26 травня 2020 року № 320/5465/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву" про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військово-лікарської комісії Державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву", у якому просить суд:
- визнати неправомірними дії Військово-лікарської комісії Державної установи “Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву” щодо відмови у внесенні змін до свідоцтва про хворобу №187 від 27.10.2014 про отримання ОСОБА_1 гострої бойової психічної травми внаслідок мінно-вибухової травми в серпні-вересні 2014 року;
- зобов'язати Військово-лікарську комісію Державної установи “Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву” внести зміни до свідоцтва про хворобу №187 від 27.10.2014 згідно з консультативним висновком учасника дослідження наслідків контузії, спільного проекту Національної академії медичних наук України та Української військово-медичної академії від 14.03.2018 про отримання ОСОБА_1 гострої бойової психічної травми внаслідок мінно-вибухової травми в серпні-вересні 2014 року, діагноз: наслідки МВТ (мінно-вибухової травми) у вигляді астено-неврологічного синдрому з вегетативною дисфункцією помірного ступеню, цефалічного синдрому, з помірним мнестично-когнітивним дефіцитом. Розлад адаптації. Сенсоневральна приглухуватість, синдром подразнення до звуків.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що він брав участь у бойових діях в зоні проведення антитерористичної операції у період з 04.08.2014 по 19.09.2014 та отримав мінно-вибухову травму, у зв'язку з якою проходив лікування та був визнаний непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час.
Позивач зазначив, що 27.10.2014 йому було видано свідоцтво про хворобу №187, в якому вказано, що захворювання ОСОБА_1 пов'язано з проходженням військової служби, однак не зазначено про отримання гострої бойової психічної травми внаслідок мінно-вибухової травми в серпні-вересні 2014 року, що, у свою чергу, зафіксовано у консультативному висновку учасника дослідження наслідків контузії, спільного проекту Національної академії медичних наук України та Української військово-медичної академії від 14.03.2018.
Позивач повідомив, що на його звернення Військово-лікарська комісія Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по місту Києву» відмовилась вносити зміни до його свідоцтва про хворобу, шляхом зазначення про отримання ОСОБА_1 гострої бойової психічної травми внаслідок мінно-вибухової травми в серпні-вересні 2014 року.
Позивач не погоджується з такими діями відповідача, вважає їх протиправними та такими, що порушують його права та інтереси.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.11.2020 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що 27.10.2014 позивач пройшов госпітальну військово-лікарську комісію, за результатами якої було складено висновок про хворобу №187 від 27.10.2014, в якому зазначено, що ОСОБА_1 непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний в воєнний час. Причинний зв'язок хвороби було встановлено комісією відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України та Положення про медичну (військово-лікарську) комісію ДУ «ТМО МВС України по місту Києву».
Відповідач наголосив на тому, що позивач під час проведення його медичного огляду госпітальної військово-лікарською комісією не надав жодних документів, які б підтверджували перенесення ОСОБА_1 гострої травми.
Відповідач зазначив про відсутність підстав для внесення змін у свідоцтва позивача про хворобу, оскільки ОСОБА_1 не звертався із заявою до голови М(ВЛ)К та не надавав оригіналів медичних довідок про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідчену копію акта про нещасний випадок.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Бориспільським МРВГУМВС України в Київській області, 17.01.2001 (а.с.6-7).
Наказом Командира військової частини НОМЕР_2 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (по стройовій частині) від 04.08.2014 №147 встановлено вважати таким, що вибув у службове відрядження молодшого лейтенанта ОСОБА_1 , командира 1 стрілецького взводу 22 стрілецької роти 7 стрілецького батальйону до зони проведення антитерористичної операції, для виконання завдань згідно Закону України «Про боротьбу з тероризмом» 04.08.2014 (а.с.24).
Наказом Командира військової частини НОМЕР_2 внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (по стройовій частині) від 19.09.2014 №184 встановлено вважати таким, що прибув із службового відрядження старшого лейтенанта ОСОБА_1 , командира 1 стрілецького взводу 22 стрілецької роти 7 стрілецького батальйону із зони проведення антитерористичної операції, після виконання завдань згідно Закону України «Про боротьбу з тероризмом» (участі в антитерористичній операції), 19.09.2014 (а.с.25).
Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_2 від 19.09.2014 №1224 ОСОБА_1 перебував у службовому відрядженні в зоні проведення антитерористичної операції та приймав участь у бойових діях у період з 04.08.2014 по 19.09.2014 (а.с.26).
