вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"14" травня 2020 р. Справа№ 910/10327/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Поляк О.І.
суддів: Кропивної Л.В.
Дідиченко М.А.
за участі секретаря - Стародуб М.Ф.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства «Сбербанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2019 (повний текст складено 02.10.2019) у справі № 910/10327/19 (суддя Балац С.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальне Будівництво»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аспект-Профі»
за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
1. Акціонерного товариства «Сбербанк»,
2. Публічного акціонерного товариства «Київський ювелірний завод»,
3. Комітету кредиторів у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Київський ювелірний завод» №910/24550/13
про звернення стягнення на предмет іпотеки,
за участі представників сторін:
позивача: Матвійчук Д.В.;
відповідача: не з'явились;
третьої особи -1: не з'явились;
третьої особи- 2: не з'явились;
третьої особи-3: не з'явились;
У серпні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсальне будівництво» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Аспект-Профі» (далі - відповідач) про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.09.2019 позовні вимоги задоволено повністю. Звернено стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 08.04.2019, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко А.В. 08.04.2019, зареєстрований за № 1060, 1061, а саме: нежилі приміщення дванадцятого поверху №№ 1, 2 (групи приміщень № 81), І, ІІ, ІІІ, ІV (в літ. А), розташовані за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська , будинок 20, загальною площею 126,90 кв.м., що є власністю іпотекодавця і належать йому на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, серія та номер: 114, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесниченком М.О. 18.01.2017 року; право власності зареєстровано приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 18.01.2017 року, індексний номер витягу 78393171, номер запису про право власності: 18616276, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 883902680000 в рахунок погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю «Аспект-Профі» (ідентифікаційний код: 41033891, юридична адреса: 03022, м. Київ, вул. Жуковського, буд. 8) перед товариством з обмеженою відповідальністю «Універсальне Будівництво» (ідентифікаційний код: 32669881, юридична адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 41) за договором позики № 01/04-19-ФД від 01.04.2019 року, розмір якого складає 920.000,00 грн. (дев'ятсот двадцять тисяч гривень 00 копійок), шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження», за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеного на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності.
Рішення суду першої інстанції мотивовано встановленими судом обставинами невиконання відповідачем умов договору позики від 01.04.2019 № 01/04-19-ФД, забезпеченого договором іпотеки від 08.04.2019, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко А.В., зареєстрованим в реєстрі за № 1060, 1061, щодо своєчасного внесення чергових платежів за договором, а також поданою відповідачем заявою про визнання позову.
Не погоджуючись із прийнятим у справі рішенням суду, Акціонерне товариство «Сбербанк», як особа, права якої порушено оскаржуваним рішенням та яка не була залучена до участі у справі, звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2019 у справі № 910/10327/19 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог за апеляційної скаргою, заявник вказує на те, що нерухоме майно, на яке Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсальне Будівництво» просить звернути стягнення в межах справи №910/10327/19, підлягає поверненню у власність Публічного акціонерного товариства «Київський ювелірний завод», оскільки було протиправно продано на аукціоні 13.01.2017, результати якого було скасовано судом. Відтак, оскільки договір купівлі-продажу майна Публічного акціонерного товариства «Київський ювелірний завод», укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Еталон-Консалтинг» та Публічним акціонерним товариством «Київський ювелірний завод» в особі ліквідатора, на підставі Протоколів №1 та №2 від 13.01.2017, був визнаний недійсним, то і всі наступні договори купівлі-продажу, зокрема, і договір купівлі-продажу нерухомого майна від 18.01.2017 за реєстраційним №114, який Товариство з обмеженою відповідальністю «Аспект-Профі» зазначає, як підставу набуття права власності на спірне нерухоме майно, в силу норм статей 215, 216 Цивільного кодексу України є нікчемними (недійсними в силу вимог закону) та не створює жодних наслідків, крім тих, що пов'язані з їхньою недійсністю. А отже, на думку скаржника, іпотечний договір від 08.04.2019, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко А.В., зареєстрований в реєстрі за №№ 1060, 1061 є нікчемним, що виключає наявність підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки за нікчемним іпотечним договором, а отже і задоволення поданого ТОВ «Універсальне будівництво» позову.
28.11.2019 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою, надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд колегії суддів у складі: Поляк О.І. (головуючий), Кропивна Л.В., Смірнова Л.Г.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2019 поновлено апелянту строк на апеляційне оскарження; відкрито апеляційне провадження; розгляд справи №910/10327/19 призначено на 20.01.2020.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2020 оголошено перерву у розгляді справи №910/10327/19 та призначено судове засідання на 03.02.2020.
Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2020 відмовлено в задоволені клопотання про зупинення провадження у справі №910/10327/19 до набрання законної сили рішення у справі №910/24550/13 за заявою ПАТ «Київський ювелірний завод» в особі ліквідатора Баскакова О.В. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальне Будівництво», Товариства з обмеженою відповідальністю «Аспект Профі», Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарткомм», Товариства з обмеженою відповідальністю «Венкер», Товариства з обмеженою відповідальністю «Авітобуд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнестерра» про витребування із чужого незаконного володіння та визнання права власності. Крім того, визнано необґрунтованим заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсальне Будівництво» відвід суддям Поляк О.І., Кропивній Л.В. та Дідиченко М.А. у справі № 910/10327/19, оголошено перерву у розгляді справи №910/10327/19 та призначено судове засідання на 13.02.2020, а матеріали справи № 910/10327/19 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень статті 32 Господарського процесуального кодексу України з метою розгляду заяви про відвід.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2020 (колегія суддів: Майданевич А.Г. (головуючий), Ткаченко Б.О., Сулім В.В.) у задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальне Будівництво» про відвід суддів Північного апеляційного господарського суду Поляк О.І., Кропивної Л.В. та Дідиченко М.А. у справі №910/10327/19 відмовлено.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2020 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальне Будівництво» про витребування оригіналу письмових доказів та клопотання про зупинення провадження залишено без розгляду. Залучено до участі у справі Акціонерне товариство «Сбербанк», Публічне акціонерне товариство «Київський ювелірний завод» та Комітет кредиторів у справі №910/24550/13 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Київський ювелірний завод» в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Відкладено розгляд справи та призначено судове засідання на 12.03.2020.
Залучаючи до участі у справі у якості третіх осіб Акціонерне товариство «Сбербанк», Комітет кредиторів у справі №910/24550/13 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Київський ювелірний завод» та Публічне акціонерне товариство «Київський ювелірний завод» колегія суддів апеляційного суду встановила, що рішення у справі №910/10327/19 впливає на права та обов'язки згаданих третіх осіб, які є кредитором, комітетом кредиторів та боржником, оскільки предметом спору у справі, що переглядається є звернення стягнення на майно, що вибуло з власності Публічного акціонерного товариства «Київський ювелірний завод» внаслідок проведення аукціону від 13.01.2020, результати якого визнані недійсними ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2019, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2019 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.11.2019.
Надаючи оцінку зверненню Акціонерного товариства «Сбербанк» із апеляційною скаргою, як особою, яка не була залучена до участі у справі, колегія суддів виходила з того, що:
ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2015 у справі №910/24550/13, визнано кредитором у справі з вимогами на суму 1218,00 грн - вимоги першої черги, та затверджено окремо внесені вимоги, які забезпечені заставою боржника у розмірі 53 367 847,65 грн), а ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2016, додатково внесено вимоги Акціонерного товариства «Сбербанк» забезпечені заставою боржника у розмірі 5 004 603,07 грн;
незважаючи на те, що грошові вимоги АТ «Сбербанк» забезпечені заставою, і останній набув статусу заставного кредитора, банк, водночас, не позбавлений можливості задовольнити свої вимоги і за рахунок майна боржника, яке не було у заставі банку, у випадку незадоволення усіх своїх вимог за рахунок заставного майна боржника;
задоволення кредиторських вимог у справі про банкрутство №910/24550/13 у повній мірі залежить від реалізації майна боржника - Публічного акціонерного товариства «Київський ювелірний завод», оскільки кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, яким і є Акціонерне товариство «Сбербанк».
Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що Акціонерним товариством «Сбербанк» як заявником апеляційної скарги доведено наявність у нього правового зв'язку з судовим рішенням у даній справі, оскільки воно безпосередньо впливає на його майнові права та інтереси і такий зв'язок є очевидним та безумовним.
Щодо доданих банком до апеляційної скарги додаткових доказів, колегія суддів зазначає наступне. Так, до скарги додано документи:
- ухвали Господарського суду міста Києва по справі №910/24550/13 від 16.02.2015, від 28.03.2016, від 13.03.2019;
- постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2019 по справі № 910/24550/13;
- протокол № 2 проведення відкритих публічних торгів від 13.01.2017;
-інформаційне повідомлення про результати проведення повторного аукціону з продажу майна від 13.01.2017;
Враховуючи, що банк додав ці докази під час розгляду апеляційної скарги, на дату прийняття оскарженого рішення таких доказів суд першої інстанції в своєму розпорядження не мав, при винесені оскарженого рішення правова оцінка їм не надавалась.
Згідно з частиною першою статті 269 Господарського процессуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 269 ГПК України).
Основними засадами судочинства, закріпленими у статті 129 Конституції України, є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.
Відповідно до статті 124, пунктів 2, 3, 4 ч. 2 статті 129 Конституції України, статей. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Так, з матеріалів справи слідує, що АТ «Сбербанк» не був залучений до участі у цій справі під час розгляду справи в суді першої інстанції, що виключало можливість подання ним до матеріалів цієї справи доказів.
За таких обставин, додані банком копії протоколу №2 проведення відкритих публічних торгів від 13.01.2017 та інформаційного повідомлення про результати проведення повторного аукціону з продажу майна від 13.01.2017, враховуючи приписи статті 269 Господарського процессуального кодексу України, колегією суддів приймаються, як додаткові докази по справі.
