проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"19" травня 2020 р. Справа № 905/577/20
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Дучал Н.М., суддя Гетьман Р.А. , суддя Склярук О.І.
секретар судового засідання Рудик Т.С.
за участю представників:
від позивача: Литвин А.Б., довіреність, адвокат
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватної компанії з обмеженою відповідальністю “Індумет Лімітед” (Indumet limited), Лімасол, Кіпр (вх. № 1202 Д/1)
на ухвалу господарського суду Донецької області від 06.04.2020, ухвала підписана 06.04.2020 (суддя Величко Н.В.)
у справі № 905/577/20,
за позовом Приватної компанії з обмеженою відповідальністю “Індумет Лімітед” (Indumet limited), Лімасол, Кіпр
до Корпорації “Індустріальна Спілка Донбасу”, м. Краматорськ Донецької області
про: стягнення 279 871 699,20 доларів США.,
Приватна компанія з обмеженою відповідальністю "Індумет Лімітед" (Indumet limited) звернулась до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з Корпорації "Індустріальна Спілка Донбасу" 279 871 699,20 доларів США, що складається з:
70 395 287,07 дол. США - заборгованості за Кредитним договором №13.08-522 від 06.08.2013;
40 627 981,48 дол. США - заборгованості за Кредитним договором №011-05/885 від 27.12.2007;
87 836 881,61 дол. США - заборгованості за Договором про надання кредитної лінії № CR 09-023/28-4 від 10.03.2009;
81 011 549,04 дол. США - заборгованості за Договором про надання фінансових послуг №07/197 від 09.07.2008.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.04.2020 у справі №905/577/20 повернуто позовну заяву б/н від 25.03.2020 (вх. № 6422/20 від 30.03.2020) з додатками Приватній компанії з обмеженою відповідальністю “Індумет Лімітед” (Indumet limited).
Роз'яснено позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку.
Ухвалу мотивовано порушенням позивачем правил об'єднання позовних вимог, які встановлені статтею 173 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до пункту 2 частини 5 статті 174, статті 234 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для повернення позовної заяви, а саме, в одній позовній заяві об'єднано вимоги, які не пов'язані підставами виникнення та поданими доказами, оскільки ґрунтуються на обставинах виникнення заборгованості за різними договорами, на підтвердження яких за кожним договором позивачем подано окремі, не пов'язані між собою докази.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, Приватна компанія з обмеженою відповідальністю “Індумет Лімітед” (Indumet limited), Лімасол, Кіпр звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 06.04.2020 у справі №905/577/20 повністю та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На думку заявника апеляційної скарги оскаржувана ухвала господарського суду Донецької області прийнята з порушенням норм процесуального права. Посилаючись на ст.173 Господарського процесуального кодексу України, наголошує на наявності у позивача права об'єднання в одній позовній заяві кількох вимог. Зазначає, що позовні вимоги, заявлені Приватною компанією з обмеженою відповідальністю “Індумет Лімітед” обґрунтовані наявністю сукупної заборгованості Корпорації “Індустріальна Спілка Донбасу” за чотирма кредитними договорами, право вимоги за якими набуто позивачем на підставі аналогічних договорів про відступлення права вимоги.
Вважає, що при зверненні з позовом не були порушені правила, встановлені статтею 173 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позов базується на однорідних вимогах, поданий одним позивачем до одного відповідача, зазначаючи, що правомірність об'єднання позовних вимог, які грунтуються на декількох однотипних договорах підтверджується судовою практикою Верховного суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2020 сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: Дучал Н.М. - головуючий суддя, судді Гетьман Р.А., Склярук О.І.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Індумет Лімітед» (Indumet limited), Лімасол, Кіпр на ухвалу господарського суду Донецької області від 06.04.2020 у справі № 905/577/20, розгляд апеляційної скарги призначено на 19.05.2020 о 12:00 год.
Явку представників учасників судового процесу визнано необов'язковою.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Відповідач не скористався правом участі представника в судовому засіданні апеляційної інстанції, про дату, час та місце судового засідання повідомлений шляхом надсилання ухвали на адресу, що міститься у справі та яка відповідає місцезнаходженню відповідача, що включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Ухвалу суду оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Враховуючи закінчення процесуального строку для розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, встановленого статтею 273 Господарського процесуального кодексу України, право розгляду апеляційної скарги на оскаржувану ухвалу без повідомлення сторін, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги по суті.