Відповідно до довідки від 30.09.2014 №164, виданої військовою частиною НОМЕР_2 , позивач у період з 04.08.2014 по 19.09.2014 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичної операції у розпорядженні начальника сектора «С» в АТО (а.с.23).
Як вбачається з довідки, виданої Військовою частиною НОМЕР_2 , лейтенант ОСОБА_1 перебував у службовому відрядженні в зоні проведення антитерористичної операції з 04.08.2014 по 19.09.2014. Приймав участь у бойових діях, виконуючи бойове завдання під неодноразовими мінометними обстрілами з боку терористичних бандитських угруповань. Внаслідок чого, мало місце незначний стан його оглушенності, але в даних ситуаціях він не звертався за допомогою до медичної служби (а.с.12).
28.04.2015 Головним управлінням Національної гвардії України було видано позивачу свідоцтво учасника бойових дій серії НОМЕР_3 (а.с.8).
Відповідно матеріалів медичної картки позивач у період з 26.09.2014 по 27.10.2014 перебував на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні госпіталю з поліклінікою ГУ МВС України.
Як вбачається зі свідоцтва про хворобу №187 від 27.10.2014, виданого Військово-лікарською комісією Головного управління МВС України в місті Києві(а.с.30), за результатами медичного огляду позивачу було встановлено діагноз: гіпертонічна хвороба ІІ ст., 2 ст., помірний додатковий ризик. Ангіопатія сітківки за гіпертонічним типом. Дисцикуляторнаенцефалопатія ІІ ст. у вигляді двобічної, більше зліва, пірамідної симптоматики. Арахноенцефаліт та тлі хронічної герметичної інфекції в стадії ремісії. ІХС: дифузний кардіосклероз. СН І ст. Хронічний панкреатит з порушенням зовнішньої сектреторної функції печінки. Остеохондроз грудного, поперекового відділів хребта з незначним порушенням функції. Деформуючий артроз правого колінного суглоба І ст.., хронічний з рідкими загостреннями. НФС І ст. Викривлення носової перетинки без порушення носового дихання. Захворювання пов'язане з проходженням військової служби.
Вказане свідоцтво затверджене постановою №195 від 12.11.2014.
Судом встановлено, що представник позивача, адвокат Білик Григорій Іванович, звернувся до Військової лікарської комісії ДУ «ТМО МВС України по місту Києву» із адвокатським запитом від 14.06.2019 №213/19-14/06, в якому просив внести зміни до свідоцтва ВЛК №187 від 27.10.2014, виданого на ім'я ОСОБА_1 , а саме діагнозу: наслідки МВТ (мінно-вибухової травми) у вигляді астенно-неврологінчого синдрому з вегетативною дисфункцією помірного ступеню, цефалічного синтрому з помірним мнестично-когнітивним дефіцитом. Розлад адаптації. Сенсоневральна приглухуватість, синдром подразнення до звуків, як наслідок перенесення гострої бойової психічної травми (а.с.32).
До вказаного адвокатського запиту було додано консультативний висновок учасника дослідження наслідків контузії, виданий Спільним проектом Національної академії медичних наук України та Української військово-медичної академії, в якому зазначено, що за результатами обстеження ОСОБА_1 було поставлено діагноз: наслідки МВТ у вигляді антено-неврологічного синдрому з вегетативною дизфункцією помірного ступеню, цефалічного синдрому, з помірним мнестично-когнітивним дефіцитом. Розлад адаптації. Сенсорна приглухуватість, синдром подразнення до звуків (а.с.31).
На цей запит Державна установа «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» листом від 21.06.2019 №33/31-6аз повідомило, що відповідно до абзацу 21.7 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України «Постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії акта про нещасний випадок, у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва).
У вказаному листі відповідач зазначив, що для вирішенні питання щодо внесення змін до свідоцтва ВЛК №187 від 27.10.2014 ОСОБА_1 необхідно звернутись до Голови медичної (військово-лікарської) комісії ДУ «ТМО МВС України по м. Києву» і надати оригінал довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідчену копію акта про нещасний випадок (а.с.33).
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом, з приводу чого суд зазначає таке.
Частиною десятою статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ визначено, що громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату.
Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402), пунктом 1.1 розділу І якого визначено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Згідно з пунктом 1.2 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза - це, зокрема, установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Відповідно до пункту 1.3 розділу І Положення №402 основними завданнями військово-лікарської експертизи, зокрема, є: визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.
