Справа № 495/2062/20
Номер провадження 1-кп/495/451/2020
про продовження запобіжного заходу
25 травня 2020 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
у складі - судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Білгород-Дністровський клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого по кримінальному провадженню за обвинуваченням по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.3 ст. 186 КК України, суддя -
В провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області знаходиться зазначене кримінальне провадження.
У судовому засіданні прокурор просив продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у зв'язку з тим, що існують ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Він обвинувачується у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 8 років. Обвинувачений раніше притягався до кримінальної відповідальності та може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Також обвинувачений може незаконно впливати на свідків та потерпілих, або вчинити інше кримінальне правопорушення, обрання більш м'якої міри запобіжного заходу до обвинуваченого у вигляді домашнього арешту, особистого зобов'язання та особистої поруки, на думку прокурора не є доцільним, оскільки враховуючи тяжкість та зухвалість під час вчинення злочину, може призвести до вчиненням обвинуваченим інших кримінальних правопорушень.
Згідно ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 09.04.2020 року термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 спливає 07.06.2020 року.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 не заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вивчивши клопотання прокурора та заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно зі ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
П.1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості. Також згідно з пунктом 3 статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування мають навести всі підстави для обрання запобіжного заходу тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
За змістом ч.1 ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених КПК України.
Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховатися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, серед яких: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, який діє до 23.07.2020 року включно, оскільки досудове розслідування інкримінує обвинувачення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких, на даний час по кримінальному провадженню не допитані обвинувачені, потерпілі, свідки, у зв'язку з чим останній може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює запобігання ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Крім того будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 331, 369, 371, 372 КПК України, суддя, -
Задовольнити клопотання прокурора Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Ізмаїльській слідчій ізолятор», строком на 60 діб, який діє до 23.07.2020 року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя