ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
25 травня 2020 року м. ОдесаСправа № 923/1048/19
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Діброви Г.І.
суддів: Принцевської Н.М., Ярош А.І.
секретар судового засідання: Лук'ященко В.Ю.
за участю представників учасників справи:
від Комунального підприємства Херсонської обласної ради “Херсонські авіалінії”, м.Херсон - не з'явився
від Державної авіаційної компанії “Херсон-Авіа”, м. Херсон - не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства Херсонської обласної ради “Херсонські авіалінії”, м. Херсон
на рішення Господарського суду Херсонської області від 11.02.2020 року, суддя Закурін М.К., м.Херсон, повний тест складено 12.02.2020 року
у справі № 923/1048/19
за позовом Комунального підприємства Херсонської обласної ради “Херсонські авіалінії”, м.Херсон
до відповідача Державної авіаційної компанії “Херсон-Авіа”, м. Херсон
про стягнення 354 009 грн. 55 коп., -
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.
В грудні 2019 року Комунальне підприємство Херсонської обласної ради “Херсонські авіалінії”, м. Херсон звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Державної авіаційної компанії “Херсон-Авіа”, м. Херсон, в якій просило суд стягнути з Державної авіаційної компанії “Херсон-Авіа”, м. Херсон на користь Комунального підприємства Херсонської обласної ради “Херсонські авіалінії”, м. Херсон заборгованість в розмірі 354 009 грн. 55 коп., з яких 298 988 грн. 34 коп. - основний борг, 49 416 грн. 35 коп. - нарахована пеня, 1 173 грн. 28 коп. - інфляційні втрати та 3 % річних у розмірі 4 431 грн. 58 коп., а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідача судовий збір.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору на аеропортове обслуговування на умовах базування № 0104/19 від 01.04.2019 року надавав відповідачу послуги з організації аеропортового та наземного обслуговування, вартість яких повинна була сплачуватися протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунків та актів виконаних робіт, зокрема, послуги за актами № 246 від 30.04.2019 року, № 303 від 31.05.2019 року та № 375 від 30.06.2019 року на суму 298 988 грн. 34 коп., за які він не розрахувався, в зв'язку з чим позивач здійснив на вказану суму нарахування пені, інфляційних втрат та 3 % річних.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 11.02.2020 року у справі №923/1048/19 (суддя Закурін М.К.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з наданих позивачем актів надання послуг не вбачається, що збір за базування повітряних суден обрахований відносно певної їх кількості та відносно конкретного рейсу, а також за певним курсом національної валюти по відношенню до долара США, відповідачем не наведено заперечень відносно правильності здійснених позивачем розрахунків збору за базування, але цей факт не впливає на наявний обов'язок позивача здійснювати нарахування у відповідності до умов договору, оскільки за умовами договору взаємовідносини щодо його виконання виникли саме між учасниками договору, зокрема, в контексті складання та направлення позивачем відповідачу актів та рахунків за надані послуги. При цьому, акти виконаних робіт та рахунки на адресу відповідача були направлені не позивачем, а його адвокатом Ростальною І.В., яка за укладеним договором про надання правової допомоги наділена лише правом представництва з метою захисту позивача, а не представництва, яке включало б право на вчинення дій по виконанню договірних зобов'язань, у тому числі направлення актів та рахунків на адресу відповідача за умовами договору про надання послуг. Направлення адвокатом актів та рахунків на адресу відповідача підлягає сприйняттю як дія, яка спрямована лише на інформування відповідача про наявну заборгованість та спонукання його до виконання договірних зобов'язань в межах договору про надання правової допомоги. При цьому, сторонами встановлено певний строк для оплати, який підлягає обрахуванню з моменту отримання рахунків та актів виконаних робіт, але позивачем не доведено, що відповідач отримав акти та рахунки відповідно до листа № 19 від 10.09.2019 року, оскільки не надано доказів відповідного отримання, а направлення адвокатом відповідачу разом з претензією № 27-П від 30.09.2019 року рахунків не вказує на початок строку виконання зобов'язання, оскільки такою умовою є направлення та отримання не тільки рахунків, але й актів виконаних робіт, які не були направлені відповідачу у встановленому договором порядку. З огляду на що, позивачем не доведено відповідних порушень з боку відповідача щодо невиконання зобов'язань за договором на аеропортове обслуговування, оскільки не доведено як самого факту надання послуг, так і факту отримання відповідачем відповідних актів про їх надання.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Комунальне підприємство Херсонської обласної ради “Херсонські авіалінії”, м.Херсон з рішенням суду першої інстанції не погодилось, тому звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило суд рішення Господарського суду Херсонської області від 11.02.2020 року у справі №923/1048/19 скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а також відшкодувати скаржнику за рахунок відповідача судовий збір.
Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з'ясуванням всіх обставин справи. Зокрема, скаржник зазначає, що рахунки на оплату та акти надання послуг підготовлені уповноваженою особою Комунального підприємства Херсонської обласної ради “Херсонські авіалінії”, м. Херсон та відповідно проставлена печатка Комунального підприємства Херсонської обласної ради “Херсонські авіалінії”, м. Херсон, про що свідчить особистий підпис на рахунках на оплату та акту надання послуг головного бухгалтера Комунального підприємства Херсонської обласної ради “Херсонські авіалінії”, м. Херсон. Даний факт судом першої інстанції, навіть не досліджувався. А лише звернута увагу на супровідний лист підготовлений представником скаржника.
Так, скаржник зазначає, що адвокатом лише виконано умови договору про надання правової допомоги від 06.07.2018 року № 06/1, а саме пп. 2 п. 2 «подання будь-яких документів, які необхідні для належного представництва інтересів Клієнта та інші види правової допомоги, необхідні для забезпечення виконання доручення Клієнта». В даному випадку, було усне доручення клієнта про направлення поштовим зв'язком до відповідача рахунків на оплату та акту надання послуг, адвокатом і було виконано, а не підготовка адвокатом рахунків на оплату та акту надання послуг. Тобто, судом першої інстанції здійснено аналіз супровідного листа від 10.09.2019 року на встановлення повноважень його підписання, а не самих доказів, які підтверджують наявність заборгованості. Хоча, предметом розгляду даної справи не є встановлення повноважень на підготовку первинно-бухгалтерських документів, їх підписання та направлення відповідачу, а є саме стягнення заборгованості.
Щодо твердження суду першої інстанції про ненадання доказів отримання відповідачем рахунків на оплату та акти надання послуг, скаржник зауважує, що дане твердження не відповідає дійсності, оскільки відповідно до п. 1.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі, якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення. Як вбачається з інформації, отриманої з сайту Укрпошти, лист від 10.09.2019 року, був повернутий із відміткою «невдала спроба вручення», тобто, виникла неможливість вручення поштового відправлення відповідачу, отже, враховуючи положення п. 1.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14, днем пред'явлення вимоги до відповідача є 10.09.2019 року.
Крім того, 30.09.2019 року Херсонськими авіалініями надіслано відповідачу претензію № 27-П про відшкодування заборгованості. 04.10.2019 року відповідач отримав претензію, але відповідь не надав та заборгованість не сплатив. До претензії, яка була направлена до відповідача повторно надано рахунки на оплату та акти надання послуг.
Окрім іншого, скаржник зауважує, що Комунальне підприємство Херсонської обласної ради “Херсонські авіалінії”, м. Херсон в період виникнення заборгованості, не надавало послуг повітряного рейсу - збір за зліт-посадку, лише надавались послуги за базування повітряних суден, за які і були надані рахунки на оплату та надіслані акти надання послуг, в зв'язку з чим, скаржник не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо невірного складання акту надання послуг, оскільки відповідно до абз. 3 п. 2.4. наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Як вбачається з матеріалів справи, акт надання послуг містить дані, реквізити, згідно яких можливо ідентифікувати юридичних осіб, між якими відбулась господарська операція, також, містить дату та номер документа, зазначено назву підприємства, від імені якого складено акт надання послуг, та зазначено зміст та обсяг господарської операції, а саме збір за базування повітряних суден, згідно Додатку 2 Договору.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.03.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства Херсонської обласної ради «Херсонські авіалінії», м. Херсон на рішення Господарського суду Херсонської області від 11.02.2020 року у справі № 923/1048/19, справу призначено до судового розгляду.