Пунктами 2.1 та 2.2 розділу ІІ Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Згідно з підпунктом 2.7.3 пункту 2.7 розділу ІІ Положення №402 на госпітальну (гарнізонну) ВЛК покладається: проведення медичного огляду осіб, указаних у пункті 1.2 розділу I Положення (крім допризовників), з метою визначення ступеня придатності до військової служби та в інших випадках, указаних у пункті 1.4 розділу II Положення; ведення книги протоколів ВЛК та здавання її в архів; проведення контролю за повнотою та якістю обстеження під час проведення медичного огляду, терміном проведення обстеження; проведення разом із провідними медичними спеціалістами ВМКЦ регіонів та начальниками медичної служби військових частин, що знаходяться у зоні відповідальності військового лікувального закладу, детального аналізу визнання військовослужбовців непридатними (обмежено придатними) до військової служби, розробка пропозицій щодо покращення стану здоров'я військовослужбовців та попередження їх дострокового звільнення з військової служби за станом здоров'я. Узагальнення пропозицій та надання їх до штатної ВЛК.
Рекомендації штатних ВЛК щодо організації лікувально-діагностичної роботи в цілях військово-лікарської експертизи є обов'язковими для виконання.
Відповідно до підпункту 2.7.4 пункту 2.7 розділу ІІ Положення №472госпітальна (гарнізонна) ВЛК має право: приймати постанови відповідно до цього Положення; перевіряти з метою військово-лікарської експертизи організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у військових лікувальних, цивільних лікувально-профілактичних закладах і у військових частинах, дислокованих у гарнізоні; залучати до роботи на правах членів комісії медичних та військових фахівців за запитом голови ВЛК.
Згідно з пунктами 21.1 Положення №402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.
Пунктом 21.2 Положення №402 визначено, що причинний зв'язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов'язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.
Відповідно до пункту 21.4 Положення №402 при медичному огляді військовослужбовців, призваних на збори військовозобов'язаних, резервістів під час навчальних зборів, кандидатів на навчання у ВВНЗ, направлених військовими комісаріатами, коли їм встановлено діагноз і постанова оформлюється свідоцтвом про хворобу або довідкою, ВЛК встановлюється причинний зв'язок захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми).
Згідно з пунктом 21.7 Положення №402 постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за № 169/5360 (зі змінами)), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва). На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється у 2 примірниках, перший подається у госпітальну (гарнізонну) ВЛК, а другий зберігається постійно в особовій справі військовослужбовця. У виняткових випадках допускається розгляд ВЛК копії вказаної довідки, засвідченої відповідною посадовою особою та скріпленої гербовою печаткою військової частини (закладу охорони здоров'я Збройних Сил України).
Відповідно до пункту 21.25 Положення №402 при вирішенні питання про причинний зв'язок поранення (контузії, травми, каліцтва) ВЛК може брати до уваги такі документи про причини та обставини поранення: службову та медичну характеристики, витяг з книги обліку хворих в амбулаторії при первинному зверненні по медичну допомогу, матеріали службового розслідування, дізнання або досудового слідства, атестації, довідку військового (цивільного) лікувально-профілактичного закладу, історію хвороби або витяг з неї, свідоцтво про хворобу, запис лікаря військової частини, лікаря військового (цивільного) лікувально-профілактичного закладу у медичній книжці військовослужбовця про первинне звернення по медичну допомогу, довідку архівної установи. У воєнний час постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення приймається на підставі картки передового району, а також документів, указаних у цьому пункті.
Пунктом 22.1 Положення №402 визначено, що дані про тих, хто пройшов медичний огляд (прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, військове звання, військова частина, місяць та рік призову на військову службу тощо), діагноз та постанова ВЛК про ступінь придатності до військової служби та про причинний зв'язок записуються в Книгу протоколів засідань ВЛК (ЛЛК).
Крім того, діагноз та постанови ВЛК записуються: на військовозобов'язаних, резервістів - у Картку амбулаторного обстеження та медичного огляду, а зміст постанови комісії, крім того, - у військовий квиток та облікову картку. На офіцерів запасу, визнаних ВЛК непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку, а також на військовозобов'язаних, резервістів, які знаходяться на зборах та визнані непридатними до подальшого проходження зборів, складається Свідоцтво про хворобу;
Відповідно до пункту 22.4 Положення №402 свідоцтво про хворобу в мирний час складається: на всіх військовослужбовців, визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку; непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час; обмежено придатними до військової служби; на військовозобов'язаних, резервістів, призваних на збори і визнаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку; непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час; обмежено придатними до військової служби та непридатними для подальшого проходження зборів.
