м. Вінниця
26 травня 2020 р. Справа № 120/1596/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Віятик Наталії Володимирівни,
за участю:
секретаря судового засідання: Драло В.О.,
представників позивача: Луцика А.В., Захарчука О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Військової частини НОМЕР_1 до Замостянського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про визнання дій протиправними та скасування постанов
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Військова частина НОМЕР_1 з адміністративним позовом до Замостянського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) в якому просить визнати протиправними дії та скасувати постанови про накладення штрафу від 19.03.2020 ВП № 61434921 та ВП № 61435157.
Позовні вимоги мотивовано тим, що на виконанні у Замостянському відділі державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) знаходиться 2 виконавчих листа №120/3789/19-а виданих 28.02.2020 про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 29 грудня 2017 року включно та зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 30 грудня 2017 року по 23 січня 2020 року включно.
Разом із тим, Військова частина НОМЕР_1 не має можливості виконати рішення суду в частині виплати індексації та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені з підстав, що не залежать від її волі, у зв'язку з відсутністю коштів, оскільки вони не є власністю боржника та не знаходяться на його рахунках. Крім того, Військовою частиною НОМЕР_1 вживалися дії з виконання рішення суду шляхом здійснення розрахунку, формування відповідних довідок, заявок-розрахунків та направлення листів з проханням виділити кошти. Враховуючи наведене вважає, що підстави накладення на Військову частину НОМЕР_1 штрафних санкцій відсутні, а тому позивач і звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою суду від 14.04.2020 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення виявлених у ній недоліків.
27.04.2020 позивачем подано матеріали на усунення недоліків.
Ухвалою суду від 30.04.2020 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні на 13.05.2020 року.
Крім того даною ухвалою залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 та запропоновано подати письмові пояснення по суті спору.
Ухвалою суду від 13.05.2020 судовий розгляд справи відкладено на 26.05.2020 р.
25.05.2020 представником Замостянського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) подано клопотання у якому останній просив здійснювати розгляд справи без його участі та заперечує щодо задоволення адміністративного позову.
Третя особа - ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, з невідомих суду причин, про дату час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Письмових пояснень до суду не надав.
Суд, враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції. Та відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених ст.ст. 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
В судовому засіданні 26.05.2020 представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги та просили задовольнити адміністративний позов.
Суд, заслухавши пояснення представників позивача, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23.01.2020 року у справі №120/3789/19, окрім іншого, зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 29 грудня 2017 року включно та зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 30 грудня 2017 року по 23 січня 2020 року включно.
Постановою державного виконавця Замостянського державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 03.03.2020 відкрито виконавче провадження ВП №61435157 щодо виконання виконавчого листа №120/3789/19-а від 28.02.2020, виданого Вінницьким окружним адміністративним судом про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 29 грудня 2017 року включно.
Також, 03.03.2020 відкрито виконавче провадження ВП №61434921 щодо виконання виконавчого листа № 120/3789/19-а від 28.02.2020, виданого Вінницьким окружним адміністративним судом про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 30 грудня 2017 року по 23 січня 2020 року включно.
Пунктом 2 даних постанов позивача повідомлено про необхідність виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.
З метою виконання судового рішення військовою частиною НОМЕР_1 було здійснено розрахунок індексації та середнього заробітку за вказані у рішенні суду періоди, тобто виконано рішення суду в межах своїх повноважень, що підтверджується матеріалами справи, однак відповідачем 18.03.2020 складено акти та прийнято постанови про накладення штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин від 19.03.2020 ВП № 61434921 в сумі 5100 грн. та від 19.03.2020 ВП № 61435157 в сумі 5100,00 грн.
Позивач вважає що вжив всі відповідні заходи для виконання рішення суду та постанов відповідача, а саме виготовлено довідку-розрахунок № 312 від 06.03.2020 середнього заробітку на підставі Постанови КМУ № 100 від 08.02.1995 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" старшому прапорщику ОСОБА_1 за період з грудня 2017 по січень 2020, довідку-розрахунок № 483 від 15.10.2019 по індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 29.12.2017, сформовано основну заявку-розрахунок від 06.03.2020 на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям на березень 2020 року та додаткову заявку-розрахунок від 11.03.2020 на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям на березень 2020 року .
Крім того, в матеріалах справи міститься довідка Військової частини НОМЕР_1 за підписом командира військової частини ОСОБА_2 , від 06.04.2020, що з 03.03.2020 кошти на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.01.2020 не надходили.
