Справа №521/1206/20
Номер провадження 3/521/1379/20
13 березня 2020 року суддя Малиновського районного суду м. Одеси Непорада О.М., розглянувши матеріали, які надійшли з управління патрульної поліції в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 167348, 31 грудня 2019 року о 15 годин 00 хвилини в м. Одесі, вул. Ген. Петрова, 23/4, ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW X5 д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, не чітка мова. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку, водій відмовився в присутності двох свідків.
До суду ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про перенесення судового засідання не подавав.
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд приходить до наступного.
Статтею 7 КУАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Основним для вирішення справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення складу правопорушення.
Згідно диспозиції ч.1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно п. 1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Тому, розглядаючи дану справу, суд вирішує питання щодо винуватості особи у межах порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, який зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ № 167348 від 31.12.2019 р. працівником поліції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 1.10 ПДР України, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі;
Під час судового розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_1 з самого початку коли до нього звернулися працівники поліції, категорично заперечував факт керування ним автомобілем BMW X5 д.н.з. НОМЕР_1 , вказуючи при цьому, що за кермом автомобіля знаходився його племінник, та указуючи на особу яка стояла поряд з ним, при цьому особа на яку ОСОБА_1 вказував як на свого племінника, який був за кермом, не заперечував цього.
Вказані обставини підтверджуються переглянутими в ході судового розгляду справи відеозаписів з нагрудної камери поліцейського.
Крім того, на жодному з наявних в матеріалах справи відеозаписів не зафіксовано, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW X5 д.н.з. НОМЕР_1 . та жодних доказів які б це підтверджували суду не надано.
За таких обставин, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням та з точки зору належності, допустимості та достатності, для висновку про вчинення особою адміністративного правопорушення, враховуючи досліджені в справі докази, а саме: відеозаписи долучені працівниками поліції до протоколу, приходжу до висновку, що вони переконливо свідчать про те, що працівники поліції помилково дійшли висновку що ОСОБА_1 31 грудня 2019 року о 15 годин 00 хвилини в м. Одесі, вул. Ген. Петрова, 23/4, керував транспортним засобом BMW X5 д.н.з. НОМЕР_1 , тобто відомості щодо фактичних обставин правопорушення, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Згідно Постанови Пленуму ВСУ №14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП, суб'єктом правопорушення може бути будь-яка особа, що досягла шістнадцятирічного віку (ст. 12 КУпАП) на момент керування транспортним засобом, що виключає наявність в діях ОСОБА_1 складу вказаного правопорушення.
Крім того, як встановлено під час судового розгляду, протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 167348 від 31.12.2019 року, який було складено відносно ОСОБА_1 , так само як і письмові пояснення зазначених у ньому свідків, не можуть бути визнані належними та беззаперечними доказами його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки цей протокол було складено без достатніх на то підстав та з порушенням вимог діючого законодавства і відомчих інструкцій.
Зокрема, відповідно до вимог, передбачених ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. В закладах охорони здоров'я такий огляд здійснюється не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Як передбачено, п. 3 Розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395 (надалі - Інструкція від 07.11.2015 року № 1395) направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами) (надалі - Порядку від 17 грудня 2008 року № 1103).
Відповідно до п. 6 Порядку від 17 грудня 2008 року № 1103 та п. 7 Розділу І. Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (надалі - Інструкція від 09.11.2015 року № 1452/735) у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
І лише у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я, як це передбачено п. 8 Порядку від 17 грудня 2008 року № 1103 та п. 6 Розділу ІХ. Інструкції від 07.11.2015 року № 1395, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Незважаючи на вказані вимоги нормативно-правових актів, якими повинен був керуватися поліцейський при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, матеріали справи щодо ОСОБА_1 не містять беззаперечних даних про те, що ці вимоги були дотримані, а навпаки, як зафіксовано на відеозапису та поясненнях свідків, працівником поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у присутності двох свідків, на що ОСОБА_1 відмовився, при цьому вкотре вказавши що він не керував автомобілем. Таким чином, отримавши відмову від ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у присутності двох свідків, працівник поліції не запропоновав ОСОБА_1 пройти огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, та відповідно без отримання відмови ОСОБА_1 від проведення такого огляду в закладі охорони здоров'я, було складений вказаний протокол про адміністративне правопорушення.
Відтак вказане вище свідчить про те, що огляд на стан сп'яніння проведено з порушенням вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735.
А відповідно до вимог ч.5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відтак, оцінивши наявні в матеріалах справи докази та досліджені під час судового розгляду докази, приходжу до висновку, що вони переконливо свідчать про те, що поліцейськими були порушені вимоги ст. 266 КУпАП, а також вищевказаних Інструкції і Порядку, тобто відомості щодо фактичних обставин правопорушення, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Згідно ч. 3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Виходячи із вищезазначеного, суд відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 245, 247, 280, 283 КУпАП, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м. Одеси особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
Суддя: О.М. Непорада