Пунктом 22.6 Положення №402 визначено, що свідоцтво про хворобу підлягає розгляду, а постанова ВЛК - затвердженню: а) у мирний час на генералів (адміралів), військовослужбовців запасу та у відставці, які оглянуті згідно з пунктом 3.13 розділу II Положення; на всіх осіб, які оглянуті у ГВМКЦ; на військовослужбовців та членів їх сімей, за наявності медичних протипоказань до направлення за кордон - ЦВЛК; на всіх військовослужбовців, членів їх сімей, курсантів, учнів військових ліцеїв - ВЛК регіону.
Згідно з пунктом 22.8 Положення №402 свідоцтво про хворобу у мирний час складається та подається у штатну ВЛК на розгляд та затвердження: а) у п'яти примірниках: на генералів (адміралів); б) у чотирьох примірниках: на інших військовослужбовців, членів сімей військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, ліцеїстів.
Перший примірник свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК) на всі категорії оглянутих зберігається у штатній ВЛК терміном п'ять років з подальшим здаванням у Галузевий державний архів Міністерства оборони України встановленим порядком; другий та третій примірники на військовослужбовців за контрактом підшиваються до їх особових справ; четвертий примірник видається військовослужбовцю на руки командиром військової частини для проходження МСЕК; п'ятий примірник на генералів (адміралів) ЦВЛК направляє до кадрового органу Міністерства оборони України.
Другий примірник свідоцтва про хворобу на військовослужбовців строкової військової служби зберігається у військовій частині як підстава для звільнення їх з військової служби за станом здоров'я; третій та четвертий примірники командиром військової частини поштою надсилаються до військового комісаріату за місцем обліку звільненого військовослужбовця, один з яких військовий комісар видає колишньому військовослужбовцю на руки для проходження МСЕК.
Згідно з пунктом 5 розділу VII Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого Наказом міністерства внутрішніх справ України від 03.04.2017 №285, визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень) колишнім військовослужбовцям чи перегляд постанови ВЛК здійснюється з урахуванням пунктів 13, 14 розділу VI цього Положення та норм Положення про ВЛЕ у ЗС України.
Так, відповідно до пунктів 13 та 14 розділу VI Положення №285 колишні поліцейські або колишні особи рядового й начальницького складу можуть ініціювати питання щодо визначення придатності до служби за станом здоров'я на час звільнення зі служби та причинного зв'язку їх захворювань, травм (поранень). У такому випадку вони звертаються до підрозділу кадрового забезпечення за місцем колишньої служби для отримання направлення на проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи до ВЛК за місцем проживання. Перегляд раніше прийнятої постанови ВЛК проводиться за заявою колишнього поліцейського, колишньої особи рядового чи начальницького складу.
Особи, зазначені в пункті 13 цього розділу, надають до ВЛК медичну документацію, складену в період проходження служби, у випадку отримання травми (поранення) під час служби - надають відповідний Акт про нещасний випадок та документацію, складену за результатами надання первинної медичної допомоги з цього приводу.
Відповідно до пункту 2 розділу І Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву», затвердженого начальником Державної установи «Територіальне об'єднання МВС України по м. Києву» Безух Л.М. від 25.04.2017, медична (військово-лікарська) комісія ТМО (далі - ВЛК) - спеціальний підрозділ ТМО, що утворюється для проведення лікарської та військово-лікарської експертизи.
Згідно з пунктом 13 розділу І Положення до функцій ВЛК належить, зокрема, перегляд власних постанов і постанов ГВЛК у порядку контролю, а також у разі оскарження їх керівництвом МВС, Національної поліції України, командуванням НГУ чи особами, що пройшли медичний огляд, та в інших необхідних випадках.
Пунктом 1 розділу VIII Положення за результатами лікарської та військово-лікарської експертизи ВЛК приймають постанови, які включають діагноз, встановлений особі за результатами проведеного обстеження, рішення щодо ступеня придатності чи непридатності до служби та висновок про причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва).
Отже, з вищенаведених норм чинного законодавства вбачається, що за результатами проведення військово-лікарської експертизи військовослужбовця військово-лікарська комісія складає постанову, яка оформлюється свідоцтвом про хворобу, в якому зазначається інформація про встановлений під час медичного обстеження діагноз, а також зазначаються висновки комісії щодо придатності військовослужбовця до військової служби у митний та воєнний час.
