про закриття провадження в адміністративній справі
25 травня 2020 р. № 400/1581/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 06.04.2020 р. № Ф-80712-17,-
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління ДПС в Миколаївській області (надалі - відповідач, ГУ ДПС в Миколаївській області) про визнання протиправною та скасування вимоги Головного управління ДПС у Миколаївській області про сплату боргу (недоїмки) від 06.04.2020 р. № Ф-80712-17.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що є фізичною особою-підприємцем, перебуває на спрощеній системі оподаткування, види господарської діяльності є, зокрема, консультування з питань комерційної діяльності й керування, який згідно КВЕД-2010 включає діяльність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів). В липні 2013 року отримав свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого. Вважає, що оскільки він зареєстрований як фізична особа-підприємець згідно з Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон № 755-IV), до нього не можуть застосовуватись положення частини 3 статті 5 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI). З огляду на те, що види діяльності позивача як фізичної особи-підприємця та особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, співпадають, то позивач вважає, що не має обов'язку подання подвійної звітності як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, оскільки у такому випадку буде мати місце дублюючий облік ідентичної господарської діяльності, а відповідно і подвійне оподаткування, що суперечить принципам податкового законодавства. Отже, спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) необґрунтована, протиправна, прийнята з порушенням вимог чинного податкового законодавства та законодавства у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування, тому підлягає скасуванню.
Ухвалою від 21.04.2020 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/1581/20 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання, призначене на 20.05.2020 року, не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.
Представник відповідача в судове засідання, призначене на 20.05.2019 року, не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив. Заяв чи клопотань до суду не надходило.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд клопотання представника позивача задовольнив та на підставі частини 9 статті 205 КАС України, суд здійснив розгляд справи у письмовому провадженні.
21.05.2020 року за вх. № 16409 до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить закрити провадження у справі. В обгрунтування клопотання, відповідач послався на те, що порядок нарахування та обчислення єдиного внеску, визначений Законом № 2464-VI з урахуванням змін, внесених Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Зазначив, що Миколаївським управлінням ГУ ДПС у Миколаївській області на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.03.2020 року № 400/519/20 та службової записки від 28.04.2020 року .№766/14-29-50-05-19 зменшено нарахування на суму 18276,72 грн. Станом на 21.04.2020 року відповідно інтегрованої картки платника податків, сума переплати зі сплати єдиного внеску складає 2184,50 грн. без врахувань першого кварталу 2020 року, що підтверджується копіями ІКП по ССВ. Отже, після проведення в інформаційній системі ГУ ДПС у Миколаївській області коригування нарахувань по єдиному внеску, оскаржувана вимога відкликана та заборгованість зі спілати ЄСВ, станом на поточну дату відсутня.
Вирішуючи заяву відповідача про закриття провадження у справі № 400/1581/20, суд виходить з наступного.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 р. N 2464-VI.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 1 Закону України № 2464-VI від 08.07.2010 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (надалі - Закон №2464) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (надалі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п. 6 ч.1 ст.1 Закону № 2464-VI недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 3 вказаного Закону збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами, зокрема, обов'язковості сплати та відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків.
В силу вимог п. 4, п. 5 ч. 1 ст.4 Закону України № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Відповідно до частини 4 статті 25 Закону України № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Наказом Міністерства фінансів України № 449 від 20.04.2015 року затверджено "Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Пунктом 5 Розділу VI. "Порядок стягнення заборгованості з платників" цієї інструкції також визначено, що у разі незгоди з розрахунком органу доходів і зборів суми боргу (недоїмки) платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання вимоги, узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку.
В той час, як пункт 6 цього ж Розділу вказує, що вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо:
- сума боргу (недоїмки), зазначена у вимозі, погашається платником, органами державної виконавчої служби або органами Казначейства - у день, протягом якого відбулося таке погашення суми боргу (недоїмки) в повному обсязі;
- орган доходів і зборів скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження - з дня прийняття органом доходів і зборів рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки);
- вимога органу доходів і зборів про сплату боргу (недоїмки) скасовується судом - у день набрання судовим рішенням законної сили;
- борг (недоїмка) списується у випадках, передбачених статтею 25 Закону, в порядку, визначеному пунктами 9-11 цього розділу,- у день прийняття органом доходів і зборів рішення про списання боргу (недоїмки) відповідно до частини сьомої статті 25 Закону;
- є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу (недоїмки), що зазначені у вимозі, - у день надходження виконавчих документів до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства.
Як вбачається з матеріалів справи, вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-80712-17 від 06.04.2020 року по ФОП ОСОБА_1 сформована на підставі даних інформаційної сиситеми "Податковий блок" в автоматичному режимі, ОСОБА_1 мав заборгованість станом на 31.03.2020 року та направлена платнику поштою з рекомендованим листом про вручення.
В свою чергу, Миколаївським управлінням ГУ ДПС у Миколаївській області на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.03.2020 року № 400/519/20 та службової записки від 28.04.2020 року .№766/14-29-50-05-19 зменшено нарахування на суму 18276,72 грн. Станом на 21.04.2020 року відповідно інтегрованої картки платника податків, сума переплати зі сплати єдиного внеску складає 2184,50 грн. без врахувань першого кварталу 2020 року, що підтверджується копіями ІКП по ССВ.
Отже, після проведення в інформаційній системі ГУ ДПС у Миколаївській області коригування нарахувань по єдиному внеску, оскаржувана вимога відкликана та заборгованість зі спілати ЄСВ, станом на поточну дату відсутня, що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника платника податків ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Отже, виходячи з відзиву відповідача та наявних у матеріалах справи документів, суд доходить висновку, що оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень шляхом відкликання оскаржуваної вимоги та внесення до інтегрованої картки платника податків відповідних змін та відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання вимоги від 06.04.2020 р. № Ф-80712-17 Головного управління ДПС в Миколаївській області протиправним після такого виправлення.
За таких обставин, провадження у справі підлягає закриттю в порядку п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України.
Згідно з ч.2 ст.238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Відповідно до ч.2 ст.239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Як передбачено п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Суд роз'яснює позивачу його право подати клопотання про повернення судового збору.
Керуючись статтями 238, 241, 243, 248, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Закрити провадження у справі №400/1581/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 06.04.2020 р. № Ф-80712-17.
Повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського окружного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
При цьому, пунктом 3 розділу VI “Прикінцеві положення” КАС України, який доповнений цим пунктом Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 30.03.2020 року №540-ІХ, визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений ст.295 цього Кодексу, продовжується на строк дії такого карантину.
Повний текст ухвали складено та підписано суддею 25.05.2020 року.
Суддя Г.В. Лебедєва