Справа № 504/1416/20
Номер провадження 1-кс/504/573/20
25.05.2020смт.Доброслав
Слідчий суддя Комінтернівського районного суду Одеської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_3 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Лиманського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 про арешт майна, -
До Комінтернівського районного суду Одеської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ Лиманського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 про арешт майна.
Клопотання обґрунтовано тим, що СВ Лиманського ВП ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020160330000490 від 21.05.2020р., за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
З клопотання вбачається, що 21.05.2020 року до чергової частини Лиманського ВП ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення від оператора «102», про те, що біля 11:00 год. на перехресті вул. Соборна, 16 та Потьомкіна, 12 в с. Фонтанка, Лиманського району, Одеської області сталося зіткнення автомобіля «RENAULT KANGOO» д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 з автомобілем ВАЗ 210430 д/н НОМЕР_2 під куруванням ОСОБА_6 внаслідок якого водій автомобіля ВАЗ був доставлений та госпіталізований до КУ «Одеська клінічна лікарня» з розривом зв'язок лівої ключиці.
Під час проведення огляду місця події ДТП було виявлено, та в подальшому вилучено автомобіль марки ВАЗ 210430-20 д/н НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію на вищевказаний автомобіль серії НОМЕР_3 .
Вказаний автомобіль марки ВАЗ 210430-20 д/н НОМЕР_2 має ознаки деформації кузову, які утворилися в наслідок ДТП та в ході досудового розслідування виникає необхідність встановлення об'єктивних обставин та проведення відповідних експертиз.
Транспортний засіб ВАЗ 210430-20 д/н НОМЕР_2 після огляду передано під відповідальне зберігання на майданчик тимчасового тримання №7, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. 1а-Станційна, 27А, свідоцтво НОМЕР_3 вилучено та запаковано у паперовий конверт, яке зберігається в матеріалах кримінального провадження.
З метою виконання завдання арешту та вирішення завдань кримінального провадження виникла необхідність у накладенні арешту на автомобіль марки ВАЗ 210430-20 д/н НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію на вищевказаний автомобіль серії НОМЕР_3 виявленого та вилученого під час проведення огляду місця події ДТП, незастосування якого може призвести до втрати речових доказів або до їх знищення, оскільки без вирішення питання про накладення на них арешту, тимчасово вилучені предмети підлягають поверненню особі, у якої вони були вилучені.
В судовому засіданні прокурор Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_3 підтримав заявлене клопотання та просив слідчого суддю його задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Представник власника майна ТОВ НВП «Тенет» - ОСОБА_7 , будучи належним чином повідомленим, в судове засідання не з'явився, однак надав телефонограму про розгляд клопотання без його участі.
Розглянувши подане клопотання, вислухавши думку прокурора, вивчивши надані матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного.
Згідно ч.1 ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду. Клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Статтями 167, 168 КПК України визначено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у ч.2 ст.167 КПК України майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпеченн я збереження речових доказів.
Згідно ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.ч.10, 11 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб;
Так, відповідно до постанови слідчого від 21.05.2020р., майно, на яке слідчий просить накласти арешт, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Оцінюючи підстави арешту майна, викладені у клопотанні, слідчий суддя приймає до уваги, що у судовому засіданні доведена необхідність арешту вказаного майна, оскільки незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження дійсно може призвести до його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі тощо.
Тому, з метою встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, забезпечення заходів кримінального провадження, враховуючи, що вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, з метою збереження речових доказів, оцінюючи наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя вважає за доцільне накласти арешт на майно, визначне в клопотанні.
Разом із тим, вимога клопотання про позбавленням власника правом користуватися ремонтувати та розпоряджатися транспортним засобом є некоректною, оскільки накладення арешту на майно саме собою передбачає встановлення відповідних тимчасових заборон.
Отже, клопотання підлягає частковому задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.98, 131, 132, 167, 168, 170-173, 309, 369, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ Лиманського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 про арешт майна - задовольнити частково.
Накласти арешт на наступне майно:
-автомобіль марки ВАЗ 210430-20 д/н НОМЕР_2 , який зберігається на штраф-майданчику №7, що розташований за адресою: м. Одеса, вул. 1а-Станційна, 27А
-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль марки ВАЗ 210430-20 д/н НОМЕР_2 серії НОМЕР_3 .
Заборонити будь-яким особам розпоряджатися будь-яким чином цим майном та використовувати його до прийняття остаточного процесуального рішення по кримінальному провадженню.
В задоволенні іншої частини клопотання - відмовити.
Ухвала слідчого судді виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1