22-ц/804/1667/20
263/1331/20
Єдиний унікальний номер 263/1331/20
Номер провадження 22-ц/804/1667/20
20 травня 2020 року Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Биліни Т.І.
суддів Лопатної М.Ю., Принцевської В.П.,
за участю секретаря Сидельнікової А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні копії матеріалів справи за апеляційною скаргою Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа» на ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 13 березня 2020 року у складі суду Музика О.М., у справі за заявою Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа» про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за користування послугою централізованого опалення та гарячого водопостачання, -
Описова частина
Короткий зміст заяви
30 січня 2020 року ККП «Маріупольтепломережа» звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за користування послугами централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01.02.2017р. по 01.01.2020р. у розмірі 27107,92грн, 3% річних - 1140,80грн, інфляційних втрат -2314,14грн.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 13 березня 2020 року відмовлено у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за користування послугами централізованого опалення та гарячого водопостачання.
Постановляючи ухвалу про відмову у видачі судового наказу, суд першої інстанції виходив з того, що заява ККП «Маріупольтепломережа» подана з порушенням вимог п. 3 ч. 3 ст. 163 ЦПК України, а саме: до заяви не додано копії договору, укладеного в письмовій (в томі числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та доводи
Не погодившись з даною ухвалою суду ККП «Маріупольтепломережа» посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просив ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач, проживаючи в багатоповерховому будинку, отримує тепло, що постачається заявником, відкрито особистий рахунок, споживач отримує щомісяця квитанції за поставлене тепло, що характеризує наявність фактичних договірних відносин між теплопостачальною організацією і боржником. Суд не врахував положення Закону України «Про захист прав споживачів» та ст. 205 ЦК України, які передбачають як письмові, так і усні домовленості між постачальником послуг і споживачем теплоенергії; саме споживач, який отримує житлово-комунальні послуги, зобов'язаний укласти письмовий договір. Відповідно до правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-2951-цс15, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати отриманих послуг. Підключення квартири споживача до централізованої тепломережі і відкриття особистого рахунку слід вважати укладенням договору на умовах, передбачених Законом України «Про теплопостачання» і Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою КМУ № 630.
Розгляд апеляційної скарги
Сторони в судове засідання в суд апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи попереджені належним чином, підтвердженням чого є рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.
Від представника ККП «Маріупольтепломережа» надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, доводи апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити.
Зважаючи на положення ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Позиція апеляційного суду
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції відмовлено у видачі судового наказу внаслідок того, що до заяви не додано достатніх доказів для встановлення викладених в ній обставин. До заяви про видачу судового наказу додано лише розшифровку особового рахунку боржника, який містить розрахунок заборгованості.
Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції, та застосовані норми права
Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір (ч. 2 ст. 161 ЦПК України).
Вимоги до форми та змісту заяви про видачу судового наказу викладені у ст. 163 ЦПК України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог ст. 163 ЦПК України.
Заявник звернувся до суду першої інстанції в порядку наказного провадження.
Завдання наказного провадження зводяться до прискорення вирішення справ, предметом яких є вимоги, пов'язані зі стягненням з боржника грошових коштів або витребування майна.
До характерних ознак наказного провадження належать: документальність, тобто наявність письмових доказів, що підтверджують вимоги заявника, які є безспірними, спрощеність та відсутність цивільної процесуальної форми( без виклику та участі сторін).
Підставою для видачі судового наказу є вимога, яка ґрунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі.
Вказане твердження ґрунтується на положеннях п.3 ч.3 ст.163 ЦПК України, яке передбачає, що до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій формі ( в тому числі електронній) за якими пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
Зважаючи на відсутність доказів, які б свідчили про безспірність вимог, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у видачі судового наказу, надавши роз'яснення заявнику щодо можливості повторного звернення до суду із заявою у порядку наказного провадження, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для такої відмови.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі є слушними в разі постановлення судом першої інстанції рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за користування послугою централізованого опалення та гарячого водопостачання, проте в даному випадку заявник звернувся не в порядку позовного провадження, а як вже зазначалося в порядку наказного провадження, яке має вище зазначені особливості не тотожні з позовним провадженням.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відмовляючи у видачі судового наказу, суд вірно керувався положеннями п. 3 ч. 3 ст. 163 ЦПК України, згідно із якими до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
Вказані висновки в повній мірі узгоджуються з пунктом 13 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», яким роз'яснено, що якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення (пункт 3 частини першої статті 96 ЦПК), судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги. У цьому випадку може бути видано судовий наказ про стягнення не лише суми заборгованості, але й про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості. Для їх стягнення суду має бути додано документи, що чітко підтверджують їх розрахунок (у тому числі й розрахунок щомісячних нарахувань), при цьому визначений розмір не потребує додаткової оцінки та дослідження у сукупності з іншими доказами.
У відповідності до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вказане, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновків, що оскаржувана ухвала, постановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін.
Повний текст постанови виготовлено 25 травня 2020 року.
Керуючись ст.ст.375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа» залишити без задоволення.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 13 березня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених ст.389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.
Головуючий: Т.І. Биліна
Судді: М.Ю. Лопатіна
В.П. Принцевська