Справа № 509/1920/20
18 травня 2020 року Суддя Овідіопольського районного суду Гандзій Д.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався, який проживає за адресою : АДРЕСА_1 , -
З протоколу серії АПР18 № 753141 від 26.03.2020 р., складеного ДОП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області, який надійшов до суду 29.04.2020 р., вбачається, що 26.03.2020 р. о 09:30 год., за адресою АДРЕСА_2 Овідіопольський АДРЕСА_3 , пр-т. Маршала Жукова, 38, конт. 2024, будучі посадовою особою при реалізації продуктів, а саме сухофруктів не забезпечив дотримання санітарних норм, чим порушив постанову КМУ № 211 від 11.03.2020 року, за що передбачена адміністративна відповідальність ст. 44-3 КУпАП.
Приймаючи участь судовому засіданні ОСОБА_1 , свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП не визнав та просив суд закрити провадження на підставі ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, від представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності надійшло відовідне письмові клопотання.
Дослідивши адміністративні матеріали, вважаю, що у діях ОСОБА_1 відсутня подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, і які не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, виходячи з наступного.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне порушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, містить в собі фактичні данні про обставини правопорушення, і відповідно - є одним з доказів по справі, у зв'язку з чим, судом, при вирішенні справи про адміністративне правопорушення, протокол оцінюється нарівні з іншими доказами по справі, перед якими, він не має переваги, та відповідно на підставі оцінки всіх доказів по справі, судом приймається відповідне рішення.
Відповідно до умов статті 252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за внутрішнім переконанням, заснованому на всебічному, повному та об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Частиною 1 статті 256 КУпАП передбачено - у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються : дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я по батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення), місце, час вчинення і суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до відповідальності та інше.
Згідно із ст. 55 Конституції України - права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Стаття 62 Конституції України прямо вказує - особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Усі сумніви щодо доведеності вини особи - тлумачаться на його користь.
Відповідно до ст. 63 Конституції України - особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коли яких визначається законом.
З протоколу серії АПР18 № 753141 від 26.03.2020 р., складеного ДОП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області, який надійшов до суду 29.04.2020 р., вбачається, що 26.03.2020 р. о 09:30 год., за адресою АДРЕСА_3 - АДРЕСА_4 , конт. 2024, будучі посадовою особою при реалізації продуктів, а саме сухофруктів не забезпечив дотримання санітарних норм, чим порушив постанову КМУ № 211 від 11.03.2020 року, за що передбачена адміністративна відповідальність ст. 44-3 КУпАП.
Судом встановлено, що в протоколі серії АПР18 № 753141 від 26.03.2020 р., складеного ДОП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області, який надійшов до суду 29.04.2020 р., не зазначено, які саме санітарні норми не забезпечив ОСОБА_1 , також вкзаний адміністративний протокол не містить свідків, їх письмових пояснень, також відсутні відомості якіб підтверджували факт реалізації ОСОБА_1 сухофруктів.
Більш того із двох фотознімків доданих до адміністративного протоколу не вбачається дати, часу коли вони були зроблені, а також відсутні відомості до якого адміністративного протоколу вони додаються.
Згідно пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 №23рп/2010конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті1,3, частина друга статті19 Основного Закону України).Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України(частина перша статті 64).
У відповідності до п. 4.1 вказаного Рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
В рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження - не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v. Bulgaria» № 30985/96).
Згідно ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Розглядаючи питання ефективного засобу правового захисту Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) в п. 114 Рішення від 10 вересня 2010 року у справі «Макфарлейн проти Ірландії» (заява № 31333/06), п. 38 Рішення Великої Палати від 29 березня 2006 року у справі «Ріккірді Піссаті проти Італії» (заява № 62361/00) зазначив, що засіб є ефективним тільки якщо він доступний та достатній.
В силу п. 255 Рішення ЄСПЛ від 12 грудня 2012 року у справі «Ель-Масрі проти колишньої Югославської Республіки Македонія» (заява № 39630/09) та п. 152 у справі «Кудла проти Польщі» (заява № 30210/06) від 26 жовтня 2000 року засіб повинен бути ефективним на практиці й по закону, а згідно п. 36-40 Рішення від 24 липня 2012 року у справі «Джорджевич проти Хорватії» (заява № 41526/10) при оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, в якому вони діють, й особисті обставини заявника.
У своєму рішенні від 17 березня 2009 року у справі «Хутман і Меус проти Бельгії» (заява № 9411/05) п. 44 ЄСПЛ зазначив, що національні органи повинні тлумачити та застосовувати своє національне законодавство без зайвого формалізму.
У відповідності до положень ст. 247 п. 1 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
В даному випадку, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, а тому провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Керуючись ст. 247,251,252,256,276,284 КУпАП, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 44-3 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Гандзій Д.М.