Провадження № 2/325/71/2020
Справа № 325/30/20
13 травня 2020 року Приазовський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Пантилус О.П., за участю секретаря Орманджи Ф.К., представника позивача - адвоката Ковальова Д.В., розглянувши в смт. Приазовське Запорізької області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приазовської селищної ради про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем та визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом,
03 січня 2020 року представник позивача - адвокат Ковальов Д.В. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом, в якому просив: встановити факт постійного її проживання з ОСОБА_4 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 07 жовтня 2017 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом право власності на наступне майно: земельну ділянку площею 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 2324555100:09:096:0009; житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 . В позовній заяві посилається на підстави, передбачені ст.ст. 1216, 1218,1220, 1223, 1225 ЦК України.
Заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дід позивача ОСОБА_5 , який до часу своєї смерті проживав разом зі своєю дружиною ОСОБА_4 , яка є бабкою позивача. Після смерті діда залишилася спадщина, яка складається з наступного майна: земельної ділянки площею 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованого по АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 2324555100:09:096:0009, право померлого на яку підтверджено витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 10180204 від 30 вересня 2013 року; житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 , який складається із: А-1 - житловий будинок, черепашник обкладений цеглою, Б-1 гараж, В-1 сарай, д душова, № 1 водогін, № 2 бетонування двору, № 3 огорожа, загальною площею 64,2 кв.м., житловою площею - 54,2 кв.м. Право померлого на зазначений житловий будинок підтверджено свідоцтвом про право особистої власності на житловий будинок № 1790 від 29 листопада 1994 року. Після смерті ОСОБА_5 бабка позивача фактично прийняла спадщину на вище наведене майно відповідно до положень ч.3 статті 1268 ЦК України, однак свої спадкові права не оформила. ІНФОРМАЦІЯ_1 бабка позивача ОСОБА_4 померла. З 07 жовтня 2017 року позивач ОСОБА_1 проживала разом з бабкою, піклувалася про неї та доглядала за нею до часу її смерті. Після смерті бабки відкрилася спадщина на вище вказане майно і позивач вважала що фактично прийняла спадщину після померлої бабусі, оскільки постійно проживала разом з нею на час відкриття спадщини. У зв'язку з цим, у встановлений законодавством строк до нотаріальної контори не зверталась. У серпні 2019 року звернувшись до нотаріальної контори із відповідною заявою, але нотаріусом відмовлено позивачу в оформленні спадщини у зв'язку з тим, що вона не змогла документально підтвердити факт проживання з померлою особою за однією адресою до часу її смерті. Окрім того, позивач не має оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, а наявні лише їх копії, і право власності на майно не зареєстровано в електронному реєстрі земель. Відсутність правовстановлюючих документів унеможливлюють оформлення спадщини в нотаріальному порядку.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 , який діє на підставі ордеру про надання правової допомоги серіїAP № 1007810 від 27.12.2019 року, підтримав заявлені вимоги за вище наведеними обставинами та просить задовольнити.
Представник відповідача Приазовської селищної ради Приазовський район, Запорізька область в судове засідання не з'явився, селищний голова Варбанський С.Є. надав заяву про розгляд справи за відсутністю представника селищної ради, зазначив, що при вирішення справи покладається на розсуду суду.
Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 надали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутністю, зазначили, що позов визнають у повному обсязі та просять задовольнити.
Вислухавши представника позивача, допитавши свідків, і дослідивши зібрані у справі докази, приймаючи визнання позову відповідачами, наявні підстави для ухвалення рішення про задоволення вимог, оскільки встановлені наступні обставини та правовідносини.
Частина 4 статті 206 ЦПК України передбачає, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 3 ст. 12 ЦПК України).
Згідно зі статтею 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт. Приазовське Приазовського району Запорізької області у віці 81 рік помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим10 жовтня 2017 року Приазовським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області.
Із довідки Приазовської селищної ради № 1664 від 10 вересня 2019 року встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 постійно мешкали разом з 1990 року за адресою: АДРЕСА_1 , до дня смерті ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_3 .
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , відповідно до копії свідоцтва про одруження від 24.11.1959, були одружені з указаної дати.
Отже, наведені документи підтверджують що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 постійно проживали разом за однією адресою до дня смерті ОСОБА_5
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 27.08.2018 року.
Відповідач по справі ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 в місті Горлівка Донецької області (копія паспорту громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого 19 листопада 1998 року Ленінським РВ УМВС України в Запорізькій області).
Батьками ОСОБА_2 є ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 ).
Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 від 24 січня 1981 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уклала шлюб із ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_2 ».
Відповідач ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 в місті Горлівка Донецької області. (копія паспорта громадянина України серії НОМЕР_7 , виданого 14 червня 1999 року Микитівським РВ Горлівського МУ УМВС України у Донецькій області). Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 її батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . 25 Січня 1983 року ОСОБА_3 уклала шлюб із ОСОБА_11 , та після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_1 » (копія свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_9 від 29 січня 1983 року).
Таким чином, відповідачі по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є дочками ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , спадкоємцями першої черги після смерті батьків.
Позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_9 в місті Запоріжжя Запорізької області. Місце її проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 (копія паспорта громадянина України серії НОМЕР_10 , виданого 09 червня 2004 року Приазовським РВ УМВС України в Запорізькій області).
Батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_8 та ОСОБА_2 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_11 ).
Відповідно до копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_12 від 20 вересня 2003 року, ОСОБА_1 уклала шлюб із ОСОБА_14 , та після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_1 ».
Із наведених документів встановлено що позивач по справі ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_5 і ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 була зареєстрована з 1990 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Відомими спадкоємцями після її смерті - є доньки ОСОБА_3 і ОСОБА_2 та онука ОСОБА_1 (довідка Приазовської селищної ради № 1665 від 10.09.2019 року).
В судовому засіданні допитані свідки ОСОБА_17 і ОСОБА_18 , які підтвердили, що є сусідами сім'ї ОСОБА_4 і їм достовірно відомо, що одразу після смерті ОСОБА_5 , онука ОСОБА_1 стала постійно проживати із ОСОБА_4 , яка хворіла, доглядала за нею по день смерті бабки - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином із досліджених вищенаведених доказів достовірно встановлено, що спадкоємець ОСОБА_1 із 07 жовтня 2017 року постійно проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 10180204 від 30.09.2013, ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 0, 15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованого по АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 2324555100:09:096:0009. Підстава виникнення права власності - державний акт на право приватної власності серії ЗП № 000015010274, виданий 21.04.1997 року.
Житловий будинок розташований по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про право приватної власності на житловий будинок від 29 листопада 1994 року, виданого на підставі рішення виконкому Приазовської селищної ради народних депутатів № 160 від 20.09.1994.
Відповідно до інформаційної довідки КП «Нерухомість-П» Приазовської районної ради Запорізької області № 517 від 16 грудня 2019 року, житловий будинок розташований по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_5 . На земельній ділянці за вказаною адресою розташовано А-1 - житловий будинок, черепашник обкладений цеглою, Б-1 гараж, В-1 сарай, д душова, № 1 водогін, № 2 бетонування двору, № 3 огорожа, загальною площею 64,2 кв.м., житловою площею - 54,2 кв.м.
Відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 60141377 від 08 травня 2020 року, спадкова справа після смерті ОСОБА_5 не заводилася.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст.1261 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має у строк - шість місяців з часу відкриття спадщини подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269, ч.1 ст.1270 ЦК України).
Враховуючи, що діти померлого ОСОБА_5 в установленому законом порядку не прийняли спадщину, єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину, згідно ч.3 ст.1268 ЦК України, є дружина померлого - ОСОБА_4 , яка на день смерті чоловіка, постійно із ним проживала.
Встановлено, що ОСОБА_4 за життя не оформила у встановленому законодавством порядку спадщину у вигляді вказаної земельної ділянки та житлового будинку і померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та з нею на момент смерті (відкриття спадщини) постійно проживала онука - позивач ОСОБА_1 , яка згідно ч.3 ст.1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину.
Із матеріалів спадкової справи № 95/2019, початої 25 серпня 2018 року приватним нотаріусом Приазовської районного нотаріального округу Коверзнєвим С.В. за заявою ОСОБА_1 , встановлені наступні обставини. Відповідно до заповітів від 11.03.2013 та від 16.04.2013 ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на випадок своєї смерті усе своє майно в рівних частках заповіли донькам ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Згідно заяв останніх від 23.08.2019, засвідчених нотаріусом, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 знають про заповіти їх батьків, але пропустили строк прийняття спадщини, на яку не претендують, і звертатись до суду для визначення додаткового строку для подачі заяв про прийняття спадщини не будуть.
Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 23.08.2019, приватний нотаріус відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 , у зв'язку з пропущенням встановленого строку для прийняття спадщини, передбаченого ст.1270 ЦПК України.
В позові зазначено про втрату оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно. Представник позивача зазначив, що позивач має тільки ксерокопії цих документів.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). (стаття 1216 ЦК України).
Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (ч.1ст.1225 ЦК України).
Таким чином, із досліджених доказів, які є належними і допустимими, судом достовірно встановлено, що на момент відкриття спадщини спадкодавець ОСОБА_4 мала право на земельну ділянку та житловий будинок, яке не оформила, але воно не припинилось внаслідок її смерті, а позивач ОСОБА_1 на підставі ч.3 ст.1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину.
Втрата правовстановлюючих документів на майно унеможливлює оформити право власності на землю та житловий будинок в нотаріальному порядку.
Пунктами 4.12., 4.15 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів; видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Згідно з ч.2 ст.49 Закону України "Про нотаріат" нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.
На підставі ч. 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
В розумінні ст.392 ЦК України, право власності спадкоємця ОСОБА_1 на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Одним із завдань цивільного судочинства, відповідно до ст.2 ЦПК України є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту невизнаних прав фізичних осіб.
Суд вважає, що оскільки позивачем було доведено факт постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, підтверджено належність померлій особі ОСОБА_4 прав на власність земельної ділянки та житлового будинку і, відповідно, право позивача на спадкування, а закон не дозволяє оформлення права власності в нотаріальному порядку без наявності оригіналів державного акту на земельну ділянку та свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого на ім'я спадкодавця, позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.
Таким чином, наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову, а визнання відповідачами позовних вимог не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Керуючись ст.ст. 2, 211, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приазовської селищної ради про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем та визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_13 , місце проживання: АДРЕСА_2 )із померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 в період із 07 жовтня 2017 року та на час відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_9 в місті Запоріжжі Запорізької області (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_13 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) в порядку спадкування за законом право власності на наступне майно:
- на земельну ділянку площею 0,15 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 2324555100:09:096:0009;
- на житловий будинок з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , який складається із: А-1 - житловий будинок, черепашник обкладений цеглою, Б-1 гараж, В-1 сарай, Г-1 сарай, д душова, № 1 водогін, № 2 бетонування двору, № 3 огорожа, загальною площею 64,2 кв.м., житловою площею - 54,2 кв.м..
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Приазовський районний суд Запорізької області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана на рішення суду протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання короно вірусної хвороби (COVID-19), строки подання заяви про перегляд заочного рішення та апеляційної скарги на рішення суду продовжується на строк дії такого карантину.
Суддя О.П. Пантилус