Справа № 504/1038/20
Провадження № 1-кс/504/418/20
21.05.2020 смт. Доброслав
Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:
Слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
за участі прокурора - ОСОБА_3
слідчого - ОСОБА_4 ,
іншого власника майна - ОСОБА_5 , -
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 4, смт. Доброслав, клопотання слідчого СВ Лиманського ВП ГУ НП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 погодженого прокурором Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , про арешт майна в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020160330000366 від 16.04.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, -
Слідчий СВ Лиманського ВП ГУ НП в Одеській області ОСОБА_6 , подав до Комінтернівського районного суду Одеської області клопотання, яке в порядку ст. 199 ч. 1 КПК України погоджено прокурором Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , про арешт майна в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020160330000366 від 16.04.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
Подане клопотання обґрунтоване тим, що 16.04.2020 року до ЧЧ Лиманського ВП ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення про те, що працівниками Управління патрульної поліції в Одеській області, на спеціальному посту "Централіт" 21 км + 800 метрів автодороги повідомленням Одеса Мелітополь, за порушення п. 2.3 Правил дорожнього руху, було зупинено автомобіль марки «Фіат» модель «Стіло» д/з НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 .
В ході перевірки документів та складання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, було виявлено ознаки підроблення свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .
16.04.2020 року після проведення огляду місця події та огляду транспортного засобу, легковий автомобіль марки «Фіат» модель «Стіло» д/з НОМЕР_1 , було тимчасово вилучено та поміщено на зберігання на території автопарку за адресою: м. Одеса, вул. 1-ша Станційна, буд. 27а, а свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 долучено до матеріалів кримінального провадження.
16.04.2020 року слідчим відділенням Лиманського ВП ГУНП в Одеській області було розпочате кримінальне провадження за № 12020160330000366 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
Таким чином, є підстави вважати легковий автомобіль марки «Фіат», модель «Стіло», д/з НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 є доказом кримінального правопорушення, що обґрунтовує застосування заходу забезпечення кримінального провадження - арешту майна з метою, передбаченою п. п. 1, 4 ч. 2 ст. 70 КПК України, забезпечення збереження речового доказу.
Прокурор в судовому засіданні підтримав дане клопотання і вказав, що існують підстави вважати, що автомобіль та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на даний автомобіль, є речовими доказами у кримінальному провадженні, і з метою забезпечення їх збереження слід застосувати арешт транспортного засобу та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
Власник майна ОСОБА_5 не заперечував проти клопотання слідчого.
Дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов до наступного:
Положенням ст. 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Положеннями ст.ст. 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.
Відповідно до положень ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
При розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст. ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого у кримінальному провадженні та відповідати вимогам закону.
Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі і при вирішення питання про накладення арешту на майно, слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
За змістом ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Перевіряючи правову підставу для арешту майна, слідчий суддя звертає увагу, що органом досудового розслідування обґрунтовано внесені відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР (витяг від 16.04.2020 року).
Отже, слідчий суддя дійшов переконливого висновку, що вищевказаний транспортний засіб містить в собі сліди вчинення кримінального правопорушення, визнаний речовим доказом по справі, а також може містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, відтак, відповідає визначеним у положенні ст. 98 КПК України критеріям.
Слідчий суддя дійшов до переконання, що правові підстави арешту повністю співвідносяться з встановленими обставинами даного кримінального правопорушення.
Слідчий суддя вважає, що арешт є розумним та співмірним обмеженням права власності безпосередньому завданню кримінального провадження, і є необхідним у демократичному суспільстві, є доцільним саме на цій стадії досудового розслідування, а наслідки застосованого заходу забезпечення кримінального провадження, на переконання суду, не виглядають надмірним тягарем для власника арештованого майна.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 93, 98, 170-173, 309, 369, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Лиманського ВП ГУ НП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 та легковий автомобіль марки «Фіат», модель «Стіло», д/з НОМЕР_1 , який згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 зареєстровано на ОСОБА_7 та знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборонивши будь - яким особам та власнику розпоряджатися та користуватися зазначеним майном.
Роз'яснити, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала слідчого судді виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала слідчого судді про арешт майна або відмова у ньому можуть бути оскаржені в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя /підпис/
Копія вірна:
Слідчий суддя ОСОБА_1
Секретар