справа № 209/2990/19
№ провадження 2/208/1123/20
22 травня 2020 р. м. Кам'янське
Суддя Заводського районного суду міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області Івченко Т.П., розглянувши заяву представника позивача Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , адвоката Гусакової Оксани Борисівни «про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду»
встановив:
В провадженні перебуває цивільна справа за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про стягнення безпідставно отриманих коштів».
19.05.2020 року до суду звернувся представника позивача Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , адвоката Гусакової Оксани Борисівни «про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду».
Перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Суд зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»(зі змінами) введено обмеження перевезення пасажирів автомобільним транспортом міжміського сполучення, та заборонено перевезення залізничним транспортом, також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2020 р. № 228 «Питання перевезень авіаційним транспортом» обмежено прийняття та відправлення повітряних суден щодо перевезення пасажирів.
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211значно обмежено перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом.
Запроваджені заходи значно ускладнюють та роблять неможливим для сторін реалізувати своє право на участь у розгляді їх справи в суді через обмеження пересування як в межах території країни так і в межах населених пунктів.
Також, зазначеною постановою було рекомендовано забезпечити за технічної можливості роботи в режимі реального часу через Інтернет.
Відповідно дост.64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями24,25,27,28,29,40,47,51,52,55,56,57,58,59,60,61,62,63цієїКонституції.
Отже, право на судовий захист встановленест.55 Конституції України не може обмежуватись навіть за умови оголошення карантину.
В тому числі, не може бути обмежено право встановлене ч.5ст.4 ЦПК України, а саме на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
З огляду на те, що розгляд справ в загальному провадженні передбачає участь сторони у розгляді справи шляхом особистої участі в судовому засіданні, проведення судового засідання в режимі відеоконференції, а також шляхом подання письмових доказів та пояснень під час розгляду справи в порядку письмового провадження, то за умов карантину та введених обмежень пересування територією країни, доцільним для забезпечення права на участь в розгляді справи, є розгляд справи в режимі відеоконференції або в порядку письмового провадження.
В той же час, позбавлення сторони права на участь у розгляді своєї справи через карантинні заходи суперечило б вимогам Конституції України, ЦПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та було б не пропорційним між використаними засобами та поставленою метою.
Частиною 1 ст.6 Конвенції закріплено такі елементи права на судовий захист: 1) право на розгляд справи; 2) справедливість судового розгляду; 3) публічність розгляду справи та проголошення рішення; 4) розумний строк розгляду справи; 5) розгляд справи судом, встановленим законом; 6) незалежність і безсторонність суду.
У ст.6 Конвенції передбачається право кожної людини на те, що розгляд її справи буде відбуватися публічно. Публічний характер розгляду справи спрямований на захист особи від таємного, не підконтрольного суспільству відправлення правосуддя. З іншого боку, публічність є важливим інструментом, який сприяє зміцненню довіри до діяльності судової системи. Вимога публічності поширюється як на процес розгляду справи, так і на проголошення судового рішення.
У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (§44 Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).
Відповідно до ч. 3 ст. 212 ЦПК України учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Наказом Державної судової адміністрації України № 196 від 23 квітня 2020 року затверджено Порядок роботи з технічними засобами відеконференцзв'язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду (далі - Порядок).
У пунктах 1-4 розділу ІІІ цього Порядку визначено, що для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватись з використанням власного електронного підпису в Системі відеоконференцзв'язку (комплекс технічних засобів та програмного забезпечення (за посиланням на офіційному веб-порталі судової влади України vkz.court.gov.ua) або інші доступні суду та учасниками судового процесу засоби, що забезпечують проведення судових засідань в режимі відеоконференцзв'язку та відповідають вимогам законодавства) та перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам, визначеним для роботи з обраною для проведення відеоконференції Системою.
Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, зразок якої наведено в додатку 2 до цього Порядку, не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання.
В заяві учасник справи обов'язково вказує:
- назву суду;
- номер судової справи;
- дату та час судового засідання, в якому учасник бажає взяти участь в режимі відеоконференції;
- своє прізвище, ім'я та по-батькові;
- свій статус в судовій справі;
- електронну адресу, яка використана їм для реєстрації в Системі;
- назву системи, яка пропонується для проведення відеоконференцзв'язку (у разі використання іншого програмного забезпечення, ніж розміщеного за посиланням vkz.court.gov.ua);
- номер телефону для зв'язку із судом;
- відмітку про наявність або відсутність електронного підпису.
Копія заяви в той самий строк надсилається учасником, що подав заяву, іншим учасникам справи.
Як вбачається із поданої представником позивача Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , адвоката Гусакової Оксани Борисівни «про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду» заяви, до неї не доданий як додаток доказ про направлення копії заяви іншим учасникам справи.
За таких обставин, у задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст. 212 ЦПК України, суд, -
постановив:
У задоволенні заяви представника позивача Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , адвоката Гусакової Оксани Борисівни «про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду» - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя Івченко Т. П.