Україна
Донецький окружний адміністративний суд
20 травня 2020 р. Справа№200/14491/19-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І. С., при секретарі судового засідання - Лисенко Л. В.
за участю представника відповідача - Ярова С. Е.
розглянувши в порядку загального провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0175814605 від 20 серпня 2019 року, № 0175794605 від 20 серпня 2019 року,
встановив:
16 грудня 2019 року до суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» (місце знаходження: пр. Миру, буд. 68-а, м. Маріуполь, Донецька обл., 87500; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 24155428) до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (місце знаходження: вул. Італійська, 59, м. Маріуполь, Донецька область, 87515; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 43142826) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0175814605 від 20 серпня 2019 року про сплату штрафу в сумі 25 730 гривень 62 копійки, № 0175794605 від 20 серпня 2019 року про сплату штрафу в сумі 17 821 гривня 94 копійки за несвоєчасне внесення орендної плати за землю, на загальну суму 43 552 гривні 56 копійок.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0175814605 від 20 серпня 2019 року, № 0175794605 від 20 серпня 2019 року - залишено без руху.
02 січня 2020 року позивач усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року задоволено клопотання відповідача, ухвалено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання по справі на 04 березня 2020 року, про що повідомлено сторін у справі.
В підготовче судове засідання, яке відбулось 04 березня 2020 року, представник позивача не прибув.
З метою надання часу для надання відповідачем витребуваних доказів в підготовчому судовому засіданні, яке відбулось 04 березня 2020 року, оголошено перерву до 17 годин 00 хвилин 18 березня 2020 року.
17 березня 2020 року відкладено розгляд справи у зв'язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному. Судове засідання призначено на 31 березня 2020 року.
27 березня 2020 року представник відповідача надав клопотання про проведення підготовчого засідання у письмовому провадженні.
В підготовче судове засідання 31 березня 2020 року представники позивача та відповідача не з'явилися, докази належного повідомлення про розгляд справи знаходяться в матеріалах справи.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 27 квітня 2020 року.
27 квітня 2020 року представники позивача в судове засідання не прибули, докази належного повідомлення знаходяться в матеріалах справи. Разом з тим, засобами електронного зв'язку надійшло клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи з огляду на запровадження карантинних заходів. З урахуванням зазначеного ухвалою суду від 27 квітня 2020 року відкладено розгляд справи на 20 травня 2020 року, про що належним чином повідомлено сторін по справі.
В судове засідання 20 травня 2020 року позивач свого представника не направив, разом з тим засобами електронного зв'язку подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача в судове засідання 20 травня 2020 року прибув, надав пояснення, за змістом аналогічні викладеним у відзиві на позов.
В порядку частини першої статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Отже, відсутні перешкоди для розгляду справи по суті.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 27 серпня 2019 року позивачем отримано податкові повідомлення-рішення № 0175814605 від 20 серпня 2019 року про сплату грошового зобов'язання у вигляді штрафу в сумі 25730 гривень 62 копійки, № 0175794605 від 20 серпня 2019 року про сплату грошового зобов'язання у вигляді штрафу в сумі 17821 гривень 94 копійки за несвоєчасне внесення орендної плати за землю, на загальну суму 43 552 гривні 56 копійок, що прийнято на підставі акта перевірки № 1067/05-99-46-05/05-583/24155/428 від 13 серпня 2019 року.
Позивач не згоден з податковими повідомленнями-рішеннями та вважає, що зазначені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню як протиправні, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що актом перевірки позивача встановлено несвоєчасну сплату самостійно визначеного грошового зобов'язання з орендної плати за квітень-травень 2018 року на суму 217762 гривні 80 копійок. Відтак, на підставі даних інтегрованої картки позивача, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 20 серпня 2019 року № 0175814605 на суму 25730 гривень 62 копійки у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу (128653,10 гривень * 20%), № 0175794605 на суму 17821 гривень 94 копійки у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу (89109,70 гривень * 20%).
В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, просив відмовити в повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс», зареєстровано в якості юридичної особи 04 червня 1996 року, включено до ЄДРПОУ 30 жовтня 2004 року за № 12741200000000442 та перебуває на обліку в Головному управлінні Державної податкової служби у Донецькій області.
Відповідач, Головне управління Державної податкової служби Донецької області, є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, згідно статті 43 КАС України.
Податкові зобов'язання з плати за землю у платника податків виникли на земельні ділянки комунальної власності Маріупольської міської ради, які перебувають в користуванні позивача, що відповідачем не заперечується.
