справа №1.380.2019.002962
з питань закриття провадження в адміністративній справі
19 травня 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Грень Н.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Редкевич О.Р.,
представника позивача Жарський І.Р.,
представника відповідача Поліщук О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі за позовом акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" до Львівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Нью-Трейдінг Львів", ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, -
14.06.2019 до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" до Львівської міської ради, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення прийняте Львівською міською радою в особі Узгоджувальної комісії для вирішення земельних спорів згідно протоколу засідання №83 від 07.12.2018, прийняте стосовно звернення ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 09.11.2018 №2-32520-2901 про вирішення земельного спору в частині погодження межі між земельними ділянками на АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ;
- зобов'язати Львівську міську раду в особі Узгоджувальної комісії для вирішення земельних спорів Львівської міської ради розглянути по суті заяву АТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 09.11.2018 №2-32520-2901 про вирішення земельного спору в частині погодження межі між земельними ділянками на АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 15, від 06.12.2018 №2-35832-2901, прийнявши за результатом її розгляду відповідне, належним чином мотивоване рішення.
Підставою позову зазначено те, що Узгоджувальна комісія для вирішення земельних спорів Львівської міської ради розглянувши звернення ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 09.11.2018 №2-32520-2901 про вирішення земельного спору в частині погодження межі між земельними ділянками на АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , від 06.12.2018 №2-35832-2901 щодо чинності ухвали Львівської міської ради від 26.12.2013 №3001 "Про надання ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки на місцевості на АДРЕСА_1 ", звернення ТОВ "Нью-Трейдінг" від 16.11.2018 №№33321-2901, 2-33324-2901 щодо земельної ділянки на АДРЕСА_3 вирішила відмовити ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" у розгляді питання про погодження межі між земельними ділянками на АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , прийнявши відповідне рішення, згідно Протоколу №83 засідання узгоджувальної комісії для вирішення земельних спорів від 07.12.2018, витяг з якого було направлено АТ КБ "ПРИВАТБАНК" за вих. №2-32520-2901/01 від 26.12.2018 року.
Рішення узгоджувальної комісїї №83 від 07.12.2018 було прийнято Узгоджувальною комісією для вирішення земельних спорів Львівської міської ради з тих підстав, що Львівська міська рада ухвалами від 28.02.2013 №2177 "Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на виготовлення документацій із землеустрою для оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки" (п. 73 у додатку до ухвали) та від 26.12.2013 №3001 "Про надання ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки на місцевості на АДРЕСА_1" надала ТзОВ НВФ "Нью-Трейдінг" та ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" дозвіл на виготовлення документації із землеустрою на земельні ділянки, які накладаються одна на одну відповідно до даних публічної кадастрової карти.
Ухвалою судді від 19.06.2019 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі.
Ухвалою суду від 21.01.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
21.10.2019 відповідачем подано до суду клопотання про закриття провадження у справі. В обґрунтування клопотання зазначено, що 11.03.2019 Львівською міською радою прийнято ухвалу №4749 «Про затвердження ТзОВ НВФ «Нью-трейдінг Львів» проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки на АДРЕСА_3» товариству НВФ «Нью-трейдінг Львів» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано в оренду земельну ділянку площею 0,1137 га на вул .В.Липинського,13б (кадастровий номер 4610137500:05:003:0201) в оренду терміном на 10 років для обслуговування торгово-офісних приміщень. 07.05.2019 між Львівською міською радою та ТзОВ НВФ «Нью-трейдінг Львів» укладено договір оренди землі площею 0,1137 га для обслуговування торгово- офісних приміщень. Договір зареєстровано у встановленому законом порядку, отже ТзОВ НВФ «Нью-трейдінг Львів» є законним користувачем земельної ділянки. Таким чином, вимога позивача зобов'язати Львівську міську раду в особі узгоджувальної комісії для вирішення земельних спорів розглянути по суті заяву АТ КБ «Приватбанк» про вирішення земельного спору в частині погодження межі між земельними ділянками по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 у разі задоволення такої рішенням суду, буде порушувати права та законні інтереси землекористувача земельної ділянки по АДРЕСА_3 ТзОВ НВФ «Нью-трейдінг Львів». Отже, розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін спору.
Представником позивача 26.11.2019 подано до суду заперечення на клопотання про закриття провадження у справі. В обгрунтування заперечення вказано, що позовна вимога обгрунтована фактичною бездіяльністю відповідача, який ухвалив "рішення про відмову у розгляді питання про погодження меж між земельними ділянками". Для розгляду зазначеної справи взагалі не важливо з приводу меж яких земельних ділянок виник земельний спір, оскільки Позивач оскаржує виключно дії суб'єкта владних повноважень з приводу недотримання Відповідачем порядку вирішення земельних спорів і не просить суд вирішити земельний спір по суті. Крім того, результатом вирішення цієї справи буде не вирішення спору про право, а вирішення питання щодо дотримання суб'єктом владних повноважень процедури розгляду звернення Позивача щодо вирішення земельного спору. Тобто має місце спір не щодо права, а щодо фактично процедурного питання, тобто спір знаходиться в площині виключно публічно- правових відносин.