Водночас, щодо наданих скаржником копій ухвал та постанови у справі №910/24550/13, колегія суддів зазначає про те, що інформація щодо вказаних судових рішень є загальновідомою, їх тексти містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а відтак, такі документи не можна вважати додатковими доказами по справі.
До Північного апеляційного господарського суду надійшли заперечення ТОВ «Універсальне будівництво» на апеляційну скаргу АТ «Сбербанк», у яких позивач вказує на:
скасування Верховним Судом постановою від 19.02.2020 у справі №910/24550/13 постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 та ухвали Господарського суду м. Києва від 20.03.2019, якими задоволено заяву Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про визнання результатів проведеного 13.01.2017 Міжнаціональною Універсальною Товарно-Сировинною Біржею «ЕПСІЛОН» аукціону з продажу майна Публічного акціонерного товариства «Київський ювелірний завод», відповідно до інформаційних повідомлень Міжнаціональної Універсальної Товарно-Сировинної Біржі «ЕПСІЛОН» від 13.01.2017 № 13/01-1 та № 13/01-2 про результати проведення повторного аукціону з продажу майна Публічного акціонерного товариства «Київський ювелірний завод» частинами, переданого у заставу/іпотеку АТ «Укрексімбанк» недійсними. Верховний Суд направив справу у цій частині на новий розгляд, чітко розмежувавши, за висновком ТОВ «Універсальне будівництво» компетенцію заставного кредитора стосовно майна, непереданого у заставу;
реалізацію ПАТ «Київський ювелірний завод» свого права на захист майна, що було реалізовано за результатами скасованого аукціону шляхом звернення у межах справи про банкрутство №910/24550/13 із позовом про витребування майна із незаконного чужого володіння.
У поданих запереченнях позивач просить апеляційну скаргу банку залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2020 оголошено перерву до 02.04.2020.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2020, з огляду на впровадження Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 {Із змінами, внесеними згідно з Постановами Кабінету Міністрів України № 215 від 16.03.2020, № 239 від 25.03.2020, № 241 від 29.03.2020, № 242 від 20.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12.03.2020 до 11.05.2020 на всій території України карантинних заходів, повідомлено учасників провадження, що розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства «Сбербанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2019 у справі № 910/10327/19 02.04.2020 не відбудеться та зазначено, що про розгляд апеляційної скарги учасників справи буде повідомлено після закінчення карантинних заходів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2020, апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сбербанк» призначено до розгляду на 14.05.2010.
14.05.2020 до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Акціонерного товариства «Сбербанк» про відкладення розгляду справи у зв'язку з продовженням карантинних заходів на території України до 22.05.2020.
В судове засіданні 14.05.2020 з'явився представник позивача та надав свої пояснення по суті спору, представники інших учасників провадження не з'явились. Колегія суддів відмовила у задоволенні клопотання апелянта про відкладення розгляду справи з огляду на те, що у минулих судових засіданнях ним вже надавались пояснення по суті спору, а явка представників в судове засідання обов'язковою не визнавалась, тоді як неявка сторін не перешкоджає розгляду скарги по суті.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представника, з урахуванням правил статей 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів встановила таке.
У проваджені Господарського суду м. Києва знаходиться справа № 910/24550/13 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Київський ювелірний завод».
15.04.2015 Постановою Господарського суду м. Києва ПАТ «Київський ювелірний завод» визнано банкрутом.
Як убачається з матеріалів справи, Акціонерне товариство «Сбербанк» є кредитором Публічного акціонерного товариства «Київський ювелірний завод» відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 16.02.2015 у справі №910/24550/13, якою його визнано кредитором у справі з вимогами на суму 1218,00 грн - вимоги першої черги, затверджено окремо внесені вимоги, які забезпечені заставою боржника у розмірі 53 367 847,65 грн) та ухвали Господарського суду міста Києва від 28.03.2016, якою додатково внесено вимоги Акціонерного товариства «Сбербанк», забезпечені заставою боржника у розмірі 5 004 603,07 грн.
Ухвалами Господарського суду м. Києва від 21.11.2016 по даній справі задоволено клопотання Ліквідатора ПАТ «Київський ювелірний завод» Тарасенко Т.П. про надання дозволу на продаж заставного майна Боржника та відмовлено в задоволені клопотань заставних кредиторів про проведення незалежної оцінки майна Боржника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2019, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2019 та постановою Верховного Суду від 08.11.2019 у справі №910/24550/13 встановлено, що 22.08.2016 між ПАТ «Київський ювелірний завод» в особі ліквідатора Тарасенка Т.П. та МУТСБ «Епсілон» було укладено Договір на організацію та проведення публічних торгів (аукціону).
МУТСБ «Епсілон» було оголошено про проведення 26.09.2016 аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод» у вигляді цілісного майнового комплексу загальною вартістю 406 832 087,17 грн., проте у зв'язку з відсутністю заяв на участь в аукціоні його було визнано таким, що не відбувся.