В зв'язку з введенням з 12 березня до 24 квітня 2020 року на усій території України карантину на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” зі змінами та доповненнями, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 року повідомлено учасників справи № 923/1048/19, що судове засідання, призначене на 13.04.2020 року з розгляду апеляційної скарги Комунального підприємства Херсонської обласної ради «Херсонські авіалінії», м. Херсон Господарського суду Херсонської області від 11.02.2020 року не відбудеться; вирішено розглянути апеляційну скаргу Комунального підприємства Херсонської обласної ради «Херсонські авіалінії», м. Херсон Господарського суду Херсонської області від 11.02.2020 року у справі № 923/1048/19 у розумний строк, обумовлений встановленням в Україні карантину та/або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням короно вірусної хвороби “COVID-19”; справу призначено до розгляду на 04.05.2020 року.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2020 року повідомлено учасників справи № 923/1048/19, що судове засідання, призначене на 04.05.2020 року з розгляду апеляційної скарги Комунального підприємства Херсонської обласної ради “Херсонські авіалінії”, м. Херсон на рішення Господарського суду Херсонської області від 11.02.2020 року не відбудеться; запропоновано учасникам справи № 923/1048/19 подати клопотання про розгляд справи за відсутності представників її учасників, за наявними у ній матеріалами, в зв'язку зі встановленням на усій території України карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” зі змінами та доповненнями; вирішено розглянути апеляційну скаргу Комунального підприємства Херсонської обласної ради “Херсонські авіалінії”, м. Херсон Господарського суду Херсонської області від 11.02.2020 року у справі № 923/1048/19 у розумний строк, обумовлений встановленням в Україні карантину та/або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням короновірусної хвороби “COVID-19”; призначено розгляд справи № 923/1048/19 за апеляційною скаргою Комунального підприємства Херсонської обласної ради “Херсонські авіалінії”, м. Херсон Господарського суду Херсонської області від 11.02.2020 року на 25.05.2020 року.
29.04.2020 року електронною поштою до Південно-західного апеляційного господарського суду від Комунального підприємства Херсонської обласної ради «Херсонські авіалінії», м. Херсон надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника скаржника, яке судовою колегією було розглянуто та задоволено.
Державна авіаційна компанія “Херсон-Авіа”, м. Херсон своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалась, відзив на апеляційну скаргу не надала, що згідно з ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що відповідач був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та призначення її до розгляду, в ухвалах суду було роз'яснено право вказаної особи подати суду відзив на апеляційну скаргу, про що свідчать наявні у матеріалах справи повідомлення про отримання відповідачем відповідної копії ухали суду, тобто, відповідач у справі, з огляду на завчасне отримання таких ухвал, мав можливість подати суду свої зауваження та заперечення на апеляційну скаргу, чого останнім зроблено не було.
В судове засідання представники учасників справи не з'явились, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи поштові повідомлення про вручення ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду про відкриття та призначення справи до розгляду. Від Державної авіаційної компанії “Херсон-Авіа”, м. Херсон будь-яких клопотань не надходило.
Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З урахуванням викладеного, оскільки клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представника судовою колегією було задоволено, відповідач не надав суду будь-яких заперечень з цього приводу, судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, явка сторін до суду ухвалами не визнавалася обов'язковою, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторін, строк розгляду справи закінчився, справа перебувала в провадженні досить тривалий час, учасники справи мали можливість подати всі необхідні клопотання та заяви, висловити свої позиції щодо суті спору та вимог і доводів апеляційної скарги, а затягування строку розгляду скарг в даному випадку може призвести до порушення прав особи, що звернулася до суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, який не скористався своїми процесуальними правами та зловживає своїми процесуальними обов'язками. При цьому, враховуючи що відповідач не виконував вимоги суду, викладені в ухвалі, судова колегія вважає, що у нього відсутні поважні причини такого невиконання. Одночасно з цим, така поведінка відповідача може бути розцінена як намагання затягнути розгляд справи, що в свою чергу, порушує законні процесуальні права іншої сторони на вирішення його позову судом у розумний строк.
Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційних скарг, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Комунального підприємства Херсонської обласної ради «Херсонські авіалінії», м. Херсон підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Херсонської області від 11.02.2020 року у справі №923/1048/19 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог частково, виходячи з наступного.
