Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/5470/19
Провадження 4-с/711/26/20
13 травня 2020 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді Демчика Р.В.,
при секретарі Бузун Л.В.
за участі представника скаржника Манзар Т.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Манзар Тетяни Володимирівни на дії державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби у м.Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про арешт коштів боржника у виконавчому провадження, третя особа Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»,-
встановив:
Адвокат Манзар Т.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби у м.Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про арешт коштів боржника у виконавчому провадження, третя особа Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк».
В скарзі зазначив, що 04.02.2020 року державним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 61138115 від 04.02.2020 року з виконання виконавчого листа № 711/5470/19 від 11.01.2020 року виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08.07.2019 року і до досягнення сином повноліття.
03.03.2020 року старшим державним виконавцем Придніпровського відділу державної виконавчої служби у Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Расторгуєвим С.С. була винесена постанова ВП № 61138115 про арешт коштів боржника в межах вище зазначеного виконавчого провадження. Даною постановою було накладено арешт на грошові кошти позивача, які знаходяться на рахунках у Акціонерному товаристві комерційний банк «Приватбанк». Зазначеною постановою, зокрема, накладено арешт на картковий рахунок № НОМЕР_1 (uа НОМЕР_2 ) на який скаржник отримує пенсію, яка є єдиним його джерелом доходу для існування.
12.03.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про скасування арешту з карткового рахунку № НОМЕР_1 (uа НОМЕР_2 ) на ЯКИЙ позивач отримує пенсію, однак останній листом від 24.03.2020 року відмовив у задоволені заяви.
У зв'язку з тим, що пенсія є єдиним джерелом доходу скаржника ОСОБА_1 , загальний розмір відрахувань з пенсії не може перевищувати 50 % її розміру, а тому арешт всіх коштів у вигляді пенсійних виплат вважає неправомірним.
У зв'язку із викладеними вище, скаржник звернувся до суду з даною скаргою.
Ухвалою суду від 17 квітня 2019 року поновлено скаржнику строк на звернення до суду зі скаргою та відкрите провадження, призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
В судовому засіданні представника скаржника ОСОБА_1 - адвокат Манзар Т.В. в судовому засіданні скаргу підтримала та просила її задовольнити на підставі доводів викладених в ній та доданих до неї доказів.
Представник Придніпровського відділу державної виконавчої служби у м.Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник АТ КБ «Приватбанк» також в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
У відповідності до ст.450 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній доказів та у відсутність учасників судового розгляду.
Заслухавши пояснення представника скаржника, дослідивши матеріали скарги та додані до неї документи, суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Судом встановлено, що на виконанні в Придніпровського відділу державної виконавчої служби у м.Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) знаходиться виконавче провадження №61138115 відкрите 04.02.2020 року на підставі виконавчого листа № 711/5470/19 від 11.01.2020 року виданого Придніпровським районним судом міста Черкаси, відповідно до якого з ОСОБА_1 стягуються аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08.07.2019р. та до досягнення дитиною повноліття (а.с. 9).
Старшим державним виконавцем Придніпровського ВДВС м. Черкаси ЦМУМЮ (м. Київ) ОСОБА_4 , 03.03.2020р. була винесена постанова про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на відкритих банківських рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів 82599,62грн. (а.с. 10).
Згідно довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 12.03.2020р., ОСОБА_1 має картковий рахунок № НОМЕР_1 (uа НОМЕР_2 ) у відділенні даного банку, на який отримує виключно пенсію (а.с. 11, 12).
Таким чином, постановою державного виконавця від 03.03.2020р. було накладено арешт грошові кошти боржника ОСОБА_1 , що знаходяться на картковому рахунку № НОМЕР_1 (uа НОМЕР_2 ), а саме на який скаржник отримує пенсію.
12.03.2020р. ОСОБА_1 звернувся до державної виконавчої служби із заявою про скасування арешту з карткового рахунку № НОМЕР_1 (uа НОМЕР_2 ) на який він отримує пенсію, проте листом від 24.03.2020р. йому було відмовлено у задоволенні заяви.
Таким чином, ОСОБА_1 вважає таку бездіяльність посадових осіб Придніпровського відділу державної виконавчої служби у м.Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) протиправною, та такою що порушує його права, а тому звернувся до суду з даною скаргою.
Згідно зі статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, ще) знаходяться на таких рахунках.
Частинами першою-третьою статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його спису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статі 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Відповідно до статті 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
Про звернення стягнення на заробітну плату виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Згідно з частиною першою статті 69 Закону України «Про виконавче провадження» підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і вираховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі якщо такий строк не встановлено, - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, за який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.
Відповідно до частини другої статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» з пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.
Відповідно до частини другої статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків п розміру: на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
Статтею 46 Конституцією України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Конституційний Суд України у своєму рішенні № 25рп/2009 від 7 жовтня 2009 року зазначив, що право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел та забезпечується статтями 7, 22, 46, 58, 68 Конституції України. А саме, кожний громадянин має право на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення і всі застраховані особи є рівноправними щодо отримання пенсійних виплат. Конституційні права і свободи громадянина України гарантуються і не можуть бути скасовані.
Норми статті 41 Конституції України встановлюють принцип непорушності права приватної власності.
У частині першій статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Таким чином, законодавством заборонено державному виконавцю накладати арешт на рахунок боржника на який надходять пенсійні виплати, адже чинним законодавством передбачений окремий порядок здійснення таких відрахувань, адже накладений арешт державним виконавцем на пенсійні кошти скаржника, після вирахування з неї сум аліментів за судовим рішенням, позбавляє його джерел до існування та порушує його право на соціальний захист.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст.451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Враховуючи обставини викладені вище, суд дійшов до висновку про задоволення вимог скаржника.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 41 Конституції України, ст. 59, 71 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 447-453 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Скаргу ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Манзар Тетяни Володимирівни на дії державного виконавця Придніпровського відділу державної виконавчої служби у м.Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про арешт коштів боржника у виконавчому провадження, третя особа Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.
Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Придніпровського відділу ДВС м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Расторгуєва С.С. щодо накладення арешту на грошові кошти на рахунку ОСОБА_1 в АТКБ «Приватбанк» №26201736379409 (ua453052990000026201736379409) постановою про арешт коштів боржника від 03.03.2020 у межах виконавчого провадження ВП №61138115.
Зобов'язати старшого державного виконавця Придніпровського відділу ДВС м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Расторгуєва С.С. скасувати арешт грошових коштів на рахунку ОСОБА_1 в АТКБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 (ua453052990000026201736379409), накладений постановою про арешт коштів боржника від 03.03.2020 у межах виконавчого провадження ВП №61138115.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Головуючий: Р.В.Демчик.
Повний текст ухвали суду складено 18.05.2020.
Головуючий: Р. В. Демчик