Справа 688/677/20
№ 2/688/405/20
Рішення
Іменем України
(заочне)
22 травня 2020 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Козачук С.В.,
з участю секретаря судового засідання - Марчук І.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Шепетівці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
03 березня 2020 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову посилається на те, що відповідач 13.06.2018 року отримав кредит у розмірі 10000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керується пунктами 2.1.1.2.5, 2.1.1.2.6 «Умов та правил надання банківських послуг», де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку та дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою та безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.
Відповідач ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складає між ним та позивачем договір, що підтверджується підписом у заяві. У зв'язку із неналежним виконанням умов договору станом на 23.01.2020 року загальна сума заборгованості по кредиту становить 20626 грн. 14 коп., яку позивач просив стягнути з відповідача на його користь та судовий збір в розмірі 2102 грн.
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 березня 2020 року позовна заява залишена без руху, надано представнику позивача строк для усунення недоліків. 23 березня 2020 року на виконання вказаної ухвали до суду надійшла заява про усунення недоліків із додатками.
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 березня 2020 року відкрито провадження в справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 28 квітня 2020 року, який через неявку відповідача відкладено до 9 год. 00 хв. 22 травня 2020 року.
Представник позивача за довіреністю №1740-К-Н-О від 01 квітня 2019 року Кіріченко В.М. у судове засідання не з'явився, подав з позовною заявою клопотання про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав в повному обсязі. У разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечував проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений в установленому законом порядку. Причини неявки суду не повідомив, відзив на позов, заяв про розгляд справи у його відсутності чи відкладення розгляду справи суду не подав.
22 травня 2020 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не надав, тому суд вирішив справу за наявними матеріалами у відповідності до ч.8 ст. 178 ЦПК України.
З'ясувавши думку представника позивача, викладену у письмовому клопотанні, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Як передбачено ч.1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 став клієнтом АТ КБ «ПриватБанк», у зв'язку з чим уклав договір про надання банківських послуг шляхом підписання анкети-заяви б/н від 13 червня 2018 року про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, згідно якої отримав кредит у розмірі 10000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на карткових рахунок.
У анкеті-заяві зазначено, що відповідач ОСОБА_1 згоден з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які розміщені на офіційному сайту www.privatbank.ua.
Позивач зазначає, що на даний час відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за Договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав та інтересів АТ КБ «ПриватБанк», що стало приводом для звернення до суду з вказаним позовом.
АТ КБ «ПриватБанк» обґрунтовувало свій позов у частині стягнення тіла кредиту, процентів, штрафів тим, що між сторонами був укладений кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, однак, останній не виконував зобов'язання за цим договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість.
На підтвердження вказаних обставин АТ КБ «ПриватБанк» надало суду: Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 13.06.2018 року, витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду»; розрахунок заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 станом на 23.01.2020 року.
Докази у справі достовірно вказують на те, що АТ КБ «ПриватБанк» відкрило на ім'я відповідача картковий рахунок, видало кредитну картку, на яку перераховані кредитні кошти.
Відповідно довідки АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 згідно кредитного договору б/н отримав кредитну картку 13.06.2018 року № НОМЕР_1 строком дії до травня 2022 року.
Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти ОСОБА_1 відбувалась зміна кредитного ліміту, а саме: 13.06.2018 року встановлено кредитний ліміт 10000 грн.; 27.06.2019 року - знижено кредитний ліміт до 0 грн.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №б/н від 13.06.2018 року, станом на 23.01.2020 року існує заборгованість в сумі 20626 грн. 14 коп., з яких: 13532 грн. 31 коп. заборгованість за тілом кредита (в тому числі за простроченим тіла кредита), 1953 грн. 83 коп. - заборгованість за простроченими відсотками, 3681 грн. 61 коп. - заборгованість за відсотками нарахований на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК, 500 грн. штраф (фіксована частина) та 958 грн. 39 коп. - штраф (процентна складова).
З положень ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч.ч.1, 2 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
В силу ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1 ст. 546 ЦК України).
Із норм ст. 547 ЦК України слідує, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Як передбачено ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом також встановлено, що підписана відповідачем ОСОБА_1 заява не містить процентної ставки за надані кредитні кошти, також відсутні умови щодо встановлення відповідальності у вигляді неустойки за порушення зобов'язання та їх розміру, а саме сплати штрафів.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за простроченими процентами, заборгованість за процентами згідно ст. 625 ЦК України в розмірі 86,4%, а також штрафи. Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 13.06.2018 року, посилався на Витяг з «Тарифів Банку» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку як невід'ємні частини спірного договору.
Дійсно, витяг із Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, що розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/ та витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначають, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентну ставку, розмір обов'язкового щомісячного платежу, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, розмір комісії, відповідальність сторін, зокрема штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання), позовну давність щодо вимог банку - 50 років, а також інші умови.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяги з Тарифів та Витяг з Умов розумів ОСОБА_1 та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг Приватбанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Відсутність достатніх підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
У зв'язку з цим, до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила ч.1 ст. 634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 3 липня 2019 року (справа №342/180/17, провадження №14-131цс19), яка згідно з ч.4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися нижчестоящими судами при застосуванні норм права.
Велика Палата Верховного Суду зазначила: оскільки підписана лише заява-анкета, яка не містить детальних умов договору, а Правила надання банківських послуг та Тарифів обслуговування кредитних карт не містять підпису боржника, тому відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Оскільки матеріали справи не містять доказів щодо істотних умов укладеного сторонами кредитного договору, то наданий АТ КБ «ПриватБанк» розрахунок заборгованості достовірно не вказує на розмір невиконаного відповідачем зобов'язання та є неналежним доказом.
Тому відповідно до ч.ч.1, 6 ст. 81 ЦПК України відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.
З огляду на зазначене, відсутні правові підстави для стягнення на користь АТ КБ «ПриватБанк» штрафів, прострочених процентів, а також процентів за користування кредитними коштами згідно ст. 625 ЦК України, оскільки видана відповідачу картка має строк дії по 2022 рік, тобто станом на 23.01.2020 року кредитний договір між сторонами не був припинений та в матеріалах справи відсутні дані щодо прийняття відповідачем умов і тарифів кредитування.
Безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір у виді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги ч.2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що право позивача на повернення фактично отриманої суми кредитних коштів підлягає захисту в судовому порядку та до стягнення з позивача підлягає заборгованість за тілом кредиту в сумі 13532 грн. 31 коп.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
А тому, судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 1378 грн. 91 коп. (13532 грн. 31 коп. становить 65,60 % від 20626 грн. 14 коп.; 60,65 % від 2102 грн. становить 1378 грн. 91 коп.).
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 280-284,289 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження юридичної особи: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 , адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50) заборгованість за договором б/н від 13 червня 2018 року по тілу кредиту в сумі 13532 (тринадцять тисяч п'ятсот тридцять дві) гривні 31 копійку та судовий збір в розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень 91 копійка.
В решті позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: С.В. Козачук