справа №380/3811/20
про залишення позовної заяви без руху
25 травня 2020 року
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Братичак Уляна Володимирівна, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління Державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання недійсним та скасування державної реєстрації та податкового боргу, -
ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Управління Державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, в якій просить визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця та податковий борг в сумі 26 539,26 грн.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Положеннями ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено форму та зміст позовної заяви, а також документи, що додаються до такої.
За змістом ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч.1 ст.3, ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI, судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом з тим, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 становить 2102,00 грн.
Відтак, судовий збір за одну вимогу немайнового характеру становить 840,80 грн.
В силу вимог абз.2 ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Суд встановив, що при поданні даного адміністративного позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 811,00 грн. Однак у позовній заяві міститься дві вимоги, кожна з яких у розумінні Закону України «Про судовий збір» є окремим об'єктом справляння судового збору. А тому, з метою усунення виявлених недоліків, позивач повинен доплатити решту суми судового збору, що становить 870,60 грн.
Окрім того, відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно частини 3 статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з абзацами 4, 5, 6 частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон України №2464-VI) платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (абзац 8 частини 4 статті 25 Закону України №2464-VI).
Відповідно до абзацу 9 частини четвертої статті 25 Закону України № 2464-VI у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
Отже, вказаними положеннями визначений порядок дій платника в частині непогодження із отриманою вимогою, яким є адміністративний чи судовий вид оскарження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 31 січня 2019 року у справі №802/983/18-а та від 08 серпня 2019 року у справі №480/106/19.
Відповідно до ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Судом з матеріалів справи встановлено, що позивач просить визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію Верхрацького А.Я . як фізичної особи-підприємця, яка проведена 23.02.2015 та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2019 №Ф-4721-51 на суму 26 539,26 грн.
З адміністративним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду 20.05.2020 року.
Відтак, щодо оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки), позивачем пропущено десятиденний строк на звернення до суду.
Окрім того, щодо вимоги про скасування державної реєстрації Верхрацького А.Я. як фізичної особи-підприємця, позивачем пропущено шестимісячний строк на звернення до суду, передбачений ч.2 ст.122 КАС України.
При цьому, в матеріалах справи відсутня заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджуються причини пропуску.
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Наведене вище свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.1 ст.169 вищевказаного Кодексу, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, враховуючи виявлені недоліки, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу встановити спосіб і строк їх усунення. Роз'яснити позивачу, що у випадку усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 248, 256, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання недійсним та скасування державної реєстрації та податкового боргу - залишити без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (вул.Чоловського, 2, м.Львів, 79018) в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали:
-оригіналу документа про сплату судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру (в сумі 870,60 грн).
-заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказів, що підтверджуються причини пропуску.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Братичак Уляна Володимирівна