1Справа № 335/3313/20 1-кп/335/633/2020
25 травня 2020 року м.Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя, кримінальне провадження №12020080060000926 від 31.03.2020 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Запоріжжя, українець, громадянин України, який має середню освіту, не працевлаштований, не одружений, мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; раніше в силу ст. 89 КК України не судимий:
за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -
27.11.2019 року, приблизно о 20-10 годині ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, прибули до вантажного виходу в супермаркет «Сільпо», розташованого за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний 171, з метою крадіжки майна яке належить ТОВ «Сільпо Фуд». Так реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_4 з особою? матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, перебуваючи біля вказаного вантажного виходу, переконавшись в тому, що за їх діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, викрали майно, яке належить ТОВ «Сільпо-Фуд», а саме один гідравлічний візок, вартість якого складає 4089,58 гривень. Далі, ОСОБА_6 з особою? матеріали відносно якої виділені в окреме провадження , узявши з обох сторін викрадений ними гідравлічний візок підняли його, після чого зникли з місця вчиненого ними злочину із викраденим майном, розпорядившись ним на власний розсуд, спричинивши ТОВ «Сільпо-Фуд» матеріальний збиток.
Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення відповідно до ч.1 ст. 337 КПК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 не оспорюючи час, місце, спосіб, мотив і мету, форму вини за інкримінованими кримінальними правопорушеннями, повністю визнав себе винуватим, щиро розкаявся та пояснив, що дійсно в листопаді 2019 року він разом із ОСОБА_7 по пр. Соборному проходили повз супермаркет та біля вантажних воріт побачили гідравлічний візок, який вирішили вкрасти. Вони пересвідчилися, що їх ніхто не бачить та викрали візок, який належав супермаркету «Сільпо» з метою його продажу, сховали візок у листі, однак коли повернулися до нього, візок вкрали. У скоєному розкаюється.
Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.
Представник потерпілого ОСОБА_8 в у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд кримінального провадження за його відсутністю. Матеріальних та моральних претензій до ОСОБА_4 немає. Покарання призначити на розсуд суду.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позицій, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 КПК України, провів судове слідство у даному кримінальному провадженні щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч.3ст.349 КПК України, обмеживши дослідження доказів допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують його особу.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину при вищевикладених обставинах доведена повністю та кваліфікує його за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у відповідності до ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який у відповідності до вимог ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, характер і ступінь суспільної небезпеки, сукупність усіх фактичних обставин, які його характеризують: обстановку і спосіб злочинного діяння, його наслідки, дані, що характеризують особу винного, а саме те, що ОСОБА_4 в силу ст. 89 КК України раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, офіційно непрацевлаштований, на диспансерному обліку у нарколога та психіатра не перебуває, однак перебуває під спостереженням у лікаря -нарколога.
Обставиною, яка пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає те, що ОСОБА_4 щиро розкаявся, визнав свою вину. Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
За наведених обставин кримінального провадження, тяжкості вчиненого злочину, даних про особу обвинуваченого та принципу індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статі, що є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів і саме таке покарання буде мати для нього достатню превентивну роль.
З урахуванням викладеного у сукупності з відомостями про особу обвинуваченого, його ставлення до скоєного, наявності пом'якшуючих покарання обставин, а також того, що обвинувачений під час провадження досудового слідства та в ході судового розгляду сприяв у з'ясуванні обставин справи, цивільний позов не заявлено, а також враховуючи позицію прокурора, який просив суд призначити покарання із застосуванням ст.ст.75,76 КК України, позицію потерпілого, який не наполягав на суворому покаранні, суд приходить до висновку, що забезпечити виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливо без реального відбування ним покарання, без ізоляції від суспільства, але в умовах контролю за його поведінкою та виконанням покладених на нього обов'язків органами пробації протягом іспитового строку, який сам втілює в собі погрозу реального відбування призначеного покарання у разі невиконання обвинуваченим умов випробування, що є необхідним і достатнім обмеженням прав і свобод обвинуваченого.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Питання про долю речових доказів у даному провадженні суд вирішує відповідно до положень ст.100 КПК України.
Під час судового розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу від учасників судового провадження не надходило, тому підстав для цього суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання за ч.2 ст.185 КК України у виді одного року позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк - один рік.
Відповідно до ст.76 КК України, у зв'язку із звільненням від відбування покарання з випробуванням, покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
Речові докази: - 2 DVD-R дискe з відеозаписом з камер спостереження залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1