про залишення позовної заяви без руху
26 травня 2020 року м. Житомир справа № 240/7517/20
категорія 112030300
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Попова О. Г., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області та зобов'язати провести позивачу нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого господарства, встановленої ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 17.07.2018.
Одночасно із позовною заявою позивач подав заяву про відстрочення сплати судових витрат. Вказана заява обґрунтована тим, що майновий стан позивача не дозволяє сплатити повністю вказаний розмір судового збору. Посилаючись на пункт 3 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» просить відстрочити сплату судового збору.
У відповідності до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Вирішуючи питання про обґрунтованість заяви про відстрочення сплати судового збору, суддя виходила з такого.
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з статтею 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору, відстрочити сплату судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Аналіз наведеного вказує, що умовою звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати є такий майновий стан сторони, який не дозволяє його сплатити.
Отже вирішуючи питання про обґрунтованість заяви, суд повинен пересвідчитися, що позивач дійсно фінансово неспроможний сплатити судовий збір на час звернення до суду (2020), - тобто у нього відсутні достатні доходи за 2019.
На підтвердження скрутного матеріального становища позивача до заяви не додано ніяких доказів.
При цьому, суддя звертає увагу, що належним та достатнім доказом є довідка органу доходів і зборів про розмір доходів за 2019 рік. Такий підхід суду до вирішення питання щодо відстрочення заявнику сплату судового збору відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленій в ухвалах від 13.02.2018 та 19.03.2018 по справі № 800/533/17.
Враховуючи те, що позивачем не надано відповідної довідки про доходи від контролюючого органу, яка б підтверджувала його майновий стан щодо неможливості сплати судового збору відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», то відсутні підстави для задоволення заяви про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп.2 п.3. ч.2 ст.4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з абзацом 3 частини 1 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 1 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102 грн.
Зміст прохальної частини позовної заяви свідчить, що позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, при зверненні до суду з даним позовом за одну вимогу немайнового характеру позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі розміром 840,8 грн = (2102грн х 0,4).
Так, за подання до суду зазначеної позовної заяви позивач має сплатити судовий збір у розмірі 840,80 грн за такими реквізитами: Отримувач коштів: Житомирська міська отг 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38035726; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA048999980313181206084006797; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу*;101; РНОКПП позивача; Судовий збір, за позовом_____, Житомирський окружний адміністративний суд.
Суд також зазначає, що актуальна інформація щодо реквізитів для сплати судового збору також розміщена на офіційній електронній адресі (веб-порталі) Житомирського окружного адміністративного суду за посиланням: https://adm.zt.court.gov.ua/sud0670.
Частинами першою та другою статті 169 КАС України, визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням вищевикладеного позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків шляхом подання до суду документу, що підтверджує наявність пільг щодо сплати судового збору, встановлених ст. 5 Закону України "Про судовий збір" або оригіналу документу про сплату судового збору в розмірі 840,80 грн.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху або протягом семи днів з дня закінчення карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя О.Г. Попова