26 травня 2020 року Справа №160/4604/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ніколайчук С.В., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду у справі № 160/4604/20 позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправним бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
24 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_2 , у якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ; місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) щодо ненарахування та невиплати Позивачу грошової компенсації за невикористану додаткову оплачувану відпустку як учаснику бойових дій, що передбачена статтею 16-2 Закону України "Про відпустки" та пунктом 12 частини 1 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", за період з 2016 по 2018 рік, що сумарно складає 42 календарних дні, виходячи із грошового забезпечення станом на день звільнення Позивача з військової служби, тобто станом на 27.12.2018 року.
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ; місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористану Позивачем додаткову оплачувану відпустку як учасника бойових дій, що передбачені статтею 16-2 Закону України "Про відпустки" та пунктом 12 частини 1 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", за період з 2016 по 2018 рік, що сумарно складає 42 календарних дні, виходячи із грошового забезпечення станом на день звільнення позивача з військової служби, тобто станом на 27.12.2018 року.
Адміністративний позов не відповідав вимогам ст.ст. 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України, тому ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2020 року був залишений без руху, з наданням строку для усунення недоліків.
На виконання умов Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2020 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, зокрема, заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду, з якої видно, що позивачем вживались всі дії для відновлено свого порушеного права.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 122 ст. 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.3 ст. 122 ст. 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України “Про судоустрій і статус суддів” встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, рішенням Європейського Суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини" слідує, що правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
У справі Delcourt v. Belgium Європейський Суд з прав людини зазначив, що “у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення”.
Тобто, правило про пропуск строку звернення до суду не має абсолютного характеру і не повинно застосовуватися автоматично, навіть у разі пропуску строку звернення до суду без відповідних додаткових обґрунтувань суд не може його застосувати.
Також, одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, вимагає дотримання норм, які регламентують строки подання скарг. У той же час, такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби правового захисту (рішення у справі “Мельник проти України” № 23436/03).
У рішенні “Стагно проти Бельгії” Європейський Суд з прав людини дійшов до висновку, що при застосуванні законодавчого строку давності національні суди мають приймати до уваги конкретні обставини справи, таким чином, щоб обмеження на доступ до суду було пропорційним щодо цілі забезпечення правової визначеності та належного здійснення правосуддя (Stagno v. Belgium № 1062/07).
На підставі вищевикладеного, суд зробив висновок про задоволення заяви позивача про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити строк для звернення до суду із даним позовом.
Керуючись ст.ст. 121, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду - задоволити.
Поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до статтей 293-294 Кодексу адміністративного судочинства України окремо оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.
Суддя С.В. Ніколайчук