Представник позивача у судовому засіданні заперечив щодо закриття провадження у справі, просив відмовити у задоволенні такого клопотання.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав клопотання про закриття провадження у справі, просив таке задовольнити.
Треті особи у судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про дату час та місце розгляду справи.
При вирішенні клопотання суд керувався наступним.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів і свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до ч. 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:
1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом;
6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;
7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;
8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;
9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;
10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;
11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю;
12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень".
Вжитий у цій процесуальній нормі термін "публічно-правовий спір" означає спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи (п.2 ст.4 КАС України).
Відповідно до п.7 ст.4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим, приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Аналіз змісту статті 19 ЦПК України та статті 19 КАС України у сукупності дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ у кожній конкретній справі не достатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб'єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер правовідносин, з яких виник спір.
За змістом статті 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, і вирішення земельних спорів.
Частинами першою, третьою статті 158 ЗК України визначено, що земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.
За змістом статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема, вирішення земельних спорів у порядку, встановленому законом.
Як встановлено судом, Ухвалою № 298 2-ої сесії 7-го скликання Львівської міської ради утворено узгоджувальну комісію для вирішення земельних спорів та затверджено Положення про узгоджувальну комісію для вирішення земельних спорів (далі - Положення) (а.с. 56-59).
За змістом пунктів 4.1, 4.4 Положення земельні спори розглядаються на підставі заяви однієї зі сторін у місячний термін з дня надання подання заяви. Рішення узгоджувальної комісії набирає чинності з моменту його прийняття.
З огляду на викладене, розглядаючи земельні спори, Комісія діє від імені міської ради, у зв'язку із чим прийняті нею рішення по суті такого спору породжують певні права та обов'язки визначеного кола осіб, отже, можуть бути оскаржені в порядку та спосіб, установлені для рішень, прийнятих безпосередньо самим органом місцевого самоврядування.
Судом встановлено, що Узгоджувальна комісія для вирішення земельних спорів Львівської міської ради розглянувши звернення ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 09.11.2018 №2-32520-2901 про вирішення земельного спору в частині погодження межі між земельними ділянками на АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , від 06.12.2018 №2-35832-2901 щодо чинності ухвали Львівської міської ради від26.12.2013 №3001 "Про надання ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки на місцевості на АДРЕСА_3 ", звернення ТОВ НВФ "Нью-Трейдінг" від 16.11.2018 №№33321-2901, 2-33324-2901 щодо земельної ділянки на АДРЕСА_3, вирішила відмовити ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" у розгляді питання про погодження межі між земельними ділянками на АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , прийнявши відповідне рішення, згідно Протоколу №83 засідання узгоджувальної комісії для вирішення земельних спорів від 07.12.2018, витяг з якого було направлено АТ КБ "ПРИВАТБАНК" за вих. №2-32520-2901/01 від 26.12.2018.
За змістом положень статті 122 Земельного кодексу України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Із наведеного вбачається, що рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації цього рішення виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 Цивільного кодексу України та пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення такої позовної вимоги є оспорювання цивільного права особи, що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.
Натомість розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають з владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів.
Отже, в порядку цивільного судочинства може бути оскаржене таке рішення органу місцевого самоврядування, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, і за результатами його реалізації у фізичної чи юридичної особи виникає право цивільне.
З оскаржуваного рішення органу місцевого самоврядування вбачається, що воно винесено у зв'язку зі зверненням АТ КБ «ПРИВАТБАНК» щодо вирішення земельного спору з погодження меж при розробці технічної документації із землеустрою на підставі ухвали Львівської міської ради від 26.12.2013 №3001 "Про надання ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки На місцевості на АДРЕСА_1 ".
Оскаржуване рішення Узгоджувальної комісії Львівської міської ради про відмову в розгляді земельного спору не є рішеннями, які спрямовані на набуття АТ КБ "ПРИВАТБАНК" прав на земельну ділянку шляхом передачі її Банку в оренду. Укладання договору оренди або відмова укласти такий договір оренди не будуть результатом вирішення цього земельного спору та результатом реалізації оскаржуваного рішення. Результатом буде лише скасування відмови вирішити земельний спір і зобов'язання розглянути звернення АТ КБ "ПРИВАТБАНК" по суті питання.
Таким чином, адміністратині видносини між сторонами у результаті реалізації цього рішення не припиняться і не виникнуть нові, як між орендодавцем та орендарем.
З урахуванням наведеного, у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі належить відмовити.
Керуючись статтями 238, 239, 248, 256, 293-295, КАС України, суд -
у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, окремо не оскаржується.
Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду у даній справі.
Суддя Грень Н.М.
Повний текст ухвали складено та підписано 25.05.2020.