м. Вінниця
25 травня 2020 р. Справа № 120/1553/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінпродтрейд» до Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
У Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінпродтрейд» (далі - позивач, ТОВ «Вінпродтрейд») до Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації Вінницької області (далі - відповідач, Відділ освіти). У позовній заяві позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача у розгляді запиту про надання інформації від 22.10.2019 № 363;
- зобов'язати відповідача розглянути запит про надання інформації від 22.10.2019 № 363 та надати відповідь з урахуванням висновків суду.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 22.10.2019 звернувся до відповідача із запитом про надання інформації № 363.
28.10.2019 відповідач повідомив про продовження строку розгляду звернення від 22.10.2019 № 363.
Станом на дату звернення до суду із цим позовом запитуваної інформації відповідачем не було надано.
Позивач вважає бездіяльність щодо розгляду поданого ним запиту протиправною і такою що суперечить положенням Закону України «Про доступ до публічної інформації», у зв'язку із чим звернувся до суду із цим позовом.
Щодо процесуального питання пов'язаного із розподілом судових витрат, позивач зіслався на те, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, пов'язаних з розглядом справи становить 5921 грн, що складається із судового збору в розмірі 1921,00 грн, та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн., які підлягають відшкодуванню відповідачем.
Ухвалою суду від 13.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені). Крім того, відповідачу встановлено 15-ти денний строк з дня отримання ухвали для подачі до суду відзиву на позовну заяву в порядку передбаченому статтею 162 КАС України.
29.04.2020 на адресу суду надійшла заява ТОВ «Вінпродтрейд» в якій позивач зазначив, що докази витрат на професійну правничу допомогу будуть надані протягом 5 днів після ухвалення судового рішення.
20.05.2020 на адресу суду від Відділу освіти надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову ТОВ «Вінпродтрейд», посилаючись на те, що строк розгляду запиту позивача від 22.10.2019 № 363 був продовжений у зв'язку з необхідністю збору великої кількості інформації. На думку відповідача, продовження строку не означає відмову у розгляді запиту. При цьому відповідач зауважує, що в період з серпня по листопад 2019 року від вказаного товариства до Відділу надійшло 33 запити на інформацію, які опрацьовувались, після чого на адресу позивача було надіслано рахунок на оплату 60 сторінок інформації. Однак оплата не була проведена, що свідчить про відсутність протиправної бездіяльності з боку Відділу освіти.
Крім того, відповідач заперечує щодо відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 3990 гривень з огляду на неспівмірність заявлених витрат.
Дослідивши заяви по суті справи, докази якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення у спірних правовідносин, суд встановив такі фактичні обставини справи.
22.10.2019 ТОВ "Вінпродтрейд" звернулось до Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації Вінницької області, як розпорядника інформації, в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації", із запитом № 363 про надання інформації, у якому Товариство просило:
1. Зареєструвати та розглянути запит.
2. Надати інформацію, у якій вказати:
2.1. Ким і коли була призначена на посаду головного бухгалтера централізованої бухгалтерії відділу освіти та членом тендерного комітету відділу освіти Літинської районної державної адміністрації ОСОБА_1 ?
2.2. Розмір заробітної плати вищевказаної особи за 2019 рік.
2.3. Чи виплачувались вищевказаній особі премії і/або грошові винагороди протягом вказаного періоду?
2.4. Вказати правові підстави здійснення виплати премій і/або грошових винагород за цей період зазначеному працівнику відділу. Надати копії цих документів.
3. Надати відповідь на вказаний запит, запитувану інформацію та копії запитуваних документів у встановлений законодавством термін, шляхом надсилання поштового листа на адресу ТОВ "Вінпродтрейд": вул. Волошкова, 51-А, м. Вінниця, 21034 та електронного листа (у pdf. форматі) на e-mail TOB "Вінпродтрейд": v-p-t@ukr.net (а.с.8).
Листом відповідача від 28.10.2019 № 01-19/1022 позивача повідомлено про продовження строку розгляду запиту від 22.10.2019 № 363 (а.с.9).
Втім, станом на дату звернення позивача до суду відповідач запитуваної інформації не надав, у зв'язку з чим позивач вважає, що відповідачем допущено бездіяльність в наданні інформації на запит від 22.10.2019 № 363, що і стало предметом оскарження у цій справі.
Правовідносини, які складаються у сфері розгляду звернень суб'єктів стосовно отримання публічної інформації, врегульовані Конституцією України та відповідними спеціальними законами, а саме Законом України "Про інформацію" від 02.10.1996 № 2657-XII (далі - Закон від 02.10.1996 № 2657-XII) та Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 № 2939-VI (далі - Закон від 13.01.2011 № 2939-VI).
Згідно з ч. 2 ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Закон від 02.10.1996 № 2657-XII визначає, що кожен має право на вільне одержання, використання, поширення, зберігання та захист інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Статтею 1 Закону від 02.10.1996 № 2657-XII визначено, що інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
У свою чергу порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом від 13.01.2011 № 2939-VI.
