Справа № 33/824/1986/2020 Постанова винесена суддею Савицьким О.А.
25 травня 2020 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Павленко О.П., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за апеляційною скаргою захисника Александрова Дмитра Олександровича на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28 вересня 2018 року,
Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28 вересня 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, і застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років.
Крім того, стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп.
30 квітня 2020 року захисник Александров Д.О. подав на вказане судове рішення апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Києва (справа № 761/25093/18), провадження в справі за ч. 2 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.
До апеляційної скарги захисник долучив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, поважність причин пропуску якого обґрунтував тим, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду та не отримував копію судового рішення. До того ж ОСОБА_1 постійно проживає в м. Луганськ, що унеможливило його прибуття до м. Києва.
Захисник звертає увагу на те, що ОСОБА_1 ніколи не повідомляв працівникам поліції, як місце проживання, адресу: АДРЕСА_1 , водночас матеріали справи не містять зворотного поштового рекомендованого повідомлення про отримання останнім судових повісток. Крім того, копія постанови ОСОБА_1 судом не направлялась, а вперше з матеріалами справи в інтересах ОСОБА_1 захисник ознайомився 28 квітня 2020 року в приміщенні суду.
Вивчивши матеріали справи, вважаю, що клопотання захисника про поновлення строку апеляційного оскарження постанови судді місцевого суду не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Процедура оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення регламентована положеннями Глави 24 КУпАП.
При цьому, порядок перегляду постанови судді у справах про адміністративне правопорушення регулюється положеннями статті 294 КУпАП, частиною другою якої визначено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Згідно з положеннями КУпАП строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин.
Поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала скаргу про перегляд судових рішень, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. При цьому такі обставини належить підтвердити доказами.
Як убачається з матеріалів справи, постанова суддею місцевого суду в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП, прийнята у відсутність ОСОБА_1 28 вересня 2018 року. Апеляційна скарга на вказане судове рішення подана захисником 30 квітня 2020 року, тобто із значним пропущенням встановленого ст. 294 КУпАП строку оскарження, при тому, що діючий КУпАП пов'язує обчислення строку на подачу апеляційної скарги з моменту прийняття судового рішення, а не з моменту ознайомлення особи з матеріалами справи.
Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 направлялися повідомлення про дату, час і місце судового розгляду, який призначався спочатку на 20 вересня 2018 року, а потім на 28 вересня 2019 року, за адресою, зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме: АДРЕСА_1 . Такі повідомлення ОСОБА_1 згідно з ідентифікатором поштових відправлень національного оператора поштового зв'язку "Укрпошта", що не викликає жодних сумнівів у достовірності цієї інформації, отримав особисто 21 вересня 2018 року та 25 вересня 2018 року відповідно (а.с.19, 23), тобто був обізнаний про судовий розгляд 28 вересня 2019 року, коли і було прийнято рішення в справі про адміністративне правопорушення.
При цьому слід зауважити, що правильність зазначення в протоколі про адміністративне правопорушення місця проживання ОСОБА_1 підтвердив своїм підписом у цьому ж протоколі, будучи повідомленим, що розгляд справи відбудеться у Шевченківському районному суді м. Києва та власноручно при цьому зазначив, що надасть пояснення з приводу правопорушення в суді, проте не подавав письмових заперечень проти протоколу або будь-яких клопотань про розгляд справи або відкладення її розгляду. Водночас відповідно до долученої до протоколу інформації про результати притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за раніше вчинені правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, місце проживання останнього в усіх справах про адміністративне правопорушення вказано також за цією адресою (а.с. 3, 7, 10). Таким чином, доводи захисника про неналежне повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи в суді не заслуговують на увагу.
З матеріалів справи також слідує, що 12 жовтня 2018 року судом першої інстанції ОСОБА_1 було направлено копію постанови, яка повернулася у зв'язку із закінченням встановленого строку зберігання, тобто ОСОБА_1 з невідомих причин не прибув до поштового відділення за отриманням судового рішення та більше ніж півтора року взагалі не цікавився результатами розгляду справи.
Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк.
З рішень Європейського суду з прав людини убачається, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення «Пономарьов проти України» та інші).
З огляду на викладені вище відомості про те, що ОСОБА_1 повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, але протягом розумних строків не вживав жодних заходів, щоб дізнатись про стан судового провадження та прийняте в справі рішення, з апеляційною скаргою в його інтересах захисник звернувся через досить тривалий проміжок часу та доводи останнього про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді місцевого суду є необґрунтованими, підстав для поновлення пропущеного процесуального строку не вбачаю, тому, відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, апеляційна скарга захисника підлягає поверненню особі, яка її подала.
На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя
Відмовити захиснику Александрову Дмитру Олександровичу в поновленні строку апеляційного оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28 вересня 2018 рокув справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 130 КУпАП та повернути йому апеляційну скаргу на вказане судове рішення з усіма додатками до неї.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду О.П.Павленко