Як зазначено вище, у свідоцтві про хворобу №187 від 27.10.2014 вказано діагноз позивача: гіпертонічна хвороба ІІ ст., 2 ст., помірний додатковий ризик. Ангіопатія сітківки за гіпертонічним типом. Дисцикуляторнаенцефалопатія ІІ ст. у вигляді двобічної, більше зліва, пірамідної симптоматики. Арахноенцефаліт та тлі хронічної герметичної інфекції в стадії ремісії. ІХС: дифузний кардіосклероз. СН І ст. Хронічний панкреатит з порушенням зовнішньої секреторної функції печінки. Остеохондроз грудного, поперекового відділів хребта з незначним порушенням функції. Деформуючий артроз правого колінного суглоба І ст.., хронічний з рідкими загостреннями. НФС І ст. Викривлення носової перетинки без порушення носового дихання. Захворювання пов'язане з проходженням військової служби.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначив, що відповідач протиправно відмовив йому у внесені змін у свідоцтво про хворобу щодо зазначення у вказаному документі про отримання ОСОБА_1 гострої бойової психічної травми внаслідок мінно-вибухової травми в серпні-вересні 2014 року.
В якості доказу, який підтверджує наявність відповідного захворювання, позивачем додано до позовної заяви консультативний висновок Спільного проекту Національної академії медичних наук України та Української військово-медичної академії.
Суд зазначає, що Військово-лікарська комісія Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по місту Києву» уповноважена здійснювати перегляд власних постанов госпітальних військово-лікарських комісії.
При цьому, відповідно до норм Положення №402 та Положення №285 підставою для перегляду постанов ВЛК є заява колишнього військовослужбовця.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів звернення ОСОБА_1 до відповідача із заявою про перегляд постанови, яка оформлена спірним свідоцтвом про хворобу.
Так, в матеріалах справи наявний лише адвокатський запит представника позивача з вимогою про внесення відповідних змін до свідоцтва.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.
Отже, адвокатський запит - є зверненням адвоката до відповідного суб'єкта, що містить вимогу про надання необхідної інформації та документів, а тому не може містити вимогу від імені клієнта щодо необхідності вчинення відповідних дій, зокрема, внесення змін до відповідних документів, у тому числі, до свідоцтва про хворобу.
Суд звертає увагу на те, що відповідач у листі від 21.06.2019 №33/31-6аз роз'яснив, що для вирішенні питання щодо внесення змін до свідоцтва ВЛК №187 від 27.10.2014 ОСОБА_1 необхідно звернутись до Голови медичної (військово-лікарської) комісії ДУ «ТМО МВС України по м. Києву» і надати оригінал довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідчену копію акта про нещасний випадок.
Ухвалою суду від 06.11.2019 від позивача було витребувано письмові пояснення про те, чи звертався позивач до Голови медичної (військово-лікарської) комісії ДУ «ТМО МВС України по м. Києву» для вирішення питання про внесення змін до свідоцтва ВЛК №187 від 27.10.2014, як було рекомендовано відповідачем у листі №33/31-6аз від 21.06.2019, та докази такого звернення.
Однак позивач під час розгляду справи не надав суду доказів на підтвердження його звернення до відповідача з відповідною заявою.
Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що позивач не звертався до ДУ «ТМО МВС України по м. Києву» із заявою про перегляд постанови (свідоцтва про хворобу) ВЛК, що свідчить про відсутність порушеного права позивача з боку відповідача, яке підлягає судовому захисту.
Крім того, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що в силу норм Положення №402 постанова ВЛК про причинний зв'язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок.
При цьому, ВЛК також може брати до уваги такі документи про причини та обставини поранення: службову та медичну характеристики, витяг з книги обліку хворих в амбулаторії при первинному зверненні по медичну допомогу, матеріали службового розслідування, дізнання або досудового слідства, атестації, довідку військового (цивільного) лікувально-профілактичного закладу, історію хвороби або витяг з неї, свідоцтво про хворобу, запис лікаря військової частини, лікаря військового (цивільного) лікувально-профілактичного закладу у медичній книжці військовослужбовця про первинне звернення по медичну допомогу, довідку архівної установи.
Отже, консультативний висновок у розумінні вищенаведених норм не є документом, на підставі якого ВЛК складається свідоцтво про хворобу.
Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Дудін С.О.