Господарським судом Херсонської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.
01.04.2019 року між Комунальним підприємством Херсонської обласної ради “Херсонські авіалінії”, м. Херсон (Аеропорт) та Державною авіаційною компанією “Херсон-Авіа”, м. Херсон (Замовник) було укладено Договір № 0104/19 на аеропортне обслуговування на умовах базування, відповідно п. 1 якого Аеропорт надає повітряним суднам Замовника комплекс послуг по організації аеропортового та наземного обслуговування на умовах базування у відповідності до Додатку 1 згідно з попереднім письмовим запитом Замовника. Замовник здійснює розрахунки за надані послуги відповідно до умов даного договору.
Пунктом 2.1. Договору сторони погодили обов'язки Замовника, зокрема, своєчасно здійснювати оплату за надані послуги відповідно до п. 4.1. - 4.4. цього Договору (п. 2.1.2).
Вартість аеропорт них послуг, передбачених чинним Договором, встановлюється Аеропортом в Додатку № 1 до цього Договору. Аеропорт має право змінювати вартість наданих послуг в односторонньому порядку, в такому випадку Аеропорт зобов'язаний повідомити про це Замовника за 10 календарних днів до дати введення нових цін (п. 4.1. Договору).
Згідно з п. 4.2. Договору Замовник здійснює розрахунок за фактично надані послуги по аеропортовому обслуговуванню шляхом безготівкового перерахування коштів протягом 5 банківських днів із моменту отримання рахунків-фактур та актів виконаних робіт. Рахунки та акти виконаних робіт Аеропорт надає Замовнику по кожному рейсу. Замовник визнає рахунки направлені в його адресу по факсу чи в електронній пошті (з наступним наданням оригіналів).
Замовник зобов'язаний повернути підписаний акт виконаних робіт упродовж 5 робочих днів від дати його отримання. У разі неотримання Аеропортом підписаного акту або ненадання Замовником вмотивованої відмови від його підписання протягом зазначеного періоду акт вважається визнаним сторонами (п. 4.3. Договору).
Відповідно до п. 4.6. Договору при несвоєчасній оплаті послуг Замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Пунктом 7.1. Договору сторони погодили, що цей Договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє до « 31» грудня 2019 року.
Між сторонами також укладено Додаток до договору “Ставки зборів за аеропортове обслуговування повітряних суден в Міжнародному аеропорту м. Херсон”, за змістом якого збір за базування за добу одного повітряного судна складає 4 долари США.
Протягом квітня-червня 2019 року Комунальним підприємством Херсонської обласної ради “Херсонські авіалінії”, м. Херсон надавались Державній авіаційній компанії “Херсон-Авіа”, м. Херсон послуги базування повітряних суден, що підтверджується наявними у матеріалах справи, підписаними зі сторони Комунального підприємства Херсонської обласної ради “Херсонські авіалінії”, м. Херсон актами надання послуг, а саме:
- акт надання послуг від 30.04.2019 року № 240 на суму 99 662 грн. 78 коп. з ПДВ (збір за базування повітряних суден);
- акт надання послуг від 31.05.2019 року № 303 на суму 99 662 грн. 78 коп. з ПДВ (збір за базування повітряних суден);
- акт надання послуг від 30.06.2019 року № 365 на суму 99 662 грн. 78 коп. з ПДВ (збір за базування повітряних суден).
Також матеріали справи містять виставлені позивачем відповідачу рахунки на оплату вищевказаних послуг, а саме:
- рахунок на оплату від 30.04.2019 року № 259 на суму 99 662 грн. 78 коп. з ПДВ;
- рахунок на оплату від 31.05.2019 року № 316 на суму 99 662 грн. 78 коп. з ПДВ;
- рахунок на оплату від 30.06.2019 року № 375 на суму 99 662 грн. 78 коп. з ПДВ.
З наявного в матеріалах справи акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2019 - 05.09.2019 року між Комунальним підприємством Херсонської обласної ради “Херсонські авіалінії”, м. Херсон та Державною авіаційною компанією “Херсон-Авіа”, м.Херсон за Договором на аеропортне обслуговування на умовах базування від 01.04.2019 року № 0104/19, підписаного лише зі сторони позивача, вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги складає 298 988 грн. 34 коп.