18.10.2016 відбулося засідання комітету кредиторів ПАТ «Київський ювелірний завод», на якому, зокрема, було прийнято рішення про визначення порядку продажу майна банкрута в розрізі чотирьох лотів у відповідності до висновків незалежної оцінки майнових активів, проведених на замовлення ліквідатора боржника.
Враховуючи відсутність згоди заставних кредиторів на продаж майна, яке є предметом забезпечення, за відповідною заявою ліквідатора ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2016 по справі № 910/24550/13 було надано дозвіл на реалізацію заставного майна банкрута у спосіб визначений рішенням комітету кредиторів ПАТ «Київський ювелірний завод» від 18.10.2016 в розрізі чотирьох лотів у відповідності до висновків незалежної оцінки майнових активів, а саме:
лот № 1 Товарно-матеріальні цінності (товари в обороті, які знаходяться в заставі у Публічного акціонерного товариства «Дочірній Банк Сбербанку Росії») за початковою ціною 1 057 960,47 (один мільйон п'ятдесят сім тисяч дев'ятсот шістдесят гривень 47 коп.);
лот № 2 Товарно-матеріальні цінності (товари в обороті, які знаходяться в заставі у Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України») за початковою ціною 13 972 101,39 (тринадцять мільйонів дев'ятсот сімдесят дві тисячі сто одна гривня 39 коп.);
лот № 3 Цінні папери (акції), що перебувають на балансі ПАТ «Київський ювелірний завод» за початковою вартістю 4 694 752,55 (чотири мільйона шістсот дев'яносто чотири тисячі сімсот п'ятдесят дві гривні 55 коп.);
лот № 4 Будівлі, споруди, виробниче і побутове обладнання, меблі оргтехніка, товарна продукція та інше майно), а також цінні папери, дебіторська заборгованість та нематеріальні активи, що перебувають на балансі ПАТ «Київський ювелірний завод» за початковою вартістю 216 264 773,81 грн. (двісті шістнадцять мільйонів двісті шістдесят чотири тисячі сімсот сімдесят три гривні 81 коп.).
23.11.2016 МУТСБ «Епсілон» на виконання умов Договору було розміщено оголошення про проведення 21.12.2016 аукціону з продажу майна боржника у вигляді двох лотів (№ 3 та № 4 згідно ухвали місцевого суду від 21.11.2016) за погодженою комітетом кредиторів та місцевим судом початковою вартістю, проте 13.12.2016 аукціон визнано таким, що не відбувся у зв'язку з відсутністю заявок від потенційних покупців.
14.12.2016 МУТСБ «Епсілон» було розміщено оголошення про проведення 13.01.2017 аукціону з продажу майна боржника у вигляді двох лотів (№ 1 та № 2 згідно ухвали місцевого суду від 21.11.2016) за погодженою комітетом кредиторів та місцевим судом початковою вартістю (лот № 1 - 1 057 960,47 грн. та лот № 2 - 13 972 101,39).
13.01.2017 відбувся повторний аукціон з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод» частинами, а саме:
1) у відповідності з публікацією № 38374:
лот №1: Цінні папери (акції), що перебувають на балансі ПАТ «Київський ювелірний завод»;
лот №2: Майно: будівлі, споруди, виробниче і побутове обладнання, меблі, оргтехніка, товарна продукція та інше майно, цінні папери, дебіторська заборгованість та нематеріальні активи, що перебувають на балансі ПАТ «Київський ювелірний завод», до якого включено, у тому числі, й заставне майно Боржника;
2) у відповідності з публікацією № 38373:
лот № 1: Товарно-матеріальні цінності, що перебувають на балансі ПАТ «Київський ювелірний завод», у кількості 571 найменування, 6 029 одиниць;
лот № 2: Товарно-матеріальні цінності, що перебувають на балансі ПАТ «Київський ювелірний завод» у кількості 2 042 найменувань, 10 278 одиниць.
До спливу останнього строку подачі заявок на участь у вищезазначених аукціонах, наведеного в опублікованих оголошеннях про їх проведення (до 22 грудня 2016 року до 15:00 год. включно) до МУТСБ «ЕПСІЛОН» були подані заяви на участь у відповідних аукціонах по всіх лотах від чотирьох учасників: ТОВ «Крістілайт», ТОВ «Константабуд», ТОВ «Еталон-Консалтінг», ТОВ «Нова будівельна компанія», які були зареєстровані МУТСБ «ЕПСІЛОН» у відповідному журналі заяв на участь в аукціоні під №№ 176, 177, 178, 179 від 21.12.2016 та №№ 180, 181, 182, 183 від 22.12.2016.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2019 також встановлено, що за наслідками розгляду заяв на участь в аукціонах, та зважаючи на виконання заявниками усіх передбачених законодавством вимог, МУТСБ «Епсілон» було прийнято рішення про допуск усіх вищезазначених заявників до участі в аукціонах, що підтверджується відповідними протоколами від 26 грудня 2016 року про визначення учасників аукціону.