Запит позивача від 22.10.2019 року був ним поданий та розглянутий відповідачем саме в порядку, визначеному Законом від 13.01.2011 № 2939-VI, а тому суд надає оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами у зв'язку з поданням та розглядом такого запиту саме з урахуванням вимог Закону від 13.01.2011 № 2939-VI.
Відповідно до статті 1 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 3 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI визначені гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема: обов'язок розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом, визначення розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє, максимальне спрощення процедури подання запиту та отримання інформації.
Відповідно до статті 5 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI одним із способів доступу до інформації є надання такої за запитами на інформацію.
Згідно із статтею 12 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.
Щодо статусу відповідача як розпорядника публічної інформації, то суд враховує наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Частиною 4 ст. 13 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI визначено, що усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень беззаперечно, відноситься до розпорядників публічної інформації в розумінні положень п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI.
Крім того, відповідач не оспорює свій статус розпорядника публічної інформації, як і того, що запитувана позивачем інформація за своїм правовим режимом відноситься до категорії публічної інформації володільцем якої є Відділ освіти.
В силу вимог п. 6 ч. 1 ст. 14 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI розпорядники інформації зобов'язані надати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.
Згідно з положеннями ст. 19 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI під запитом на інформацію розуміється прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.
Відтак, праву позивача звертатись із інформаційними запитами та отримати інформацію кореспондує обов'язок відповідача який володіє статусом розпорядника публічної інформації надати достовірну, точну та повну інформацію у встановлені Законом строки.
Щодо строку розгляду запиту на отримання публічної інформації, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що у відповіді на запит ТОВ «Вінпродтрейд» від 22.10.2019 № 363 відповідач листом від 28.10.2019 № 01-19/1022 повідомив позивача про те, що строк розгляду запиту на інформацію продовжено.
У відповідності до ч. 1 ст. 20 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Частиною 4 ст. 20 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI закріплено, що у разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Таким чином, за загальним правилом розпорядник інформації повинен надати відповідь на запит не пізніше п'яти робочих днів з дня його отримання.
Водночас у певних випадках закон допускає можливість продовження вказаного строку, але в будь-якому разі не більш ніж до 20 робочих днів з обґрунтуванням необхідності такого продовження та з обов'язковим письмовим повідомленням про це запитувача інформації протягом п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Разом з тим, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду жодних доказів, які б підтверджували надання позивачу відповіді на запит від 22.10.2019 № 363 після продовження строку його розгляду до 20 робочих днів.
Більше того, зі змісту відзиву на позовну заяву видно, що після продовження строку розгляду запиту позивача відповідь на нього так і не була надана.
Відповідач зазначає, що на поштову адресу позивача надсилався рахунок на оплату витрат на копіювання та друк документів в кількості 60 аркушів, який позивач не оплатив.
Однак наведені доводи суд оцінює критично, адже доказів на їх підтвердження відповідачем не надано.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.03.2019 по справі № 800/369/17 дійшла висновку, що право особи на доступ до публічної інформації включає в себе не тільки право на отримання відповідної інформації, а й право на своєчасність її отримання. При цьому недотримання встановленого законом строку надання особі інформації на запит повинно кваліфікуватися як протиправна бездіяльність розпорядника інформації.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність при розгляді запиту позивача про доступ до публічної інформації від 22.10.2019, яка проявилася у ненаданні запитуваної інформації у встановлені Законом від 13.01.2011 № 2939-VI строки.
При цьому, суд критично оцінює аргументи відповідача про значну кількість запитів про надання інформації, якою Відділ освіти виправдовує неможливість вчасного розгляду запиту позивача від 22.10.2019 № 363. Підставою для цього є норма п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI, в силу якої право на доступ до публічної інформації гарантується визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє. Тому, виходячи із вказаної норми закону, відповідач є носієм позитивного обов'язку організувати своєчасний розгляд запитів, у тому числі шляхом визначення структурних підрозділів або посадових осіб, які повинні забезпечити підготовку достовірних та повних відповідей на запити, не залежно від їх кількості, у встановлені Законом від 13.01.2011 № 2939-VI строки.
Враховуючи наведене суд доходить до переконання, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність відповідача у надані інформації на запит ТОВ "Вінпродтрейд" від 22.10.2019 № 363 належить задовольнити.
Щодо способу захисту прав позивача шляхом зобов'язання відповідача розглянути запит про надання інформації від 22.10.2019 № 363 та надати відповідь з урахуванням висновків суду, суд зазначає наступне.
У запиті про надання публічної інформації позивач просив відповідача надати запитувану інформацію та копії запитуваних документів у встановлений законодавством термін, шляхом надсилання поштового листа на адресу ТОВ "Вінпродтрейд": вул. Волошкова, 51 А, м. Вінниця, 21034 та електронного листа (у pdf. форматі) на е-mail ТОВ "Вінпродтрейд": v-p-t@ukr.net (а.с.6).
Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 19 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI запит на інформацію має містити, зокрема ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є.