10.09.2019 року листом № 19 (а.с. 18), складеним та оформленим адвокатом Ростальною І.В. (за договором про надання правової допомоги від 06.07.2018 року № 06/1, укладеним між нею та позивачем) від імені Комунального підприємства Херсонської обласної ради “Херсонські авіалінії”, м. Херсон, на адресу Державної авіаційної компанії “Херсон-Авіа”, м. Херсон було направлено вищезазначені акти, рахунки та акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2019 - 05.09.2019 року.
Направлення вказаного листа на адресу відповідача підтверджується наявними у матеріалах справи квитанцією № 7300304809450 та описом вкладення до цінного листа, за змістом яких названі документи відправлені 10.09.2019 на адресу: м. Херсон, а/с 81 (а.с. 18-20).
Доказів отримання відповідачем вказаного листа, як і повернення відповідачем позивачу належним чином підписаних актів матеріали справи не містять.
30.09.2019 року листом № 27-П (а.с. 21), складеним та оформленим адвокатом Ростальною І.В. (за договором про надання правової допомоги від 06.07.2018 року № 06/1, укладеним між нею та позивачем) від імені Комунального підприємства Херсонської обласної ради “Херсонські авіалінії”, м. Херсон, на адресу Державної авіаційної компанії “Херсон-Авіа”, м. Херсон було направлено претензію про відшкодування заборгованості, в якій Комунальне підприємство Херсонської обласної ради “Херсонські авіалінії”, м. Херсон вимагає відповідача відшкодувати заборгованість за надані послуги в розмірі 298 988 грн. 34 коп.
Разом з вказаною претензію на адресу відповідача повторно було направлено вищезазначені акти, рахунки та акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2019 - 05.09.2019 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною № 7301301043959 та квитанцією від 30.0.2019 року (а.с. 24-25).
Також з роздруківки з сайту Укрпошти щодо відстеження поштового відправлення за № 7301301043959 вбачається, що вказану претензію разом з додатками відповідач отримав 04.10.2019 року.
Відповіді на претензію, як і доказів оплати наданих послуг на суму 298 988 грн. 34 коп. матеріали справи не містять, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду із відповідним позовом, в якому просив стягнути суму основної заборгованості 298 988 грн. 34 коп., нараховані на неї пеню у розмірі 49 416 грн. 35 коп., інфляційні нарахування у розмірі 1 173 грн. 28 коп. та 3 % річних у розмірі 4 431 грн. 58 коп.
Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви прийняття аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції.
За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами ч. 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського Кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.
Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).
Відповідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 01.04.2019 року між Комунальним підприємством Херсонської обласної ради “Херсонські авіалінії”, м. Херсон (Аеропорт) та Державною авіаційною компанією “Херсон-Авіа”, м. Херсон (Замовник) було укладено Договір № 0104/19 на аеропортне обслуговування на умовах базування, відповідно п. 1 якого Аеропорт надає повітряним суднам Замовника комплекс послуг по організації аеропортового та наземного обслуговування на умовах базування у відповідності до Додатку 1 згідно з попереднім письмовим запитом Замовника. Замовник здійснює розрахунки за надані послуги відповідно до умов даного договору.
На виконання зазначеного договору позивачем відповідачу в період з квітня по червень 2019 року Комунальним підприємством Херсонської обласної ради “Херсонські авіалінії”, м.Херсон надавались Державній авіаційній компанії “Херсон-Авіа”, м. Херсон послуги базування повітряних суден.
Факт надання послуг відповідачем не заперечується.
На виконання вимог укладеного між сторонами договору, а також приписів чинного законодавства України, позивачем були складені відповідні акти надання послуг: акт надання послуг від 30.04.2019 року № 240 на суму 99 662 грн. 78 коп. з ПДВ (збір за базування повітряних суден); акт надання послуг від 31.05.2019 року № 303 на суму 99 662 грн. 78 коп. з ПДВ (збір за базування повітряних суден); акт надання послуг від 30.06.2019 року № 365 на суму 99 662 грн. 78 коп. з ПДВ (збір за базування повітряних суден) на загальну суму 298 988 грн. 34 коп., а також виставлено відповідачу відповідні рахунки.
Надсилання відповідачу вказаних актів та рахунків підтверджується, зокрема, листом від 10.09.2019 року № 19 та претензією, направленою 30.09.2019 року листом № 27-П, складеними та оформленими адвокатом Ростальною І.В. (за договором про надання правової допомоги від 06.07.2018 року № 06/1, укладеним між нею та позивачем) від імені Комунального підприємства Херсонської обласної ради “Херсонські авіалінії”, м. Херсон.
Також матеріалами справи підтверджено, що 04.10.2019 року відповідач отримав вказану претензію разом з додатками, в т.ч. акти та рахунки.
При цьому, відповідно до з п. 4.2. Договору Замовник здійснює розрахунок за фактично надані послуги по аеропортовому обслуговуванню шляхом безготівкового перерахування коштів протягом 5 банківських днів із моменту отримання рахунків-фактур та актів виконаних робіт. Рахунки та акти виконаних робіт Аеропорт надає Замовнику по кожному рейсу. Замовник визнає рахунки направлені в його адресу по факсу чи в електронній пошті (з наступним наданням оригіналів).
Пунктом 4.3. Договору сторони погодили, що Замовник зобов'язаний повернути підписаний акт виконаних робіт упродовж 5 робочих днів від дати його отримання. У разі неотримання Аеропортом підписаного акту або ненадання Замовником вмотивованої відмови від його підписання протягом зазначеного періоду акт вважається визнаним сторонами.
Доказів повернення підписаних відповідачем актів наданих послуг або вмотивованої відмови від їх підписання матеріали справи не містять, з огляду на що судова колегія зазначає, що відповідач, не підписавши вказані акти та не повернувши їх позивачу у встановлений договором строк, відповідно до п. 4.3. Договору фактично прийняв надані послуги в повному обсязі, в зв'язку з чим такі послуги підлягають оплаті відповідачем, в розмірі зазначених у цих актах грошових сумах.
При цьому, з огляду на те, що відповідно п. 4.2. укладеного між сторонами Договору Замовник здійснює розрахунок за фактично надані послуги по аеропортовому обслуговуванню шляхом безготівкового перерахування коштів протягом 5 банківських днів із моменту отримання рахунків-фактур та актів виконаних робіт, відповідач мав оплатити виставлені рахунки не пізніше 11.10.2019 року (5-ть банківських днів з дня отримання рахунків - 04.10.2019 року).
Доказів оплати вищезазначених рахунків відповідачем матеріали справи не містять, в зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Що стосується заявлених до стягнення інфляційних нарахувань, пені та 3 % річних судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
У розумінні ст. 230 Господарського кодексу України пеня є господарською санкцією у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання.
За змістом положень ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Водночас, у відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно із ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є фінансовими санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів (девальвації грошової одиниці України) та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ця міра відповідальності нараховуються незалежно від наявності вини боржника, оскільки передбачена законом і є частиною грошового зобов'язання боржника до моменту його припинення згідно норм матеріального права України.
Передбачене законом (ст. 625 Цивільного кодексу України) право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Інфляційні нарахування - це збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання з причини девальвації грошової одиниці України протягом місяця і визначається державою як середньомісячний індекс, який розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; сума, що внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.
Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
В період прострочки виконання боржником його грошового зобов'язання може мати місце як збільшення суми основного боргу (інфляція), так і зменшення суми основного боргу (дефляція) і для застосування до боржника судом цього виду виключної відповідальності, встановленої законом в зв'язку з неналежним виконанням грошового зобов'язання, необхідні умови існування у боржника простроченого грошового зобов'язання протягом місяця. Причому саме визначена сума боргу повинна не змінюватись протягом місяця. Якщо відповідачем здійснювались часткові оплати боргу, то застосовується відповідальність у вигляді інфляційних тільки до тієї суми боргу, що не була сплачена та існувала певний час протягом місяця.
При зверненні до суду з такими вимогами, саме позивач самостійно обирає як суму боргу, так і період нарахування інфляційних (прострочку боржника), оскільки це відноситься до предмету позову, і ці суми та дати можуть не співпадати з повною сумою боргу та повним періодом прострочки. Це є правом кредитора, а суд тільки перевіряє обґрунтованість наданого розрахунку та його відповідність як нормам права, так і конкретним фактичним обставинам кожної справи.
Так, позивач у позовній заяві просив суд стягнути з відповідача 49 416 грн. 35 коп. - пені, 1 173 грн. 28 коп. - інфляційних втрат та 3 % річних у розмірі 4 431 грн. 58 коп. При цьому з доданого до позовної заяви розрахунку вказаних сум вбачається, що вказані суми були розраховані:
- за надані послуги у квітні 2019 року - за період з 30.04.2019 року по 26.11.2019 року на суму 99 662 грн. 78 коп.;
- за надані послуги у травні 2019 року - за період з 31.05.2019 року по 26.11.2019 року на суму 99 662 грн. 78 коп.;
- за надані послуги у червні 2019 року - за період з 30.06.2019 року по 26.11.2019 року на суму 99 662 грн. 78 коп.
Проте, судова колегія з розрахунком позивача погодитись не може, оскільки позивачем було невірно обрано період існування заборгованості, а саме: його початкова дата. Так, як вже зазначалось раніше, пунктом 4.2. Договору сторони погодили, що Замовник здійснює розрахунок за фактично надані послуги по аеропортовому обслуговуванню шляхом безготівкового перерахування коштів протягом 5 банківських днів із моменту отримання рахунків-фактур та актів виконаних робіт. При цьому, матеріалами справи підтверджено, що такі акти та рахунки відповідачем були отримані лише 04.10.2019 року, з огляду на що відповідач мав оплатити виставлені рахунки не пізніше 11.10.2019 року, тобто початковою датою існування заборгованості відповідача у даному випадку було 12.10.2019 року, а не дата проставлена у кожному конкретному акті та рахунку.
Здійснивши власний перерахунок заявлених до стягнення сум, з урахуванням існуванні заборгованості починаючи з 12.10.2019 року по 26.11.2019 року (дата, яка самостійно визначена позивачем) на загальну суму заборгованості 298 988 грн. 34 коп. (з огляду на отримання в один день актів за всі періоди надання послуг) судова колегія зазначає, що обґрунтованими до стягнення сумами є:
- пеня у розмірі - 11 894 грн.;
- інфляційні втрати - 2 394 грн., проте позивач просив стягнути - 1 173 грн. 28 коп., що є меншим аніж розраховано судом, з огляду на що до стягнення підлягає саме сума заявлена позивачем;
- 3 % річних - 1 130 грн. 42 коп.
З урахуванням викладеного позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заявлених сум пені, інфляційних втрат та 3% річних підлягають задоволенням частково, із стягненням з відповідача на користь позивача пені у сумі 11 894 грн., інфляційних втрат у сумі - 1 173 грн. 28 коп. та 3% річних у сумі 1 130 грн. 42 коп., з відмовою у задоволенні в іншій частині.
Разом з тим, судом першої інстанції вищевказані обставини належним чином встановлені не були. При цьому, відмовляючи у задоволенні позову в повному обсязі, суд фактично звернув увагу лише на одну обставину, а саме: надсилання відповідачу вказаних актів та рахунків листом від 10.09.2019 року № 19 та претензією, направленою 30.09.2019 року листом № 27-П, складеними та оформленими адвокатом Ростальною І.В. (за договором про надання правової допомоги від 06.07.2018 року № 06/1, укладеним між нею та позивачем). При цьому, судом складання та направлення вказаних листів адвокатом позивача - Ростальною І.В. було розцінено як дія, яка спрямована лише на інформування відповідача про наявну заборгованість та спонукання його до виконання договірних зобов'язань в межах договору про надання правової допомоги, оскільки за умовами укладеного між сторонами договору взаємовідносини щодо його виконання виникли саме між учасниками договору, зокрема, в контексті складання та направлення Позивачем відповідачу актів та рахунків за надані послуги. З огляду на вказане, суд першої інстанції дійшов висновку, що обов'язок відповідача з оплати наданих послуг не настав.
Судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду із таким висновком суду першої інстанції погодитись не може, з огляду на таке.
Як вірно зазначив скаржник в апеляційній скарзі, рахунки на оплату та акти надання послуг підготовлені уповноваженою особою Комунального підприємства Херсонської обласної ради “Херсонські авіалінії”, м. Херсон та відповідно проставлена печатка Комунального підприємства Херсонської обласної ради “Херсонські авіалінії”, м. Херсон, про що свідчить особистий підпис на рахунках на оплату та актах надання послуг головного бухгалтера Комунального підприємства Херсонської обласної ради “Херсонські авіалінії”, м. Херсон.
При цьому, адвокатом лише виконано умови договору про надання правової допомоги від 06.07.2018 року № 06/1, а саме пп. 2 п. 2 «подання будь-яких документів, які необхідні для належного представництва інтересів Клієнта та інші види правової допомоги, необхідні для забезпечення виконання доручення Клієнта», шляхом складання та направлення відповідного супровідного листа та претензії від імені позивача.
Зазначені обставини не можуть свідчити, як на те посилається суд першої інстанції, про «лише на інформування відповідача про наявну заборгованість та спонукання його до виконання договірних зобов'язань» та про відсутність обов'язку оплатити отримані рахунки за надані послуги з цих підстав, оскільки адвокат в даному випадку будь-яким чином не є учасником господарських правовідносин, які виникли між сторонами за укладеним між ними договором надання послуг, а виконує тільки свої обов'язки з надання правової допомоги за укладеним договором.
Тобто, суд першої інстанції, закцентувавши увагу лише на аналізі супровідного листа від 10.09.2019 року та претензії від 30.09.2019 року № 27-П та обставинах встановлення повноважень адвокату на їх підписання, залишив поза увагою обставини, які дійсно входять в предмет доказування по даній справі, як і докази, надані позивачем на їх підтвердження.
Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.
Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Приймаючи до уваги вищенаведені обставини справи в їх сукупності, судова колегія вважає, що аргументи, викладені в апеляційній скарзі, знайшли свої підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення, оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції без належного з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи, що призвело до прийняття судом першої інстанції невірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, з огляду на що, рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
За таких обставин, Південно-західний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Комунального підприємства Херсонської обласної ради “Херсонські авіалінії”, м. Херсон на рішення Господарського суду Херсонської області від 11.02.2020 року у справі № 923/1048/19 підлягає задоволенню, рішення суду - скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог Комунального підприємства Херсонської обласної ради “Херсонські авіалінії”, м. Херсон частково.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. 129, 240, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства Херсонської обласної ради “Херсонські авіалінії”, м. Херсон на рішення Господарського суду Херсонської області від 11.02.2020 року у справі № 923/1048/19 - задовольнити.
Рішення Господарського суду Херсонської області від 11.02.2020 року у справі №923/1048/19 - скасувати.
Позовні вимоги Комунального підприємства Херсонської обласної ради “Херсонські авіалінії”, м. Херсон до Державної авіаційної компанії “Херсон-Авіа”, м. Херсон про стягнення 354 009 грн. 55 коп. - задовольнити частково.
Стягнути з Державної авіаційної компанії “Херсон-Авіа”, м. Херсон (73000, м.Херсон, Аеропорт ЦА, код ЄДРПОУ 01130696) на користь Комунального підприємства Херсонської обласної ради “Херсонські авіалінії”, м. Херсон (73000, м. Херсон, Аеропорт ЦА, код ЄДРПОУ 38386582) заборгованість в розмірі 313 186 грн. 04 коп., з яких 298 988 грн. 34 коп. основного боргу, 11 894 грн. пені, 1 173 грн. 28 коп. інфляційних втрат та 1 130 грн. 42 коп. 3 % річних, судовий збір в розмірі 4 697 грн. 36 коп., судовий збір за апеляційний перегляд в розмірі 7 965 грн. 23 коп.
Відмовити у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства Херсонської обласної ради “Херсонські авіалінії”, м. Херсон до Державної авіаційної компанії “Херсон-Авіа”, м. Херсон про стягнення 40 823 грн. 51 коп.
Доручити Господарському суду Херсонської області видати наказ.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.
Вступна і резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 25.05.2020 року.
Повний текст постанови складено 26 травня 2020 року.
Головуючий суддя Г.І. Діброва
Судді Н.М. Принцевська
А.І. Ярош