Як слідує зі змісту наявних оголошень про проведення оскаржуваних аукціонів проведення відповідних аукціонів було призначено на 13.01.2017 року о 09:00 год. та 10:00 год. відповідно за адресою: м. Київ, бульвар Івана Лепсе, 6 в торгово-операційній залі МУТСБ «Епсілон».
За результатами проведеного аукціону все майно боржника було продано на цьому аукціоні.
МУТСБ «ЕПСІЛОН» складено відповідні інформаційні повідомлення № 13/01-1, 13/01-2 про результати проведення повторного аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод» частинами.
Протоколом №2 проведення відкритих публічних торгів (аукціону) у перелік майна, реалізованого на аукціоні включено нерухоме майно (пункт 16 Протоколу №2), а саме: нежилі приміщення дванадцятого поверху №№ 1, 2 (групи приміщень № 81), І, ІІ, ІІІ, ІV (в літ. А), розташовані за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, будинок 20, загальною площею 115,90 кв.м.
Одночасно, вважаючи аукціон таким, що проведений з допущенням грубих порушень норм чинного законодавства, Акціонерним товариством «Сбербанк» подано до суду заяву про визнання недійсними та скасування результатів аукціону, проведеного 13.01.2017 року в рамках ліквідаційної процедури по справі № 910/24550/13 про банкрутство Боржника.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 31.07.2017 заяву Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» про визнання недійсними та скасування результатів аукціону прийнято до розгляду в межах справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Київський ювелірний завод".
У подальшому, за результатами нового судового розгляду, ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.03.2019 у справі № 910/24550/13, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2019 та постановою Верховного Суду від 08.11.2019 заяву ПАТ «Сбербанк» про визнання недійсним результатів повторного аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод» частинами, який відбувся 13.01.2017, в межах справи №910/24550/13 задоволено, визнано недійсним результат повторного аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод» частинами, який відбувся 13.01.2017 (у відповідності з публікацією №38374), у тому числі:
протокол проведення відкритих публічних торгів (аукціону) №1 від 13.01.2017, яким оформлено продаж Лоту №1 (назва лоту «Цінні папери (акції), що перебувають на балансі ПАТ «Київський ювелірний завод»);
протокол проведення відкритих публічних торгів (аукціону) №2 від 13.01.2017, яким оформлено продаж Лоту №2 (назва лоту «Майно:будівлі, споруди, виробниче і побутове обладнання, меблі, оргхтехніка, товарна продукція та інше майно, цінні папери, дебіторська заборгованість та нематеріальні активи, що перебувають на балансі ПАТ «Київський ювелірний завод»);
свідоцтво про придбання майна з відкритих публічних торгів (аукціону), у тому числі свідоцтво про придбання майна з відкритих публічних торгів (аукціону) №11, видане 26.01.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Побединською В.О.;
договори купівлі-продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод» укладені між ТОВ «Еталон Консалтінг» та ПАТ «Київський ювелірний завод», в особі ліквідатора, на підставі Протоколів №1 та №2 від 13.01.2017;
визнано недійсними результати аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод» частинами (у відповідності з публікацією №38373): - протокол проведення відкритих публічних торгів (аукціон) №1 від 13.01.2017, яким оформлено продажу Лоту №1 (назва лоту «Товарно-матеріальні цінності, що перебувають на балансі ПАТ «Київський ювелірний завод», у кількості 571 найменувань, 6029 одиниць»); протокол проведення відкритих публічних торгів (аукціону) №2 від 13.01.2017р., яким оформлено продаж Лоту №2 (назва лоту «Товарно-матеріальні цінності, що перебувають на балансі ПАТ «Київський ювелірний завод», у кількості 2042 найменувань, 10278 одиниць»); - договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна ПАТ "Київський-ювелірний завод", що укладені на підставі Протоколів проведення відкритих публічних торгів (аукціоні) №1 та №2 від 13.01.2017.
Під час перегляду заяви у апеляційному порядку, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.01.2017 заборонено ліквідатору боржника арбітражному керуючому Тарасенку Т.П., міжнародній універсальній товарно-сировинній біржі «Епсілон» та будь-яким іншим особам вживати будь-які заходи, спрямовані на відчуження майна боржника до звершення розгляду апеляційних скарг на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.11.2016 у справі № 910/24550/13 про банкрутство ПАТ «Київський ювелірний завод».
Як підтверджується матеріалами справи, 13.01.2017 між ПАТ «Київський ювелірний завод» та ТОВ «Еталон-Консалтінг» укладено договір купівлі продажу нерухомого майна пунктом 16 якого (арк. 91, т.2) визначено нерухоме майно, а саме: нежилі приміщення дванадцятого поверху №№ 1, 2 (групи приміщень № 81), І, ІІ, ІІІ, ІV (в літ. А), розташовані за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, будинок 20, загальною площею 115,90 кв.м.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, між позивачем, як іпотекодержателем, та відповідачем, як іпотекодавцем/боржником, укладено договір іпотеки від 08.04.2019, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко А.В., зареєстрований в реєстрі за № 1060, 1061, (Далі - Договір іпотеки), який забезпечує всі вимоги позивача щодо виконання відповідачем кожного і всіх його грошових зобов'язань за Договором позики від та усіма додатковими договорами про внесення змін та доповнень до зазначеного договору, що існують або виникнуть у майбутньому, укладеними між сторонами Договору іпотеки.