Зі змісту листа Військової частини НОМЕР_1 від 20.03.2020 направленого Начальнику Замостянського ВДВС вбачається, що Військова частина НОМЕР_1 є розпорядником коштів третього рівня та отримує бюджетні асигнування за підпорядкованістю від Командування Повітряних Сил Збройних Сил України, на виконання вимог державного виконавця, посадовими особами військової частини були опрацьовані заяви на фінансування до відповідних оргнів, однак кошти станом на 20.03.2020 не надійшли. В звязку з чим просили продовдити термін виконання.
Однак відповідачем прийнято оскаружвані постанови про накладення штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин, у зв'язку з чим позивач вважає їх протиправними та просить скасувати.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ).
Згідно зі ст. 1 Закону №1404-VІІІ, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону).
Згідно ст. 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 26 Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 63 Закону за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Отже, з аналізу вказаних норм слідує, що Законом України "Про виконавче провадження" встановлено відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення. А тому, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу, має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними в розумінні наведених норм Закону №1404-VІІІ можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Військова частина НОМЕР_1 у своїй діяльності керується наказом Міністерства оборони України від 22.05.2017 року №280 «Про організацію фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України», вказівками забезпечуючого фінансового органу, Департаменту фінансів, Міністерства фінансів України тощо.
У відповідності до статті 51 Бюджетного Кодексу України керівники бюджетних установ здійснюють фактичні видатки на грошове забезпечення лише в межах фонду грошового забезпечення.
Так, згідно з листом тимчасово виконуючого обов'язки директора Департаменту фінансів МОУ від 30.12.2016 №248/3/9/1/1455, на виконання вимог Міністра оборони України щодо запровадження моніторингу за станом використання коштів за фондом оплати праці та чисельністю військовослужбовців, які отримують грошове забезпечення (заробітну плату), вимагається з 01.01.2017 забезпечити застосування нових щомісячних форм Заявки-розрахунку на кошти для виплати грошового забезпечення і підйомної допомоги військовослужбовцям та Заявки на кошти для виплати заробітної плати працівникам та за іншими видатками, які знаходяться і відданні Департаменту фінансів Міністерства оборони України.
Відповідно до п. 2 заявку за формою надавати електронною поштою на електронні адреси в поточному місяці на поточний, окремо за кожним кодом програмної класифікації видатків таким чином що забезпечити її надходження в Департамент фінансів:
від розпорядників коштів другого рівня до 12 числа;
від розпорядників коштів третього рівня з штатною чисельністю особового складу менше 500 військовослужбовців до 08 числа;
від розпорядників коштів третього рівня з штатною чисельністю особового складу більше 500 військовослужбовців до 10 числа.
Відповідно до п. 3 заявки на кошти для виплати заробітної плати працівникам і за іншими видатками, які знаходяться у віданні Департаменту фінансів МОУ надавати електронною поштою і в сканованому вигляді на електронні адреси окремо за кодами програмної класифікації видатків у поточному місяці на наступний місяць таким чином, щоб забезпечити її надходження в Департамент фінансів:
від розпорядників другого рівня до 25 числа;
від розпорядників третього рівня до 20 числа.
Відповідно до наказу Міністерства оборони України від 22.05.2017 №280 «Про організацію фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України» наказано Першому заступнику Міністра оборони України, заступникам Міністра оборони України, заступнику Міністра оборони України з питань євроатлантичної інтеграції, заступнику Міністра оборони України керівнику апарату, начальнику Генерального штабу Головнокомандувачу Збройних Сил України, керівникам структурних підрозділів апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, командирам (начальникам) органів військового управління, військових частин, установ та організацій Збройних Сил України забезпечити реалізацію повноважень головного розпорядника бюджетних коштів згідно з Правилами організації фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України (далі Правила).
Згідно з п.1.3. Правил розпорядника коштів третього рівня є командири військових частин, які включені до мережі головного розпорядника коштів або розпорядника коштів другого рівня.
Фінансове забезпечення військової частини здійснюється відповідно до чинного законодавства України, цих правил, вказівок та роз?яснень Департаменту фінансів Міністерства оборони України, забезпечувальних фінансових органів та відповідних служб забезпечення (в межах їх відповідальності).
Первинні документи, заявки на кошти, платіжні доручення, грошові атестати військовослужбовців, розрахунково-платіжні відомості на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, заробітної плати працівникам та інші виплати підписують посадові особи розпорядника коштів та посадові особи (виконавці документів) військової частини, яка знаходиться на фінансовому забезпечені (п. 1.5. Правил).