Актом № 1067/05-99-46-05/05-583/24155/428 від 13 серпня 2019 року про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб квітень-травень 2018 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» встановлено, що платником порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання за квітень-травень 2018 року по орендній платі за землю з юридичних осіб протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57 та пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.
На підставі вказаного акта № 1067/05-99-46-05/05-583/24155/428 від 13 серпня 2019 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 20 серпня 2019 року № 0175814605, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу (128653,10 гривень) за платежем з орендної плати з юридичних осіб у сумі 25730 гривень 62 копійки; та податкове повідомлення-рішення від 20 серпня 2019 року № 0175794605, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу (89109,70 гривень) за платежем з орендної плати з юридичних осіб у сумі 17821 гривень 94 копійки.
Позивач скористався правом на адміністративне оскарження податкових повідомлень-рішень.
06 вересня 2019 року позивач звернувся до відповідача зі скаргою (вих. № 522/301-06) на податкові повідомлення-рішення № 0175814605, № 0175794605 від 20 серпня 2019 року.
06 листопада 2019 року відповідач прийняв рішення (вих. № 80505/6/99-00-08-05-05) про результати розгляду скарги, відповідно до якого залишив податкові повідомлення-рішення № 0175814605, № 0175794605 від 20 серпня 2019 року, а скаргу без задоволення.
Позивач не погодився з рішенням Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області від 06 листопада 2019 року, у зв'язку з чим звернуся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.
Підпунктом 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України (далі ПК України) визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з вимогами підпункту 14.1.175 цієї статті податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
За приписами пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктом 57.1 статті 57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Нормою пункту 287.3 статті 287 ПК України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.
З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 2 вересня 2014 року прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII (далі Закон № 1669-VII).
Відповідно до статті 1 Закону № 1669-VII період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14 квітня 2014 року.
Разом з тим, суд звертає увагу, що Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування» від 17 травня 2016 року внесено зміни до Закону № 1669-VII, які набрали чинності 8 червня 2016 року.
На підставі цих змін положення Закону № 1669-VII викладені в наступній редакції: стаття 6: звільнити суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону; стаття 7: скасувати орендну плату за користування державним та комунальним майном і концесійний платіж за право на створення (будівництво) та/або управління (експлуатацію) державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, розташованим у населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону; частина 4 статті 4: перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.
Наведені переліки затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1085-р від 7 листопада 2014 року.
Отже, пільга щодо звільнення від сплати орендної плати за користування земельними ділянками, зокрема, у м. Маріуполь Донецької області, розповсюджується на позивача на підставі норми Закону № 1669-VII в період з 14 квітня 2014 року. Тому нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з орендної плати в цей період є протиправним. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 5 червня 2018 року в справі № 805/5110/16-а.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Суд зазначає, що статті 6 та 7 Закону № 1669-VII мають пряму дію у відповідності до чого не вимагають обов'язку додаткового отримання сертифікату про засвідчення форс-мажорних обставин, на підставі чого, суд не вбачає підстав для обов'язкового засвідчення форс-мажорних обставин відносно строків подання декларації з орендної плати та їх сплати, а тому суд не приймає відповідача з цього приводу. Тобто, позивач є звільненим на період проведення АТО від сплати орендної плати за користування земельною ділянкою державної та комунальної власності. Отже, застосовуючи штрафні санкції за несвоєчасне внесення орендної плати за землю відповідач діяв без врахування вказаних норм Закону № 1669-VII.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність спірних податкових повідомлень-рішень в порядку частини 2 статті 77 КАС України, внаслідок чого позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Судовий збір позивачем був сплачений відповідно до платіжного доручення № 4452 від 12 грудня 2019 року у сумі 1921 гривня.
Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» місце знаходження: пр. Миру, буд. 68-а, м. Маріуполь, Донецька обл., 87500; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 24155428) до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (місце знаходження: вул. Італійська, 59, м. Маріуполь, Донецька область, 87515; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 43142826) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0175814605 від 20 серпня 2019 року, № 0175794605 від 20 серпня 2019 року - задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0175814605 від 20 серпня 2019 року, яким зобов'язано сплатити штраф за платежем з орендної плати з юридичних осіб у сумі 25730 гривень 62 копійки.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0175794605 від 20 серпня 2019 року, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі за платежем з орендної плати з юридичних осіб у сумі 17821 гривень 94 копійки.
Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» суму судового збору у розмірі 1921 гривня.
Вступна та резолютивна частини рішення прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 20 травня 2020 року.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 25 травня 2020 року.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Зазначений строк обчислюється з урахуванням виключень, передбачених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України (в редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.С. Молочна