У забезпечення виконання зобов'язань за основним зобов'язанням відповідач передає в іпотеку об'єкт нерухомого майна, а саме: нежилі приміщення дванадцятого поверху №№ 1, 2 (групи приміщень № 81), І, ІІ, ІІІ, ІV (в літ. А), розташовані за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, будинок 20, загальною площею 126,90 кв.м., що є власністю іпотекодавця і належать йому на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, серія та номер: 114, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесниченком М.О. 18.01.2017 року; право власності зареєстровано приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесниченком М.О. 18.01.2017 року, номер запису про право власності: 18616276, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 883902680000 (далі - предмет іпотеки) (п. 1.1, 1.3 Договору іпотеки).
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Як убачається із матеріалів справи, позивач у поданих на апеляційну скаргу запереченнях акцентує увагу на тому, спірне майно, хоча і входило до майна ПАТ «Київський ювелірний завод», однак не перебувало у заставі АТ «Сбербанк», що виключає наявність у останнього будь-яких майнових інтересів щодо такого майна.
Відповідач, у поданому клопотанні про повернення апеляційної скарги ПАТ «Київський ювелірний завод», запереченні проти відкриття провадження за апеляційною скаргою АТ «Сбербанк», описуючи обставини справи вказує на те, що майно, на яке було звернуто стягнення за оскаржуваним рішенням суду перебувало у власності ПАТ «Київський ювелірний завод» (арк. 221, т.2.).
У протоколі проведення відкритих публічних торгів (аукціону) №2 від 13.01.2017 міститься лише один об'єкт нерухомого майна за ідентифікацією «нежилі приміщення дванадцятого поверху №№ 1, 2 (групи приміщень № 81), І, ІІ, ІІІ, ІV (в літ. А), розташовані за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, будинок 20».
Крім цього, у листопаді 2019 року ПАТ «Київський ювелірний завод» звернувся у тому числі і до ТОВ «Аспект Профі» із позовною заявою про витребування майна із незаконного чужого володіння у межах справи №910/24550/13 про банкрутство ПАТ «Київський ювелірний завод».
Враховуючи норму статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наведений у протоколі проведення відкритих публічних торгів (аукціону) №2 від 13.01.2017 та договорі іпотеки від 08.04.2019 опис предмету нерухомості, а саме: «нежилі приміщення дванадцятого поверху №№ 1, 2 (групи приміщень № 81), І, ІІ, ІІІ, ІV (в літ. А), розташовані за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, будинок 20», які відрізняються лише у загальній площі об'єкта, а також оскільки ні позивачем, ні відповідачем як у поданих ними заявах по суті, так і під час судових засідань не заперечувався факт приналежності спірного майна ПАТ «Київський ювелірний завод» та яке у подальшому було реалізоване на аукціоні 13.01.2017, то колегія суддів дійшла висновку, що реалізоване під час повторних прилюдних торгів 13.01.2017 нерухоме майно - нежилі приміщення дванадцятого поверху №№ 1, 2 (групи приміщень № 81), І, ІІ, ІІІ, ІV (в літ. А), розташовані за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, будинок 20 та предмет договору іпотеки від 08.04.2019 - єдиний об'єкт нерухомого майна.
Як було встановлено апеляційним судом, ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.03.2019 у справі № 910/24550/13, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2019 та постановою Верховного Суду від 08.11.2019 заяву ПАТ «Сбербанк» про визнання недійсним результатів повторного аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод» частинами, який відбувся 13.01.2017, в межах справи №910/24550/13 задоволено, визнано недійсним результат повторного аукціону з продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод» частинами, який відбувся 13.01.2017 (у відповідності з публікацією №38374), у тому числі протокол проведення відкритих публічних торгів (аукціону) №2 від 13.01.2017, яким оформлено продаж Лоту №2 (назва лоту «Майно:будівлі, споруди, виробниче і побутове обладнання, меблі, оргхтехніка, товарна продукція та інше майно, цінні папери, дебіторська заборгованість та нематеріальні активи, що перебувають на балансі ПАТ «Київський ювелірний завод») та договори купівлі-продажу майна ПАТ «Київський ювелірний завод» укладені між ТОВ «Еталон Консалтінг» та ПАТ «Київський ювелірний завод», в особі ліквідатора, на підставі Протоколів №1 та №2 від 13.01.2017.
Частина перша статті 216 Цивільного кодексу України встановлює, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
За змістом частини першої статті 5 Закону України «Про іпотеку», предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна, за умов, зокрема, якщо нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація.