Законом України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” від 03.10.2017 р. №2147-VIII викладено Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції, яка набула чинності 15.12.2017 р.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
За положеннями ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Вивчивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу в межах наведених в ній вимог та доводів, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про обґрунтованість апеляційної скарги, виходячи з наступного.
У відповідності до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Предметом апеляційного перегляду є ухвала місцевого господарського суду про повернення позивачеві позовної заяви на підставі пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з порушенням позивачем правил об'єднання позовних вимог.
Згідно із пунктом 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
За змістом частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Вказаною нормою встановлені також правила об'єднання, зокрема, кількох позовних вимог в одній позовній заяві.
Випадки в яких не допускається об'єднання в одне провадження кількох позовних вимог визначені ч.ч.4,5 статті 173 Господарського процесуального кодексу України.
Так, під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права.
Підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає способи відновлення порушеного права.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору(стаття 73 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, із викладеного убачається, що позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, об'єднаними також можуть бути заяви, які пов'язані однорідними позовними вимогами. Однорідними можуть вважатися заяви, пов'язані однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим самим позивачем до одного і того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного і того самого відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається із позовної заяви, позивач обґрунтовує свої вимоги наявністю у відповідача сукупного боргу перед Приватною компанією з обмеженою відповідальністю “Індумет Лімітед” за чотирма кредитними договорами ( договір про надання фінансових послуг за своєю суттю також є кредитним договором), право вимоги за якими набуто позивачем на підставі аналогічних договорів про відступлення права вимоги.
Проаналізувавши зміст позовної заяви, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що цивільні права та обов'язки між сторонами виникли на підставі зазначених договорів, внаслідок неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань, пов'язані одним і тим же способом захисту прав і законних інтересів, що і є спільною підставою для звернення із позовом у цій справі.
Об'єднання ж позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.
Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.04.2019 у справі № 914/2191/18, від 31.10.2019 року у справі № 905/2043/18, тощо.
Відповідно до ч. 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому, колегія суддів зауважує, що на стадії відкриття провадження у справі, суд має надати оцінку доказам, доданим позивачем до матеріалів позовної заяви, виключно з мотивів наявності/відсутності підстав для відкриття провадження у справі, тобто належності оформлення позовної заяви відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, а не перевіряти докази, надані позивачем в обґрунтування позовних вимог по суті спору. На стадії відкриття провадження у справі суд позбавлений процесуального права надавати оцінку доказам, поданим позивачем в обґрунтування позовних вимог, тому висновок суду про непов'язаність доказів, доданих до позовної заяви, є передчасним.
Посилання суду першої інстанції в ухвалі на те, що суддя вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору є безпідставним, оскільки таке право суду було передбачено та закріплено в ст. 63 ГПК України (в редакції до 15.12.2017) та пункті 3.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".
Проте, на час постановлення оскаржуваної ухвали статтею 174 ГПК України (в редакції після 15.12.2017), на відміну від статті 63 ГПК України (в редакції до 15.12.2017), не передбачено повернення позовної заяви з таких мотивів, що об'єднання позовних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
Наведена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.05.2019 у справі № 905/2043/18.
Крім того, зазначаючи про порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог, місцевим господарським судом не враховано положення частини шостої статті 173 Господарського процесуального кодексу України, яка надає суду право з власної ініціативи до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства.
Враховуючи наведене, помилковим є висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви позивачеві.
Європейським судом з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010(Заява N4909/04) вказано, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У рішенні у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010(Заява N4241/03) Європейським Судом зазначено, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
За результатами апеляційного провадження, Східним апеляційним господарським судом встановлено порушення норм процесуального права, що відповідно до ст. ст. 271, 280 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування ухвали господарського суду Донецької області від 06.04.2020 у справі № 905/577/20, та передання справи на розгляд до господарського суду Донецької області для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 270, 271, 275, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Індумет Лімітед» (Indumet limited), Лімасол, Кіпр на ухвалу господарського суду Донецької області від 06.04.2020 у справі №905/577/20 - задовольнити.
Ухвалу господарського суду Донецької області від 06.04.2020 у справі № 905/577/20 скасувати.
Справу № 905/577/20 передати на розгляд до господарського суду Донецької області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 25.05.2020 року.
Головуючий суддя Н.М. Дучал
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя О.І. Склярук