Україна
Донецький окружний адміністративний суд
26 травня 2020 р. Справа№200/1541/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В.,
при секретарі судового засідання Скрипник К.О.,
за участю:
представника відповідача - Голуба М.І.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу,-
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59) про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 23.01.2020 №Ф-1145-23 на суму 5307,06 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що не погоджується із вимогою Головного управління ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску №Ф-1145-23 на суму 5307,06 грн., з наступних підстав. Оскільки м.Краматорськ є населеним пунктом де проводиться антитерористична операція з 14.04.2014 до теперішнього часу, яка в подальшому триває, передбачена Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" відповідальність за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються. З огляду на вищезазначене вважає, що спірна вимога є протиправною, оскільки прийнята в супереч чинному законодавству України.
Представник відповідача через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач посилається на те, що позивач відповідно до вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. За змістом відзиву, відповідач вважає, що оскаржувана позивачем вимога є законною та прийнятою на підставі вимог чинного законодавства, оскільки єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Згідно облікових даних позивача з інформаційної системи органу доходів і зборів у позивача наявна заборгованість зі сплати єдиного внеску, через що відповідачем на підставі положень чинного законодавства нарахована пеня за несплату внесків. Вказує, що посилання позивача на п.9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" є безпідставним, оскільки пп."б" п.8 ст.14-1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 №1669 розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" було доповнено п.9-3. Проте, п.1 Закону України від 02.03.2015 №219-VIII до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №2464 внесено, зміни зокрема п.9-3 в редакції Закону України №1669 вважати п.9-4. Однак, Законом України від 24.12.2015 №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до Закону України №1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", відповідно до якого втратив чинність п.9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 2464. З урахуванням внесених змін, платники єдиного внеску не звільняються від своїх обов'язків визначених ст.6 Закону №2464. На підставі зазначеного, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 14.02.2020 прийнято до розгляду позовну заяву позивача, відкрито провадження в адміністративній справі №200/1541/20-а за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалами суду від 14.04.2020 замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Призначено підготовче засідання на 12.05.2020 о 12 год. 00 хв. Продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі №200/1541/20-а на тридцять днів з дня закінчення шістдесятиденного строку, визначеного ч.4 ст.173 КАС України.
Ухвалою суду від 12.05.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.05.2020 об 09-15 год.
Позивач до судового засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, з підстав викладених у відзиві на позов.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом НОМЕР_1 до 15.01.2015 перебував на обліку ДПI у м.Краматорську ГУ Мiндоходiв у Донецькiй областi. Місце проживання: АДРЕСА_3 . Дана інформація підтверджується випискою з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, витягом з реєстру платників єдиного податку.
Позивач здійснював господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції (м.Краматорськ Донецької область).
Перебував на обліку в органі доходів і зборів, що розташований на території населеного пункту, включеного до переліку, що зазначений у ст.2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата на підставі відповідного Указу Президента України. Згідно ст.43 Кодексу адміністративного судочинства України КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
Відповідач, Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області, є суб'єктом владних повноважень, згідно ст.43 КАС України здатне особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
23.01.2020 відповідачем винесено вимогу №Ф-1145-23 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, яка виникла станом на 31.12.2019, якою позивача зобов'язано сплатити недоїмку з єдиного внеску у розмірі 5307,06 грн.
Позивач, не погоджуючись з винесеною вимогою, звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі по тексту - Закон №2464), Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 №1669-VIІ (далі по тексту - Закон №1669).
У відповідності до п.1 ч.1 ст.4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
За приписами ч.ч.8,12 ст.9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Згідно ст.25 Закону №2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №911-VIII від 24.12.2015 внесені зміни до Закону України від 02.09.2014 №1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", у відповідності до якого п.п.8 п.4 ст.11 вказаного Закону виключено.
Водночас, оскільки пп.8 п.4 ст.11 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" було внесено зміни до Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №911-VIII від 24.12.2015 змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не було внесено, спірні правовідносини врегульовують положення п.9-4 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
При цьому, слід зазначити, що з набранням чинності Закону України "Про внесення змін до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці" від 02.03.2015 №219-VIII п.9-3 ";Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено вважати п.9-4.
