Постанова від 15.05.2020 по справі 208/2018/20

справа № 208/2018/20

№ провадження 3/208/1461/20

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2020 р. м. Кам'янське

Суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Ізотов В.М., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення з іншими матеріалами, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Згідно протоколу серії АПР 18 №437951 від 19.03.2020 року, 19.03.2020 року з 09:00 по 14:08 год. по пр.-ту В.Стуса 24А у м.Кам'янське гн-ка ОСОБА_1 , будучи продавцем магазину «Добробут», не припинила роботу магазину, та здійснювала продаж товарів не першої необхідності, чим порушила вимоги п.п.3 п. 2 постанови КМУ № 211 від 11.03.2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», його дії кваліфіковано за ст. 44-3 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, але від її захисника Фесюк Ю.О. надійшла заява, в якій він просив закрити справу у зв'язку з відсутністю складу і події адміністративного правопорушення. Посилався на те, що протокол серії АПР 18 №437951 не відповідає вимогам чинного законодавства, до протоколу не долучено належних та допустимих доказів щодо безпосереднього факту продажу товарів, та не зазначено, продаж яких товарів здійснювала ОСОБА_2 . При цьому не надано підтвердження того, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання, зазначає, що вона не зареєстрована, як фізична особа-підприємець, не є керівником юридичної особи, а отже, не є суб'єктом, який несе відповідальність за порушення вимог постанови КМУ № 211 від 11.03.2020 року, що також свідчить про те, що ОСОБА_2 не є суб'єктом, який може бути притягнутий до відповідальності за ст.44-3 КУпАП.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Стаття 9 Кодексу про адміністративні правопорушення наводить визначення поняття адміністративного правопорушення, а саме: це є «протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність».

Диспозицією статті 44-3 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 інкримінується порушення вимог підпункту 3 пункту 2 постанови КМ України №211 від 11.03.2020 року.

Підпунктом 3 пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 року №211, зі змінами, внесеними постановою КМУ від 16.03.2020 р. №215, з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 року до 3 квітня 2020 року встановлено заборону роботи суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв'язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту.

Частиною 2 статті 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У п. 52 рішення ЄСПЛ від 05.02.2008 року «Романаускас проти Литви» судом констатовано, що національний суд повинен переконатися, що провадження в цілому, зокрема спосіб отримання доказів, було справедливим.

Статтею 62 Конституції України визначено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою не винуватість у вчиненні злочину. Суд вважає, що встановлення безпосередньо в Конституції України формули презумпції не винуватості як об'єктивно-правового положення має найважливіший значення для захисту прав та законних інтересів громадян. Хоча цей принцип сформульовано як кримінально-процесуальній, однак його дія виходить за рамки лише кримінального процесу.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Згідно ст. 55 ГК Україна, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці».

Суд, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, ознайомившись із запереченнями, приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, у зв'язку з відсутністю будь-яких належних та достовірних доказів, що підтверджують здійснення ОСОБА_1 господарської діяльності.

Отже, беручи до уваги, що ОСОБА_1 є лише працівником, а не безпосереднім суб'єктом, що здійснював згадану в протоколі діяльність, тому в розумінні ст. 44-3 КУпАП ОСОБА_1 не є суб'єктом вказаного правопорушення.

Відтак, у відповідності до ст. 62 Конституції України, ст. 7, п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю, в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 44-3, 247 п. 1, 283, 284 КУпАП,

постановив:

Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , провадженням закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська.

Суддя Ізотов В. М.

Попередній документ
89418146
Наступний документ
89418148
Інформація про рішення:
№ рішення: 89418147
№ справи: 208/2018/20
Дата рішення: 15.05.2020
Дата публікації: 27.05.2020
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Заводський районний суд міста Кам’янського
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення в галузі охорони праці і здоров’я населення; Порушення правил щодо карантину людей
Розклад засідань:
15.05.2020 10:05 Заводський районний суд м.Дніпродзержинська 
Учасники справи:
головуючий суддя:
ІЗОТОВ В М
суддя-доповідач:
ІЗОТОВ В М
особа, яка притягається до адмін. відповідальності:
Суслова Катерина Володимирівна