Отже, умовою передачі майна в іпотеку є факт наявності у іпотекодавця відповідних повноважень на розпорядження таким майном, що кореспондується з положеннями чинного законодавства щодо непорушності права власності.
Водночас наслідком недійсності укладених на підставі Протоколів проведення відкритих публічних торгів (аукціоні) № 1 та № 2 від 13.01.2017 договорів купівлі-продажу майна, в тому числі і Предмету іпотеки, є те, що Предмет іпотеки не вибував із власності ПАТ «Київський-ювелірний завод» та, відповідно, не міг бути переданий відповідачем у цій справі в іпотеку позивачу, оскільки відповідач фактично не набув права власності на таке майно.
При цьому, колегія судді залишає поза увагою посилання позивача на скасування Верховним Судом постановою від 19.02.2020 у справі №910/24550/13 постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2019 та ухвали Господарського суду м. Києва від 20.03.2019, якими задоволено заяву Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про визнання результатів проведеного 13.01.2017 Міжнаціональною Універсальною Товарно-Сировинною Біржею «ЕПСІЛОН» аукціону з продажу майна Публічного акціонерного товариства «Київський ювелірний завод», відповідно до інформаційних повідомлень Міжнаціональної Універсальної Товарно-Сировинної Біржі «ЕПСІЛОН» від 13.01.2017 № 13/01-1 та № 13/01-2 про результати проведення повторного аукціону з продажу майна Публічного акціонерного товариства «Київський ювелірний завод» частинами, переданого у заставу/іпотеку АТ «Укрексімбанк» недійсними та направлення заяви на новий розгляд.
Так, як уже було зауважено, правові висновки щодо недійсності результатів аукціону, який відбувся 13.01.2017 щодо майна, що є предметом спору - приміщень дванадцятого поверху №№ 1, 2 (групи приміщень № 81), І, ІІ, ІІІ, ІV (в літ. А), розташованих за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, будинок 20, наведено в ухвалі Господарського суду м. Києва від 20.03.2019 у справі № 910/24550/13, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2019 та постановою Верховного Суду від 08.11.2019. Предметом розгляду у згаданих судових рішеннях також є визнання результатів проведеного 13.01.2017 Міжнаціональною Універсальною Товарно-Сировинною Біржею «ЕПСІЛОН» аукціону з продажу майна Публічного акціонерного товариства «Київський ювелірний завод», відповідно до інформаційних повідомлень Міжнаціональної Універсальної Товарно-Сировинної Біржі «ЕПСІЛОН» від 13.01.2017 № 13/01-1 та № 13/01-2 про результати проведення повторного аукціону з продажу майна Публічного акціонерного товариства «Київський ювелірний завод» частинами, недійсними.
Оскільки чинним Господарським процесуальним кодексом встановлюється неможливість здійснення окремих проваджень щодо одного предмету спору з тих же підстав та винесення кількох рішень за результатами таких проваджень, з огляду на вирішення питання дійсності результатів аукціону, проведеного 13.01.2017 щодо майна, що є предметом іпотеки за договором від 08.04.2019, то, колегія судді дійшла висновку про відсутність підстав для урахування висновків Верховного Суду викладених у постанові від 19.02.2020 у справі №910/24550/13.
Колегія суддів під час апеляційного перегляду справи враховує, що відповідно до частини першої статті 1 Кодексу України з питань банкрутства:
кредитор - юридична або фізична особа, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника;
забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника;
конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника;
поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Як убачається із ухвали Господарського суду міста Києва від 16.02.2015 у справі №910/24550/13, АТ «Сбербанк» визнано кредитором у справі з вимогами на суму 1218,00 грн - вимоги першої черги, та затверджено окремо внесені вимоги, які забезпечені заставою боржника у розмірі 53 367 847,65 грн), а ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2016, додатково внесено вимоги Акціонерного товариства «Сбербанк» забезпечені заставою боржника у розмірі 5 004 603,07 грн, тобто за банком визнано кредиторські вимоги на загальну суму 58373668,72 грн.
У цій же ухвалі встановлено, що в забезпечення виконання Публічним акціонерним товариством «Київський ювелірний завод» кредитних зобов'язань за кредитними договорами було укладено наступні договори:
договір застави від 28.12.2007 з наступними змінами між Закритим акціонерним товариством «Банк НРБ» (заставодержатель, правонаступником якого є АТ «Сбербанк») та Відкритим акціонерним товариством «Київський ювелірний завод» (заставодавець), згідно з яким предметом застави є товари в обороті (ювелірні вироби);
договір іпотеки від 28.12.2007 з наступними змінами Закритим акціонерним товариством «Банк НРБ» (іпотеко держатель, правонаступником якого є АТ «Сбербанк») та Відкритим акціонерним товариством «Київський ювелірний завод» (іпотекодавець), згідно з яким предметом іпотеки є нежилі приміщення готельно-ділового комплексу «Панорама» № 82,83,84 (літ. А), загальною площею 478,80 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, 20.
