Справа №521/7132/20
Номер провадження 3/521/4285/20
07 травня 2020 року суддя Малиновського районного суду м. Одеси Непорада О.М., розглянувши матеріали, які надійшли з військової частини НОМЕР_1 південного Одеського територіального управління Національної гвардії України, про притягнення до адміністративної відповідальності, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хмельницький, громадянина України, заступник начальника штабу Південного Одеського територіального управління Національної гвардії України військової частини НОМЕР_1 , полковник, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-10 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії НГ № 002906, 25 березня 2020 року перший заступник начальника територіального управління - начальник штабу Південного Одеського територіального управління Національної гвардії України полковник ОСОБА_2 зателефонував заступнику начальника штабу Південного Одеського територіального управління Національної гвардії України полковнику ОСОБА_1 та повідомив останньому, що той запланований для вибуття в район проведення ООС. 29.03.2020 року близько 11 год. 50 хв. полковник ОСОБА_1 зателефонував полковнику ОСОБА_2 та повідомив, що у відрядження він не поїде.
В судовому засіданні полковник ОСОБА_1 з обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення, не погодився, винним себе у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що в той час коли йому телефонував полковник ОСОБА_2 , а саме 25.03.2020 року, та повідомляв про те що він запланований для вибуття в район проведення ООС, то він знаходився на стаціонарному лікуванні, а саме з 12.03.2020 року по 27.03.2020 року, у неврологічному відділенні КНП «Міська лікарня №5» Одеської міської ради, з діагнозом: дискуляторна енцефалопатія І-ІІ з цефалічним та антено-невротичним синдромом у стадії декомпенсації, при цьому зазначав, що відповідно лікарняного листа він працездатний був з 28.03.2020 року, це була субота. Та відповідно до епікризу з медичної карти стаціонарного хворого № 246/210 рекомендовано обмежити навантаження. При цьому, незважаючи на вказані обставини, він повідомив що буде готуватися до відрядження. Однак, 29.03.2020 року він та його дружина відчули слабкість, запаморочення, у них була підвищена температура тіла, сухий кашель та інші симптоми, які викликали у них підозру що вони підхопили новий небезпечний коронавірус, про що ним було невідкладно повідомлено полковника ОСОБА_2 та 30.03.2020 року, це перший робочий день після вихідних, він та його дружина звернулися до ДУ ТМО по Одеській області, за медичною допомогою, де їм було поставлено діагноз ГРВІ, та він з дружиною з 30.03.2020 року по 07.04.2020 року знаходилися на амбулаторному лікуванні, у зв'язку з чим він не прибув на контрольне шикування та не вибув у службове відрядження в район проведення ООС.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши та оцінивши докази у справі, суд приходить до наступного.
Статтею 7 КУАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Основним для вирішення справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення складу правопорушення. Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ч.2 ст.172-10 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі відмови від виконання законних вимог командира (начальника), вчинене в умовах особливого періоду.
Пункт 35 закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» передбачає порядок віддання й виконання наказів, а саме накази віддаються, як правило, в порядку підпорядкованості. За крайньої потреби командир (начальник), старший за службовим становищем, ніж безпосередній начальник, може віддати наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього начальника, про що повідомляє безпосереднього начальника підлеглого чи наказує підлеглому особисто доповісти своєму безпосередньому начальникові.
Наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку.
Наказ повинен бути сформульований чітко і не може допускати подвійного тлумачення.
Під наказом розуміється одна із форм реалізації владних функцій, організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків військової службової особи, змістом якої є пряма, обов'язкова для виконання вимога начальника про вчинення або не вчинення підлеглим (групою підлеглих) певних дій по службі.
Під наказом розуміється також пряма вимога у вигляді розпорядження, вказівки, команди тощо. Наказ завжди має бути конкретним, законним і виданим тільки в межах компетенції відповідної службової особи, а наказ з фінансових, матеріально-технічних та кадрових питань, - крім того, у письмовій формі. Якщо наказ виданий з порушенням вимог, які до нього пред'являються законодавством, він є незаконним.
Відповідно до пункту 37 закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», військовослужбовець після отримання наказу відповідає: "Слухаюсь" і далі виконує його. Для того, щоб переконатися, чи правильно підлеглий зрозумів відданий наказ, командир (начальник) може зажадати від нього стисло передати зміст наказу. Підлеглий має право звернутися до командира (начальника) з проханням уточнити наказ.
Військовослужбовець зобов'язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.
Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов'язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові), а також вказати причини невиконання наказу або його несвоєчасного (неповного) виконання. Якщо військовослужбовець розуміє, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов'язаний доповісти вищезазначеним особам негайно.
З огляду на вищевказане, у кожному конкретному випадку має бути з'ясовано: чи не обумовлене невиконання наказу тим, що він був сформульований невиразно, нечітко й незрозуміло, допускав подвійне тлумачення або чи не був він перешкодою для виконання наказу іншого начальника. Та чи був спроможний військовослужбовець виконати наказ своєчасно та у повному обсязі.
З протоколу про адміністративне правопорушення та долучених матеріалів вбачається, що відповідно до Плану проведення ротації підрозділів Південного оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України, затвердженого розпорядженням ГУ НГУ від 27.01.2020 № 27/6/2-524 30.03.2020 оперативна група Південного Одеського ТУ НГУ повинна була вибути в район проведення операції Об'єднаних сил для виконання службово-бойових (бойових завдань) в складі угруповання НГУ в ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Відповідно до розпорядження ГУ НГУ від 24.03.2020 № 27/6/2-265дек 30-31.03.2020 була запланована часткова заміна особового складу оперативної групи. Для виконання обов'язків начальника штабу угруповання був призначений заступник начальника штабу Південного Одеського територіального управління Національної гвардії України (з організації служби конвоювання, екстрадиції та охорони підсудних) полковник ОСОБА_1
30.02.2020 надійшов рапорт від першого заступника начальника територіального управління - начальника штабу подковника ОСОБА_2 про те, що 30.03.2020 полковник ОСОБА_1 не вибув у службове відрядження для проведення часткової заміни особового складу оперативної групи угруповання НГУ в ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в районі проведення операції Об'єднаних сил.
