про залишення позовної заяви без руху
25 травня 2020 року справа № 320/4269/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, в якому позивач просить суд:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо відмови сформувати та подати подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 9655,00 грн. протиправними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області сформувати та подати подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 9655,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Суд звертає увагу на те, що до позовної заяви позивачем додано копію паспорту громадянина України у вигляді ІD -картки, у той же час не додано доказів, що підтверджують зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 .
Так, згідно з частиною першою статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 26 Кодексу адміністративного судочинства України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що КАС України встановлює декілька видів територіальної підсудності, в тому числі: загальну (залежно від місця проживання чи місцезнаходження відповідача) та альтернативну (за вибором позивача).
Тобто, якщо предметом адміністративної справи є оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної особи, то позивач може застосувати альтернативну підсудність.
Предметом даного позову є визнання протиправними дій відповідача щодо відмови сформувати та подати подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про повернення позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 9655,00 грн. протиправними, а також зобов'язання відповідача сформувати та подати подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про повернення позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 9655,00 грн.
Відтак, у даному випадку, застосуванню підлягають положення частини першої статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України (підсудність справи за вибором позивача).
Відповідно до ч.5 ст. 160 КАС України в позовній заяві з поміж іншого зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
Як вбачається з позовної заяви, позивачем у позові вказано адресу для листування: АДРЕСА_1 . Місцезнаходженням відповідача згідно позову є: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40.
Таким чином, враховуючи, що місцезнаходженням відповідача є м. Київ, то розгляд справи за територіальною підсудністю Київського окружного адміністративного суду можливий за умови, якщо до позовної заяви позивачем будуть додані відповідні докази на підтвердження зареєстрованого місця проживання на території Київської області.
В той же час, таких доказів позивачем до позовної заяви не надано.
Відтак позивачу, в порядку усунення недоліків позовної заяви, до копії паспорту громадянина України у вигляді ІD-картки необхідно додати докази, що підтверджують зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 , а саме довідку про місце реєстрації (або витяг з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання), що є визначальним для встановлення територіальної підсудності даної адміністративної справи.
Згідно із частинами першою та другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачам необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати докази, що підтверджують зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 , зокрема довідку про місце реєстрації (або витяг з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання).
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені цією ухвалою, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Суддя Кушнова А.О.