Тобто, виплати здійснюються Військовою частиною виключно за рахунок коштів Державного бюджету та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат позивач не має.
Так, відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивачем не було виплачено належні до виплати суми стягувачу у зв'язку з відсутністю державного асигнування.
Такі підстави не виконання судового рішення, на переконання суду, є поважними, оскільки грошові кошти у вигляді перерахованої пенсії, яка належить стягувачу, не є власністю позивача, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету.
Крім того, суд зазначає, що невиконання судового рішення військовою частиною в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки боржник не мав фінансової можливості протягом встановленого державним виконавцем строку та в подальшому - до отримання фінансування, виконати судове рішення. Накладення штрафу у такому випадку не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Зазначена правова позиція неодноразово викладалась Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 30.06.2015 та 03.11.2015, 02.02.2016 (справи №№ 21-1044а15, 21-5099а15, 825/3715/14 відповідно), Верховним Судом, у постановах від 24.01.2018 (справа № 405/3663/13-а (К/9901/1598/18)), від 13.06.2018 (справа № 757/29541/14-а (К/9901/12146/18)) та в ухвалі від 16.07.2018 року (справа №811/1469/18 (Пз/9901/45/18)).
За таких обставин не можливо стверджувати про невиконання позивачем судового рішення, в частині фактичної виплати перерахованої пенсії, без поважних причин, що б було правовою підставою для застосування штрафу, який передбачено ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження".
З огляду на викладене, станом на 19.03.2020 у державного виконавця були відсутні правові підстави для винесення постанови про стягнення з позивача штрафу.
Крім того, в рішенні від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України Конституційний Суд України зазначив, що дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
За таких умов, на переконання суду, позивачем частково виконане рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.01.2020 року у справі №120/3789/19-а, у відповідності до вимог чинного законодавства, що діяло на час спірних правовідносин.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу на те, що згідно ст. ст. 1, 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути застосоване лише при умові, що судове рішення не виконане без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте не зробив цього.
В даному ж випадку, позивач не мав та не має реальної фінансової можливості виконати судове рішення, оскільки кошти з Державного бюджету, на виплату належниих сум не виділялись, що, на переконання суду, є поважною причиною для не застосування штрафу за не виконання судового рішення.
Крім того, суд зазначає, що в матеріалах справи міститься копія відомості № 178 зарахування на карткові рахунки Приватбанк Військової частини НОМЕР_1 за квітень 2020 року, згідно якого ОСОБА_1 виплачено 171333,77 грн., що підтверджує виконання Військовою частиною НОМЕР_1 рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 23.01.2020 р.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що постанови державного виконавця Замостянського відділу державної виконавчої служби у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про накладення штрафу в розмірі 10200,00 грн від 19.03.2020 є протиправними та підлягають скасуванню.
З огляду на викладене, наявні підстави для задоволення даного адміністративного позову.
Щодо стягнення понесених ним судових витрат у вигляді судового збору в сумі 4204,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, то суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При цьому, судом враховано, що відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Разом із тим, згідно п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
В даному ж випадку, звернення Військової частини НОМЕР_1 до суду з даним адміністративним позовом не пов'язане із виконанням його повноважень, як суб'єктом владних повноважень, а спрямоване на захист його прав, свобод та інтересів, як юридичної особи публічного права та сторони боржника в межах виконавчого провадження.
З огляду на викладене, на думку суду, наявні підстави для стягнення на користь Військової частини НОМЕР_1 сплаченого ним при звернені до суду судового збору в сумі 4204 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Замостянського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Замостянського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), щодо винесення постанови від 19.03.2020 року ВП№61434921 про накладення штрафу на Військову частину НОМЕР_1 у розмірі 5100 та постанови від 19.03.2020 року ВП№61435157 про накладення штрафу на військову частину НОМЕР_1 у розмірі 5100 грн.
Скасувати постанову Замостянського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 19.03.2020 року ВП№61434921 про накладення штрафу на Військову частину НОМЕР_1 у розмірі 5100 грн.
Скасувати постанову Замостянського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 19.03.2020 року ВП№61435157 про накладення штрафу на Військову частину НОМЕР_1 у розмірі 5100 грн.
Стягнути на користь Військової частини НОМЕР_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 4204,00 грн. (чотири тисячі двісті чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Замостянського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ., код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
Відповідач: Замостянський відділ державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (вул. Соборна, 15 А, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 34983238)
Рішення в повному обсязі складено: 26.05.2020 р.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна