вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"12" травня 2020 р. Справа№ 910/2103/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Суліма В.В.
Майданевича А.Г.
За участі секретаря судового засідання Нікітенко А.В.
Представники учасників справи у судове засідання не з'явились
розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 13.02.2020
у справі № 910/2103/19 (суддя Мандриченко О.В.)
за скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Коваль Л.І.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 41 949,80грн
Короткий зміст скарги
До Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшла скарга на дії та бездіяльність державного виконавця, в якій скаржник просить суд визнати неправомірними дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Коваль Л.І. в частині винесення постанови у виконавчому провадженні № 60680629 про відкриття виконавчого провадження від 22.11.2019; скасувати постанову Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Коваль Л.І. про відкриття виконавчого провадження від 22.11.2019 у виконавчому провадженні № 60680629.
Вказана скарга обґрунтована тим, що Законом України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" встановлена пряма заборона вчиняти виконавчі дії, у тому числі і щодо виконання рішень судів, якими встановлено стягнення грошових коштів з боржників та до переліку об'єктів права держаної власності, що не підлягають приватизації, включені дані щодо боржника - Акціонерного товариства "Українська залізниця", у зв'язку з чим, станом на 20.10.2019, усі виконавчі провадження, в тому числі ВП №60680629, де боржником є АТ "Українська залізниця", підлягають завершенню, а виконавчі документи - поверненню стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".
Короткий зміст оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2020 у справі №910/2103/19 у задоволенні скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" на дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Коваль Л.І. відмовлено повністю.
Місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця".
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із вказаною ухвалою, Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.02.2020 у справі № 910/2103/19, ухвалити нове рішення, яким задовольнити скаргу у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" зводяться до того, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, винесена з порушенням норм матеріального права.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2020 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Сулім В.В., Гаврилюк О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.02.2020 у справі №910/2103/19 залишено без руху у зв'язку з пропуском скаржником строку на апеляційне оскарження вказаної ухвали та відсутністю заяви про його поновлення.
07.04.2020 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду на виконання вимог ухвали суду від 19.03.2020 скаржником подано заяву про усунення вказаних недоліків апеляційної скарги.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/2103/19 у зв'язку з перебуванням судді Гаврилюка О.М., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 14.04.2020 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Майданевич А.Г., Сулім В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2020 прийнято справу № 910/2103/19 до провадження у складі нової колегії суддів: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Майданевич А.Г., Сулім В.В., поновлено Акціонерному товариству "Українська залізниця" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 13.02.2020 у справі № 910/2103/19, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.02.2020 у справі №910/2103/19, призначено справу до розгляду на 12.05.2020
Позиції учасників справи
Учасники справи своєї позиції щодо змісту і вимог апеляційної скарги не висловили, відзиву на апеляційну скаргу до суду не надали.
У судове засідання представники учасників справи не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Враховуючи положення частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка в судове засідання сторін або інших учасників справи обов'язковою не визнавалась, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників учасників справи, за наявними у справі матеріалами.
Обставини справи, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2019 у справі №910/2103/19 (суддя Кирилюк Т.Ю.) позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" збитки у розмірі 41 949,80 грн та 1 921,00 грн - витрати по сплаті судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду №910/2103/19 від 18.06.19 рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2019 у справі № 910/2103/19 залишено без змін.
27.06.2019 Господарським судом міста Києва на виконання зазначеного рішення було видано відповідний наказ.
Ухвалою Верховного Суду № 910/2103/19 від 12.08.2019 відмовлено Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2019 у справі № 910/2103/19.
15.01.2020 до Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшла скарга на дії та бездіяльність державного виконавця, в якій скаржник просить суд визнати неправомірними дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Коваль Л.І. в частині винесення постанови у виконавчому провадженні № 60680629 про відкриття виконавчого провадження від 22.11.2019; скасувати постанову Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Коваль Л.І. про відкриття виконавчого провадження від 22.11.2019 у виконавчому провадженні № 60680629.
Обґрунтовуючи подану скаргу, відповідач зазначив, що Законом України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" встановлена пряма заборона вчиняти виконавчі дії, у тому числі і щодо виконання рішень судів, якими встановлено стягнення грошових коштів з боржників та до переліку об'єктів права держаної власності, що не підлягають приватизації, включені дані щодо боржника - Акціонерного товариства "Українська залізниця", у зв'язку з чим, станом на 20.10.2019, усі виконавчі провадження, в тому числі ВП № 60680629, де боржником є АТ "Українська залізниця", підлягають завершенню, а виконавчі документи - поверненню стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".
Розглянувши скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця", колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Як свідчать матеріали справи, 22.11.2019 державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Коваль Л.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 60680629 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 27.06.2019 у справі № 910/2103/19.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Статтею 10 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
20.10.2019 набрав чинності Закон України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".
Відповідно до п. 3 розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону забороняється вчиняти виконавчі дії відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо об'єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим Законом були включені до переліків, затверджених Законом України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, крім стягнення грошових коштів і товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.
До додатку 2 "Перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані" до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" станом на 20.10.2019 включено Акціонерне товариство "Українська залізниця".
21.11.2019 стягувач (Товариство з обмеженою відповідальністю "Лемтранс") звернувся до Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві із заявою про примусове виконання рішення.
Постановою Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 22.11.2019 було відкрито виконавче провадження № 60680629.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з положеннями Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (частина четверта статті 13, частина перша статті 17, частина перша статті 55, частина п'ята статті 124, пункт 9 частини третьої статті 129).
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
У своїх рішеннях Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012, а також Рішення від 26 червня 2013 року, № 5-рп/2013).
Крім того, за приписами ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 року по справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17.05.2005 року по справі "Чіжов проти України" (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Згідно з рішенням від 20 липня 2004 року Європейського суду з прав людини "Шмалько проти України" право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Також у п.п. 18, 23 рішення Європейського суду від 12.05.2011 у справі "Ліпісвіцька проти України" однозначно визначено про те, що судове рішення та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні, у зв'язку з чим виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом, а його тривалість має досягати цілей, зазначених в п. 1 ст. 6 Конвенції щодо права кожної особи на розгляд його справи упродовж розумного строку.
У числених рішеннях Європейського суду, зокрема у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України" викладена позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що рішення у справі №910/2103/19, яке набрало законної сили та є обов'язковим для виконання, має виконуватись.
Як свідчать матеріали справи, скаржником оскаржуються дії та постанова про відкриття виконавчого провадження від 22.11.2019.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Пунктом 3 розділу III "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" чітко передбачено, що забороняється вчиняти виконавчі дії щодо об'єктів права державної власності, які на день набрання чинності Законом були включені до переліків, затверджених Законом України Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", за винятком: стягнення грошових коштів та стягнення товарів, що були передані в заставу за кредитними договорами.
Оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2019 стягнено з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" збитки у грошовому вимірі, тобто грошові кошти, заборона вчинення виконавчих дій, встановлена Законом України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", не поширюється на виконання рішення у справі № 910/2103/19 про стягнення грошових коштів.
Колегія суддів зазначає, що чіткий перелік випадків за яких виконавчий документ повертається стягувачу без прийняття до виконання встановлений ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", проте у вказаній статті відсутня така підстава, як заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника.
З урахуванням наведених вище положень Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець не мав повноважень відмовляти стягувачу у відкритті виконавчого провадження, а тому його дії відповідають Закону України "Про виконавче провадження". При цьому винесення постанови про відкриття виконавчого провадження не призводить до безпосереднього стягнення з боржника будь-яких грошових коштів.
Доказів вчинення державним виконавцем інших виконавчих дій, спрямованих на звернення стягнення на майно або кошти АТ "Українська залізниця", або на відчуження майна боржника у виконавчому провадженні № 60680629 скаржник не надав, а матеріали справи не містять.
Отже, при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження № 60680629 від 22.11.2019 державним виконавцем не було порушено приписів Закону України "Про виконавче провадження" та Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".
Враховуючи встановлені вище обставини, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця".
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 13.02.2020 у справі № 910/2103/19, якою відмовлено у задоволенні скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" на дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Коваль Л.І., є законною та обґрунтованою.
Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду даної справи.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду міста Києва від 13.02.2020 у справі № 910/2103/19 прийнята з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також із дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.
Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.02.2020 у справі № 910/2103/19 залишити без змін.
2. Матеріали справи № 910/2103/19 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст.ст. 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повне судове рішення складене 22.05.2020
Головуючий суддя Б.О. Ткаченко
Судді В.В. Сулім
А.Г. Майданевич