виконання на момент здійснення спірного виконавчого напису встановлювались статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», у вказаній редакції, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Згідно ч. 2 цієї ж статті Закону України «Про виконавче провадження» строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: 1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення; 2) виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення; 3) інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом.
Статтею 23 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV врегульовано випадки переривання строку давності пред'явлення виконавчого документа до виконання, зокрема, вказано, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання (п. 1 ч. 1 ст. 23).
Відповідно до ч. 2 ст. 23 вказаного Закону після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
Також, згідно ч. 5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону
З аналізу зазначених статей вбачається, що строк пред'явлення виконавчого документа до виконання переривається пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється, а повернення стягувачу виконавчого документа не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання.
Як встановлено судом, постановою від 26.05.2017 року ВП №51584736 виконавчий напис від 27.12.2010 року №5852 було повернуто стягувачу.
05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року (далі - Закон України № 1404-VIII), частинами першою та другою статті 12 якого закріплено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Згідно пункту 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Зі змісту наведеного положення Закону України № 1404-VIII слідує, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред'явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності цим Законом. Для пункту 5 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм Закону № 1404-VIII від 02 червня 2016 року до виконавчих документів, строк пред'явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності.
Разом з цим, як вбачається з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, Виконавче провадження ВП №51584736, в межах якого 26.05.2017 року виконавчий напис від 27.12.2010 року №5852 повернуто стягувачу, було відкрито 05.07.2016 року.
Таким чином виконавче провадження ВП №51584736 було відкрито до набрання чинності Законом України № 1404-VIII, а виконавчий документ було повернуто стягувачу 26.05.2017 року вже після набрання чинності Законом України № 1404-VIII.
Враховуючи викладене, та оскільки строк пред'явлення спірного виконавчого напису до виконання на момент набрання чинності Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII не сплинув, у даному випадку підлягає застосуванню п. 5 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону та виконавчий напис підлягає пред'явленню до виконання у строки, встановлені цим Законом № 1404-VIII.
У зв'язку з чим суд дійшов висновку, що з моменту повернення 26.05.2017 року виконавчого напису від 27.12.2010 року №5852, розпочався трирічний строк на його пред'явлення до виконання відповідно до вимог Закону України № 1404-VIII.
Таким чином третя особа звернулась до відповідача з заявою щодо примусового виконання виконавчого напису №5852 від 27.12.2010 року у межах строку пред'явлення виконавчого напису до виконання.
Доводи позивача про те, що відкриття виконавчого провадження відбулося поза межами строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, ґрунтуються на помилковому тлумаченні статей 22, 23 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV, п. 5 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що постанова приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва Віталія Олександровича від 26.02.2020 р. про відкриття виконавчого провадження № 61291179 щодо примусового виконання виконавчого напису № 5852, виданого 27.12.2010 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Лосєвим В.В. прийнята відповідачем в межах своїх повноважень та у відповідності до положень чинного законодавства.
Щодо постанови приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва Віталія Олександровича від 26.02.2020 р. про стягнення з боржника основної винагороди в розмірі 92427,25 грн. суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02 червня 2016 № 1403-VIII визначено, що за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода.
Відповідно до ч. 2 - 5 ст. 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової.
Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді:
1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру;
2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.
Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Якщо суму, передбачену в частині четвертій цієї статті, стягнуто частково, сума основної винагороди приватного виконавця, визначена як відсоток суми стягнення, виплачується пропорційно до фактично стягнутої суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Згідно ч. 7 ст. 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Порядок виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2016 року № 643 «Про затвердження Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця».
Відповідно до п. 19 зазначеного Порядку № 643 приватний виконавець, який забезпечив повне або часткове виконання виконавчого документа майнового характеру в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», одержує основну винагороду у розмірі 10 відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.
З аналізу зазначених норм слідує, що приватний виконавець у межах своїх повноважень, виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди, що у межах розгляду цієї справи, підтверджує правомірність спірної постанови приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Цинєва Віталія Олександровича від 26.02.2020 р. про стягнення з боржника основної винагороди в розмірі 92427,25 грн.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, ч.1 ст.139, ч.9 ст.205, ч.4 ст.229, ст.ст. 241-246, 268, 269, 287, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд, -
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до приватного виконавця Виконавчого округу в Одеській області Цинєва Віталія Олександровича (вул. Асташкіна, 21, оф. 1, м. Одеса, 65020), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Філії - Одеське обласне управління АТ "Ощадбанк" (вул. Базарна, 17, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 09328601) про визнання протиправними та скасування постанов - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.272 КАС України.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.А. Радчук.
.