Як унормовано статтею 572 Цивільного кодексу України, у силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Частиною першою статті 575 Цивільного кодексу України встановлено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.
Частиною четвертою статті 591 Цивільного кодексу Унормовано, що якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника в порядку черговості відповідно до статті 112 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналогічні вимоги вміщено до частини першої статті 24 Закону України «Про заставу», а сааме: у випадках, коли суми, вирученої від продажу предмета застави, недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя, він має право, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення вимоги, з іншого майна боржника в порядку черговості, передбаченої законодавством України.
Верховний Суд у постанові від 09.04.2019 у справі № 923/436/17, аналізуючи зміст частини першої статті 575, частини четвертої статті 591 Цивільного кодексу України та частини 4 статті 36 Закону України «Про іпотеку», зробив висновок про те, що іпотека, яка є заставою нерухомого майна, як забезпечувальне зобов'язання, зумовлює право іпотекодержателя на одержання суми основного боргу, якої не вистачає після реалізації предмета іпотеки на виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, з іншого майна боржника в порядку черговості, визначеної законом.
Частиною першою статті 62 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси. Одночасно, відповідно до частини першої статті 64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом.
Отже, задоволення кредиторських вимог у справі про банкрутство №910/24550/13 залежить від реалізації майна боржника - Публічного акціонерного товариства «Київський ювелірний завод», оскільки кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, яким і є Акціонерне товариство «Сбербанк».
При цьому, незважаючи на те, що майно, що є предметом спору не перебувало в іпотеці АТ «Сбербанк», однак, враховуючи, що майнові вимоги АТ «Сбербанк» становлять 58 372 450, 72 грн, і матеріали справи не містять доказів покриття цих вимог виключно за рахунок заставного майна, то, ті вимоги, що не будуть забезпечені заставою, можуть бути погашені за рахунок не заставного майна, включеного до ліквідаційної маси, зокрема і належних ПАТ «Київський ювелірний завод» нежилих приміщень дванадцятого поверху №№ 1, 2 (групи приміщень № 81), І, ІІ, ІІІ, ІV (в літ. А), розташовані за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, будинок 20, загальною площею 115,90 кв.м.
Відтак, майнові права АТ «Сбербанк» підпадають під правове регулювання статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини та мають бути враховані судом під час розгляду справи про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором від 08.04.2019.
У зв'язку з викладеним, колегія суддів залишає поза увагою доводи ТОВ «Універсальне будівництво» стосовно того, що банк може захищати лише ті майнові права, які стосуються заставного майна. Такі твердження позивача суперечать статтям 575, 591 Цивільного кодексу України, статті 24 Закону України «Про заставу».
Одночасно, колегія суддів залишає поза увагою доводи позивача стосовно відсутності підстав для задоволення апеляційної скарги АТ «Сбербанк», оскільки ПАТ «Київський ювелірний завод» реалізував своє право на захист майна, що було відчужено за результатами скасованого аукціону шляхом звернення у межах справи про банкрутство №910/24550/13 із позовом про витребування майна із незаконного чужого володіння. Колегія суддів зауважує, що у даному випадку, ПАТ «Київський ювелірний завод» як власник майна та банкрут здійснив захист порушеного права власності у спосіб, який вважає найбільш ефективним. Втім, такі дії ПАТ «Київський ювелірний завод» не виключають можливості для захисту АТ «Сбербанк» власних майнових прав.
За таких обставин, позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 08.04.2019, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко А.В. 08.04.2019, зареєстрований за № 1060, 1061, а саме: нежилі приміщення дванадцятого поверху №№ 1, 2 (групи приміщень № 81), І, ІІ, ІІІ, ІV (в літ. А), розташовані за адресою: м. Київ, вул. Велика Житомирська, будинок 20, загальною площею 126,90 кв.м., що є власністю іпотекодавця і належать йому на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, серія та номер: 114, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесниченком М.О. 18.01.2017 року; право власності зареєстровано приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 18.01.2017 року, індексний номер витягу 78393171, номер запису про право власності: 18616276, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 883902680000 в рахунок погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю «Аспект Профі» перед товариством з обмеженою відповідальністю «Універсальне будівництво» за договором позики № 01/04-19-ФД від 01.04.2019 року, розмір якого складає 920.000,00 грн, шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження», за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеного на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності не ґрунтуються на приписах законодавства, в їх задоволенні колегією суддів відмовляється. Рішення суду першої інстанції про задоволення таких вимог підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Як унормовано статтею 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Судовий збір відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.
Керуючись статями 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сбербанк» задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2019 у справі № 910/10327/19 скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальне Будівництво» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 41, код ЄДРПОУ 32669881) на користь Актціонерного товариства «Сбербанк» (01601, м. Київ, вул.. Володимирська, буд. 46, код ЄДРПОУ 25959784) 20700,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 25.05.2020.
Головуючий суддя О.І. Поляк
Судді Л.В. Кропивна
М.А. Дідиченко