Розділовий сурядний сполучник "або", який вживається у нормі п. 1 ч. 5 ст. 19 Закону від 13.01.2011 № 2939-VI при мовному її тлумаченні, дає підстави вважати, що поєднані у тексті правової норми елементи запиту, зокрема "поштова адреса" та "адреса електронної пошти" (за її наявності) є "рівноправними" складовими запиту. Тому, закон надає запитувачу інформації право зазначити у запиті альтернативно або його поштову адресу, або адресу електронної пошти. При цьому, зазначення у запиті обох адрес не є підставою для виникнення у відповідача обов'язку направити відповідь на запит і на поштову і на електронну адресу запитувача, оскільки за умови "рівноправності" обох способів отримання інформації таке буде свідчити про подвійне виконання обов'язку про надання інформації за одним запитом.
При цьому суд звертає увагу на роз'яснення, що надані у п. 11.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 10 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації" де зазначено, що особа має право вибирати на власний розсуд форму копій документів, які вона запитує, а саме паперову чи електронну.
У разі якщо переведення в електронну форму (сканування) не є технічно неможливим та не покладає на розпорядника надмірний тягар, враховуючи ресурсні можливості, вимога щодо надання копії документів у сканованій формі повинна бути задоволена.
У п. 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 10 роз'яснено: "частиною п'ятою статті 19 Закону № 2939-VI, зокрема, передбачено можливість зазначення у запиті лише електронної адреси. Це свідчить про можливість обрання виключно електронної форми листування з розпорядником інформації і, відповідно, отримання відповіді на запит тільки на електронну адресу.
У разі якщо запитувач просить надати відповідь на електронну адресу, розпорядник інформації повинен з дотриманням вимог діловодства оформити лист-відповідь (поставити підпис, указати посаду, дату і номер реєстрації листа) та надіслати його у сканованому вигляді на електронну адресу запитувача".
Таким чином, змістовний аналіз положень ч. 5 ст. 19 Закону № 2939-VІ дає підстави зробити висновок про можливість обрання запитувачем інформації виключно електронної форми листування з розпорядником інформації і, відповідно, отримання у такому разі відповіді на запит тільки на електронну адресу у сканованому вигляді за умови наявності для цього технічної можливості у розпорядника. Однак, у тому випадку коли у запиті позивача було вказано обидва способи отримання інформації, відповідач вправі на власний розсуд обрати один із них. Як наслідок, у разі обрання способу надання запитуваних документів у паперовій формі, розпорядник повинен повідомити про обов'язок відшкодувати витрати на копіювання та друк документів за наявності для цього підстав.
Суд звертає увагу, що у запиті від 22.10.2019 № 363 позивач визначив одразу два способи отримання відповіді на запит, а саме шляхом надсилання поштового листа на адресу ТОВ "Вінпродтрейд" та шляхом надсилання електронного листа (у pdf. форматі) на електронну пошту товариства.
Суд зазначає, що надання інформації альтернативно у письмовій або в електронній формі є допустимим, однак як зазначалося вище, запитувач не вправі одночасно вимагати двічі надати йому інформацію на один запит. Тому, у разі зазначення в запиті одразу двох форм (способів) отримання інформації, позивач тим самим надає відповідачу можливість вибору способу листування із запитувачем інформації.
З огляду на зазначене, а також беручи до уваги обставини, встановлені під час розгляду цієї справи, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог зобов'язального характеру у спосіб зобов'язання відповідача розглянути запит позивача про надання інформації від 22.10.2019 № 363 з урахуванням висновків суду. Отже, в цій частині позовні вимоги також належить задовольнити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що при поданні позовної заяви позивачем згідно платіжного доручення від 01.04.2020 № 2769 сплачено 2102,00 грн. судового збору.
За таких обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2102,00 грн.
Щодо витрат на правову допомогу, то позивачем повідомлено, що докази в підтвердження витрат будуть подані суду відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч. 4 ст. 143 КАС України).
При цьому згідно з ч. 5 ст. 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
З огляду на задоволення позову та враховуючи те, що розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому проваджені), суд доходить висновку, що питання про розподіл судових витрат позивача на правничу допомогу необхідно вирішити шляхом постановлення додаткового судового рішення в порядку письмового провадження, надавши відповідачу можливість заявити клопотання про зменшення витрат позивача на оплату правничої допомоги (у разі наявності заперечень щодо заявленого розміру відповідних витрат).
Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, Законом України від 30.03.2020 № 540-IX суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації Вінницької області при розгляді запиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінпродтрейд» про надання інформації від 22.10.2019 № 363.
Зобов'язати Відділ освіти Літинської районної державної адміністрації Вінницької області розглянути запит Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінпродтрейд» про надання інформації 22.10.2019 № 363, з урахуванням висновків суду у цій справі.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінпродтрейд» понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації Вінницької області.
Встановити відповідачу 5-денний строк з дня вручення копії цього рішення для подання до суду клопотання про зменшення витрат позивача на оплату правничої допомоги, у разі наявності заперечень щодо заявленого розміру відповідних витрат.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до п. 9 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX, строк апеляційного оскарження продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вінпродтрейд» (вул. Волошкова, 51А, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 34886897);
Відповідач: Відділ освіти Літинської районної державної адміністрації Вінницької області (вул. Героїв Чорнобиля, 15, смт. Літин, Вінницька область, 22300, код ЄДРПОУ 02141383).
Суддя Богоніс Михайло Богданович