Справа № 946/2940/20
Провадження № 2/946/2161/20
22 травня 2020 року суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Грубіян Л.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Перевіривши заяву на відповідність вимогам ЦПК України, суд приходить до висновку щодо необхідності залишення заяви без руху, з наступних підстав.
Згідно із ч.2 ст.175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до ч. 8 ст. 14 ЦПК України, особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно з ч. 9 ст.14 ЦПК України суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи в електронній формі. Процесуальні та інші документи і докази у паперовій формі не пізніше трьох днів з дня їх надходження до суду переводяться в електронну форму та долучаються до матеріалів електронної судової справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Частиною 8 статті 43 ЦПК України встановлено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
Так, зазначену заяву було направлено в електронному вигляді. При цьому вона не містить електронного цифрового підпису, у відповідності до згаданих норм ЦПК України та ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», де визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч.ч. 1, 2 ст. 6 зазначеного Закону).
Відповідно до ч. 1 ст. 7 вказаного Закону, оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі, з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Згідно із ст. 1 ЗУ «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Крім того, п. 15 ч. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Відповідно до п.п. 15.15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
У номері газети «Голос України» (№42 (7048) від 01.03.2019) опубліковано повідомлення про відкликання ДСА України оголошення, опублікованого в газеті «Голос України» (№229 (6984) від 01.12.2018) щодо створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Станом на травень 2020 року Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система у повноцінному режимі не функціонує, а тому відсутня можливість зареєструвати офіційні електронні адреси в цій системі та подати процесуальні документи в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», що передбачено ч. 8ст. 14 ЦПК України.
Враховуючи викладене, до початку функціонування в Україні Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи всі документи мають подаватися до суду в паперовому вигляді, а письмові заяви повинні мати власноручний підпис заявника.
Крім того, позовна заява від імені позивача підписана адвокатом Денисенко В.І., який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 на підставі ордера.
ОСОБА_3 на підтвердження своїх повноважень здійснювати представництво інтересів позивача в суді подав ордер серії ВН № 1007419 від 21.05.2020 року.
Відповідно до ч. 7 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Частиною 4 ст. 62 ЦПК України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що документами, які посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно ч.1 ст.20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст.64 ЦПК України обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Ордер на відміну від довіреності не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату.
Повноваження адвоката, зокрема, в даному випадку щодо підписання позовної заяви, повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно об'єму наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі.
Такий висновок міститься і у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року (справа №811/1507/18).
Водночас, суд вважає, що наданий ордер не є підтвердженням наявності повноважень адвоката на підпис та звернення до суду із даною позовною заявою від імені та в інтересах позивача.
Так суд зазначає, що до позовної заяви долучено ордер серія ВН № 1007419 від 21.05.2020 року на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги №19 від 20.05.2020 року.
До матеріалів позовної заяви не долучено договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги №19 від 20.05.2020 року, на яке є посилання в ордері.
З огляду на викладене, вважаю, що заява не є належним чином оформленою та подана до суду не у відповідності до вимог цивільного процесуального закону, який діє на час подачі позовної заяви.
Відповідно до ст.185 ЦПК України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175,177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177,185,259-261 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк для усунення недоліків, починаючи з дня отримання зазначеної ухвали позивачем.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки заяви не будуть усунуті у зазначений строк, така заява вважатиметься неподаною і буде їй повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Л.І.Грубіян