Україна
Донецький окружний адміністративний суд
26 травня 2020 р. Справа№200/4884/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Логойди Т.В.,
секретар судового засідання Галустян Р.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), третя особа Костянтинівське-Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, про визнання незаконною та скасування постанови,
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просила визнати незаконною та скасувати постанову Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 02 квітня 2020 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 59212302.
Позов обґрунтовувала тим, що отримала по пошті лише постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 04 листопада 2019 року (на двох аркушах), що прийнята у виконавчому провадженні ВП № 59212302 та пізніше була скасована в судовому порядку. Разом з тим, виконавчий документ на її адресу не надходив, тому після відновлення виконавчого провадження вона не мала можливості його надати на вимогу державного виконавця.
Позивач подала клопотання про розгляд справи без її участі.
Відзив на позовну заяву у встановлений строк подано не було. Пояснень щодо поважних причин його неподання - до суду не подано.
З огляду на наведене неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин судом кваліфіковано як визнання позову (ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України).
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином. Неявка у судове засідання таких осіб не перешкоджає розгляду справи по суті.
Враховуючи наведене суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Судом встановлено, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року у справі № 0540/8060/18, яке набрало законної сили, визнано неправомірними дії Костянтинівсько-Дружківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення виплати ОСОБА_2 пенсії з 01 липня 2016 року; зобов'язано Костянтинівсько-Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_2 та сплатити заборгованість за весь період, починаючи з 01 липня 2016 року.
26 грудня 2018 року на виконання вказаного судового рішення, яке набрало законної сили, видано виконавчий лист.
Постановою старшого державного виконавця Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 03 червня 2019 року відкрито виконавче провадження ВП № 59212302 по виконанню вказаного виконавчого листа.
Постановою державного виконавця від 04 листопада 2019 року виконавчий лист повернуто стягувачу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (у зв'язку із тим, що стягувач не здійснив авансування витрат виконавчого провадження).
Вказану постанову надіслано на адресу, зокрема, позивача як стягувача із супровідним листом від 04 листопада 2019 року №1517/45248.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 січня 2020 року у справі № 200/14652/19-а, яке набрало законної сили, позов ОСОБА_2 до Костянтинівського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецької області про визнання незаконною та скасування постанови задоволено: визнано незаконною та скасовано постанову від 04 листопада 2019 року, прийняту державним виконавцем Костянтинівського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Донецької області в межах виконавчого провадження ВП № 59212302, про повернення стягувачу, ОСОБА_1 , виконавчого листа № 0540/8060/18, виданого Донецьким окружним адміністративним судом 26 грудня 2018 року.
У зв'язку з наведеним постановою головного державного виконавця Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 17 лютого 2020 року виконавче провадження ВП № 59212302 відновлено та зобов'язано стягувача, якому повернуто виконавчий документ у місячний строк з дня надходження постанови пред'явити його до виконання.
Постановою головного державного виконавця Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 02 квітня 2020 року виконавче провадження ВП № 59212302 закінчено на підставі п. 13 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» (у зв'язку з непред'явленням виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 41 цього Закону).
Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 3 вказаного Закону визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно зі ст. 41 вказаного Закону у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 41 цього Закону.
Згідно з абз. 2 ст. 40 вказаного Закону виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Позивач як стягувач у місячний строк з дня надходження до неї постанови про відновлення виконавчого провадження не пред'явила виконавчий документ державному виконавцю, що відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» було підставою для закінчення виконавчого провадження.
Разом з тим після винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого листа стягувачу позивач отримала лише вказану постанову, однак виконавчий лист не отримала, що унеможливило його подання на вимогу державного виконавця.
Факт надіслання на адресу позивача лише постанови про повернення виконавчого листа стягувачу без виконавчого листа підтверджується змістом супровідного листа від 04 листопада 2019 року №1517/45248 про надіслання вказаної постанови на 2-х аркушах.
Інших доказів, які б свідчили про протилежне, відповідачем до суду подано не було.
Вказані обставини можуть свідчити або про перебування виконавчого листа позивача в органі державної виконавчої служби, або про втрату виконавчого листа, відновлення якого можливо шляхом видачі дублікату виконавчого листа, що відбувається в порядку, встановленому п. 18.4 розд. VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України - за поданою до суду, що видав виконавчий лист, заявою стягувача або державного виконавця.
Враховуючи наведені обставини, оскаржена постанова, що порушує права позивача на виконання судового рішення, яке набрало законної сили та стосується єдиного доходу позивача - пенсії, підлягає визнанню протиправною та скасуванню (п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 травня 2020 року сплату судового збору в сумі 840,80 грн. за подання до суду позовної заяви відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно з ч. 2 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 вказаного Кодексу, яка регулює питання розподілу судових витрат, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки сплату судового збору, що підлягав оплаті відповідно до положень цього Кодексу, відстрочено до ухвалення судового рішення у справі, і судовий збір не оплачено, тому відповідно до наведених вимог процесуального законодавства при задоволенні позову такий судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 32, 243 - 246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (85114, Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Торецька, 285, код ЄДРПОУ 35035126), третя особа Костянтинівсько-Дружківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (85113, Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, 25, код ЄДРПОУ 42171400), про визнання незаконною та скасування постанови задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 02 квітня 2020 року про закінчення виконавчого провадження, що прийнята у виконавчому провадженні ВП № 59212302.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (85114, Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Торецька, 285, код ЄДРПОУ 35035126) на користь державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України, 01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 (вісімдесят) коп.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 272 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Т.В. Логойда