Рішення від 13.05.2020 по справі 946/1269/20

Справа № 946/1269/20

Провадження № 2/946/1809/20

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2020 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання - Аубекерової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

02.03.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами, якими просить визнати за ним в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на: земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,8758 га, що розташована на території Багатянської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки - 5122080400:01:002:0416; 3/4 частки житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , мотивуючи тим, що при зверненні до нотаріуса для видачі свідоцтва про право на спадщину, позивачу було відмовлено, у зв'язку тим, що документ, який посвідчує право власності спадкодавця на спадкове майно, відсутній.

23.03.2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічними позовними вимогами, якими просить визнати за ним право власності на 1/4 частку житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 14.04.2020 року прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності та об'єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, якою позовні вимоги підтримала в повному обсязі та наполягає на їх задоволенні, проти задоволення зустрічних позовних вимог не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, якою первісні позовні вимоги визнав в повному обсязі та не заперечував проти їх задоволення, наполягав на задоволенні зустрічних позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що первісні та зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

На підставі письмових заяв усіх сторін по справі суд ухвалює рішення за відсутності сторін про задоволення позову за наявності законних підстав, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3, ст. 200 ЦПК України - за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Пунктом 1 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.120 ЦК України в редакції 1963 року майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Частиною 2 ст.123 ЦК України в редакції 1963 року передбачено, що розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного суду України № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до запису в погосподарській книзі виконавчого комітету Багатянської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області за № 18 житловий будинок по АДРЕСА_1 станом на 14 квітня 1991 року відносився до типу колгоспного та на цю дату в будинку були зареєстровані ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , що підтверджено довідкою виконавчого комітету Багатянської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області № 1959 від 18.12.2019 року.

Таким чином, житловий будинок з надвірними спорудами та господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , по 1/4 частці кожному.

Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 11.09.2006 року (а.с. 5), ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_3 , згідно ст.1220 ЦК України, відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,8758 га (площа земельної ділянки наведена згідно відомостей Державного земельного кадастру), що розташована на території Багатянської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки - 5122080400:01:002:0416, яка належала померлому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №854343 виданого 22.12.2005 року та 1/4 частка житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1233 ЦК - заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною 1 статті 1234 ЦК України визначено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Встановлено, що 12 серпня 2002 року, ОСОБА_3 залишив заповіт, посвідчений виконавчим комітетом Багатянської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області та зареєстрований в реєстрі за № 244, згідно умов якого усе своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що на день смерті буде йому належати і на що він за законом матиме право, він заповів дітям ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Згідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №59200035 від 29.01.2020 року, приватним нотаріусом Веліксар Т.І., заповіт ОСОБА_3 від 12.08.2002 року, зареєстрований за № 244 не змінювався та не скасовувався.

Встановлено, що ОСОБА_4 на час відкриття спадщини була пенсіонером, згідно положень ст. 1241 ЦК України мала право на обов'язкову частку у спадщині.

Статтею 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Встановлено, що згідно довідки Багатянської сільської ради № 1959 від 18.12.2019 року, на час смерті ОСОБА_3 спільно з ним проживав та був зареєстрований ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 .

Крім того, встановлено, що ОСОБА_2 на час смерті спадкодавця фактично не проживав за адресою проживання спадкодавця, на спадщину не претендує та відмовляється від неї на користь ОСОБА_1 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 14.04.2015 року (а.с. 6), ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_4 , згідно ст.1220 ЦК України, відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить зокрема 1/4 частка житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належала їй як члену колгоспного двору та підтверджується довідкою Багатянської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області №1959 від 18 грудня 2019 року, а також майно, яке вона успадкувала після смерті ОСОБА_3 , зокрема: 1/6 частина земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,8758 га (площа земельної ділянки наведена згідно відомостей Державного земельного кадастру), що розташована на території Багатянської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки - 5122080400:01:002:0416, та 1/24 частина житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/ спадкові договори) № 60013047 від 15.04.2020 року, наданої приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Жебрак Оксани Вікторівни, інформація про заповіт, складений та посвідчений від імені ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 - відсутня.

Згідно ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Спадкоємцями за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_4 являються:

- син ОСОБА_1 , що підтверджено свідоцтвом про народження (а.с.8);

- син ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтво про народження (а.с.9);

- донька ОСОБА_5 , що підтверджено свідоцтвом про народження та свідоцтвом про укладення шлюбу, згідно якого, ОСОБА_5 після укладення шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_5 (а.с. 72);

- донька ОСОБА_8 , що підтверджено свідоцтвом про народження та свідоцтвом про укладення шлюбу, згідно якого, ОСОБА_8 після укладення шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_8 (а.с. 74)

Інших спадкоємців, які заявили свої права на спадкове майно, немає.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 статті 1269 ЦК України - спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Встановлено, що ОСОБА_1 у встановлений законом строк звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, тобто вважається таким, який прийняв спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1273 ЦК України - спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Встановлено, що ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 у встановлений законом строк звернулись до нотаріальної контори із заявою про відмову від прийняття спадщини за законом на користь ОСОБА_1 .

Письмовою відповіддю приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Веліксар Т.І. №99/02-14 від 19.02.2020 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку тим, що документ, який посвідчує право власності спадкодавця на спадкове майно, відсутній.

Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача за первісними позовом неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв'язку з чим задовольняє первісний позов.

Крім того, враховуючи, що згідно довідки Багатянської сільської ради №1959 від 18 грудня 2019 року, станом на 14 квітня 1991 року будинок АДРЕСА_1 відносився до типу колгоспного двору, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання права право власності на 1/4 частку житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , підлягають задоволенню.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 82, 200, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 316, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1225, 1234, 1235, 1261, 1268, 1269 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на:

- земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,8758 га, що розташована на території Багатянської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер земельної ділянки - 5122080400:01:002:0416;

- 3/4 частки житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Зустрічний позов ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) право власності на 1/4 частку житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 22.05.2020 року.

Суддя: О.Я.Присакар

Попередній документ
89413272
Наступний документ
89413274
Інформація про рішення:
№ рішення: 89413273
№ справи: 946/1269/20
Дата рішення: 13.05.2020
Дата публікації: 29.05.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них; за законом.
Розклад засідань:
14.04.2020 09:00 Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
13.05.2020 09:00 Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ПРИСАКАР О Я
суддя-доповідач:
ПРИСАКАР О Я
відповідач:
Алексійчук Олександр Володимирович
позивач:
Алексійчук Володимир Володимирович
представник позивача:
Арнаут Андрій Георгійович