Згідно наказу начальника Південного Одеського територіального управління Національної гвардії України (по стройовій частині) від 27.03.2020 № 63 полковник ОСОБА_1 з 30.03.2020 направлений у службове відрядження до складу сил і засобів угруповання НГУ в ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в районі проведення операції Об'єднаних сил до н.п. Велика Новосілка Донецької області.
Службовим розслідуванням встановлено, що 29.03.2020 полковник ОСОБА_1 не з'явився на контрольне шикування особового складу, який убуває в район ООС та 30.03.2020 у відрядження не вибув.
Таким чином, полковнику ОСОБА_1 ставиться в провину саме невиконання наказу начальника Південного Одеського територіального управління Національної гвардії України (по стройовій частині) від 27.03.2020 № 63.
Проте, як вбачається з:
- довідки КНП «Міська лікарня №5» Одеської міської ради від 27.03.2020 року № 11, ОСОБА_1 1976 р.н. з 12.03.2020 року по 27.03.2020 року, знаходився на стаціонарному лікуванні, у неврологічному відділенні, з діагнозом: дискуляторна енцефалопатія І-ІІ з цефалічним та антено-невротичним синдромом у стадії декомпенсації. Таким чином судом встановлено, що наказ начальника Південного Одеського територіального управління Національної гвардії України (по стройовій частині) від 27.03.2020 № 63 було віддано та повідомлено полковника ОСОБА_1 , в той час коли він знаходився на стаціонарному лікуванні.
- довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України № 2269 , полковник ОСОБА_1 був звільнений від служби та перебував на амбулаторному лікуванні з 30.03.2020 року по 03.04.2020 року. Таким чином судом встановлено, що виконати наказ начальника Південного Одеського територіального управління Національної гвардії України (по стройовій частині) від 27.03.2020 № 63 полковник ОСОБА_1 , а саме з 30.03.2020 направитися у службове відрядження до складу сил і засобів угруповання НГУ в ОТУ «Схід» в районі проведення операції Об'єднаних сил до н.п. Велика Новосілка Донецької області був неспроможний з об'єктивних причин, а саме 30.03.2020 року він був звільнений від служби та перебував на амбулаторному лікуванні.
Судом встановлено, що полковник ОСОБА_1 зрозумівши, що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, за станом здоров'я, він про це відповідно до пункт 37 закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», доповів першому заступника начальника територіального управління - начальнику штабу Південного Одеського територіального управління Національної гвардії України полковнику ОСОБА_2 .
Разом з тим, суд бере до уваги пояснення ОСОБА_1 в частині того що симптоми, які викликали у нього підозру що він підхопив новий небезпечний коронавірус, та визнає їх слушними, у зв'язку з тим що розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації» від 25.03.2020 р. № 338-р, з урахуванням поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, висновків Всесвітньої організації охорони здоров'я щодо визнання розповсюдження COVID-19 у країнах світу пандемією, з метою ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення та відповідно до ст. 14 та ч. 2 ст. 78 Кодексу цивільного захисту України установлено для єдиної державної системи цивільного захисту на всій території України режим надзвичайної ситуації до 24 квітня 2020 року.
З урахуванням вищевказаного, суд приходить до висновку що з урахуванням стану здоров'я та з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусуCOVID-19», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)», та закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» полковник ОСОБА_1 маючи обґрунтовану підозру що він захворів на COVID-19, маючі відповідні симптоми, виконав передбачені вимоги вказаних нормативних актів та законів та повідомив що він неспроможний, за станом здоров'я, виконати наказ своєчасно та у повному обсязі.
Підставою притягнення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.
Виходячи з положень частини 2 статті 172-10 КУпАП вбачається, що об'єктивну сторону даного правопорушення складає саме відмова від виконання законних вимог командира (начальника), вчинене в умовах особливого періоду.
За таких обставин, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням та з точки зору належності, допустимості та достатності, для висновку про вчинення особою адміністративного правопорушення, враховуючи досліджені в справі докази, а саме: довідку КНП «Міська лікарня №5» Одеської міської ради від 27.03.2020 року № 11; довідку про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України № 2269; пояснення ОСОБА_1 наданих в судовому засіданні, приходжу до висновку, що вони переконливо свідчать про те, що особа яка склала протокол помилково дійшла висновку що полковник ОСОБА_1 відмовився виконати наказ начальника Південного Одеського територіального управління Національної гвардії України (по стройовій частині) від 27.03.2020 № 63, тобто відомості щодо фактичних обставин правопорушення, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не ґрунтуються на належних та допустимих доказах та спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами.
Отже, в результаті дослідження та оцінки вказаних доказів, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-10 КУпАП, оскільки відсутня вина ОСОБА_1 .
За таких обставин суд приходить до висновку про те, що провадження підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, який передбачає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бут розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, враховуючи зазначене, приймаючи до уваги, що вина ОСОБА_1 є недоведеною та не встановленою, відсутня об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, суд вважає, що у діях останнього відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-10 КУпАП, а тому, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 245, 247, 280, 283 КУпАП, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-10 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Малиновський районний суд м. Одеси особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.
Суддя: О.М. Непорада