Таким чином, згідно п.9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску, визначені ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 №405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Указом Президента України №405/2014 від 14.04.2014 введено в дію рішення РНБО України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення Антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.
З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02.09.2014 прийнято Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" №1669-VII (надалі Закон №1669), згідно до ст.1 якого період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 №405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014.
На виконання Закону №1669 розпорядженнями Кабінету Міністрів України №1053-р від 30.10.2014 та від 02.12.2015 №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, згідно з додатком до якого, до зазначених населених пунктів належить, зокрема, м.Краматорськ Донецької області, на території якого розташований позивач.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що позивач звільняється від виконання зобов'язань платника єдиного внеску, встановлених ст.6 Закону №2464-VІ, у тому числі передбачених підпунктом першим частини другої цієї статті, а саме, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Суд зазначає, що п.9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не скасовує обов'язків платника єдиного внеску щодо сплати єдиного внеску, а надає можливість тимчасово на період проведення антитерористичної операції, не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст.2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 №405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу".
Судом раніше встановлено, що вимога податкового органу №Ф-1145-23 прийнята 23.01.2020 відповідно до ст.25 Закону №2464-VІ.
У межах спірних відносин заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску виникла у зв'язку з несплатою зобов'язань, нарахованих згідно наданої страхувальником звітності про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування: 21.01.2013 нараховано 284,54 грн., 20.01.2014 нараховано 1218,67 грн., 22.04.2014, 21.07.2014 та 20.10.2014 по 1267,95 грн.
Враховуючи, що спірна вимога в частині нарахування 1503,21 грн. прийнята за період до 14.04.2014 року, то вимога в цій частині є правомірною.
Судом встановлено, що заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску виникла у зв'язку з несплатою зобов'язань, нарахованих згідно наданої страхувальником звітності про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 14.04.2014 по 20.10.2014 в сумі 3803,85 грн., тобто за період проведення антитерористичної операції, за наявності умови перебування позивача, як платника єдиного внеску на обліку в органі доходів і зборів, розташованому в місті проведення цієї операції, без врахування положень Закону, який прямо забороняє притягнення до відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, що прямо передбачено п.9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №805/1183/15-а (№К/9901/6370/18), висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин згідно з ч.5 ст.242 КАС України.
Таким чином, вимога про сплату боргу зі сплати єдиного внеску за період з 14.04.2014 по 20.10.2014 в сумі 3803,85 грн., є протиправною та підлягає скасуванню.
Суд вважає, що звільнення позивача від виконання своїх обов'язків щодо сплати єдиного внеску у період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, унеможливлює складання відповідачем та направлення позивачу спірної вимоги на момент її складання.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №812/505/17 (№К/9901/188/17).
Також, суд звертає увагу на те, що ст.30 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» №2268 від 18.01.2018 були внесені зміни до деяких законодавчих актів України.
Так, ст.3 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» 20.03.2003 №638 від було доповнено абзацом 10: «антитерористична операція може здійснюватися одночасно із відсіччю збройної агресії в порядку ст.51 Статуту Організації Об'єднаних націй та/або в умовах запровадження воєнного чи надзвичайного стану відповідно до Конституції України та законодавства України». Отже, суд зазначає, що діючі норми права не містять кінцевої дати закінчення антитерористичної операції, а дають підстави вважати, що антитерористична операція продовжується з операцією об'єднаних сил.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно п.1 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що вимога Головного управління ДПС у Донецькій області №Ф-1145-23 від 23.01.2020 про сплату боргу (недоїмки) в частині нарахування недоїмки на суму 3803,85 грн. прийнята в супереч вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи, що позивачем при поданні до суду адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., з відповідача підлягає стягненню 602,83 грн.
Керуючись ст.2, ст.5-14, ст.19-22, ст.72-78, ст.94, ст.132-143, ст.159-165, ст.192-205, ст.241-247, ст.255,ст.295-297, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про скасування вимоги про сплату боргу - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 23.01.2020 №Ф-1145-23 на суму 3803,85 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у сумі 602,83 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826; місцезнаходження: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59).
Рішення прийняте в нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 26.05.2020.
Повний текст рішення виготовлено 26.05.2020.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
В перебіг вказаних строків не враховується строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до вимог п.п.2 п.9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 N 540- IX.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Т.В.Загацька