Справа № 461/4996/18
Провадження № 1-кп/461/96/20
22.05.2020 року місто Львів
Галицький районний суд міста Львова в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові клопотання прокурора Львівської місцевої прокуратури №1, за матеріалами кримінального провадження №12018140050002613 від 04.06.2018 року, про застосування примусових заходів медичного характеру відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Артасів, Жовківського району, Львівської області, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 ,
за ознаками суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,
встановив:
Прокурор Львівської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні №12018140050002613 від 04.06.2018 року відносно ОСОБА_4 .
У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_4 03.06.2018 року, близько 17 години 01 хвилини, перебуваючи на четвертому поверсі приміщення торгового центру «Опера Пасаж», який знаходиться на просп. Свободи, 27 у м. Львові, шляхом вільного доступу таємно викрав зі столу мобільний телефон марки «Acer» (ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 ) вартістю 2 399 гривень, у якому були дві сім-карти операторів мобільного зв'язку «Київстар» та «Лайфселл» вартістю 30 гривень кожна, карта пам'яті micro-sd об'ємом пам'яті 8 ГБ вартістю 160 гривень, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 2 619 гривень.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що згідно висновку судово-психіатричного експерта №114 від 04.09.2019 року, ОСОБА_4 страждає хронічним психічним захворюванням у формі деменції змішаного кірково-підкіркового типу. За своїм психічним станом на даний час та в період інкримінованих йому дій ОСОБА_4 не може і не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
У судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримала та просила його задовольнити, вказавши, що, на її думку, є всі законні підстави застосування примусових заходів медичного характеру до ОСОБА_4 .
Захисник особи, відносно якої розглядається клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру - адвокат ОСОБА_5 , у судовому засіданні клопотання підтримала.
ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника та прокурора. Факт вчинення вказаного в обвинувальному акті та клопотанні прокурора суспільно-небезпечного діяння визнав. При цьому пояснив, що мотиви такого діяння пригадує смутно.
Безпосередньо дослідивши докази подані під час судового розгляду, оцінюючи їх в сукупності, з точки зору достатності та взаємозв'язку, провівши у повному обсязі судовий розгляд, допитавши обвинуваченого, дослідивши надані суду докази, перевіривши доводи учасників процесу, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора про застосування щодо ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Наявність у діях ОСОБА_4 ознак інкримінованого суспільно-небезпечного діяння повністю та об'єктивно доведена наступними доказами.
Протоколом огляду предмета від 28.06.2018 року та відеозаписом до нього, з якого вбачається, що слідчим оглянуто диск із записами камер відеоспостереження де зафіксовано, що 03.06.2018 року, близько 17 години 01 хвилини, перебуваючи у приміщенні торгового центру «Опера Пасаж», за адресою просп. Свободи, 27 у м. Львові ОСОБА_4 бере зі столу мобільний телефон та направляється в сторону виходу з приміщення.
Протоколом слідчого експерименту від 27.06.2018 року за участю ОСОБА_4 , згідно якого 03.06.2018 року, близько 17 години 01 хвилини, перебуваючи у приміщенні торгового центру «Опера Пасаж», на просп. Свободи, 27 у м. Львові, ОСОБА_4 взяв зі столу мобільний телефон «Acer» та направився в сторону виходу з приміщення. Вийшовши з торгового центру пішов на алею на пр. Свободи де, на прохання подзвонити, віддав мобільний телефон чоловіку на ім'я ОСОБА_7 .
Протоколом заяви (повідомлення) про злочин, згідно якого потерпілий звернувся до органів поліції, з повідомленням про крадіжку мобільного телефону та сім-карт 03.06.2018 року у приміщенні торгового центру «Опера Пасаж», на просп. Свободи, 27 у м. Львові.
Копією чеку про вартість мобільного телефону, згідно якого вартість останнього становить 2399,00 гривень.
Суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_4 , які виразились у таємному викраденні мобільного телефону марки «Acer» у приміщенні торгового центру «Опера Пасаж», у якому були дві сім-карти операторів мобільного зв'язку «Київстар» та «Лайфселл», мають ознаки суспільно - небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
Відповідно до ст. 503 КПК України, кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється за наявності достатніх підстав вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності.
Згідно ч. 2 ст.19 КК України, не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Згідно ст. 92 КК України, примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.
Згідно висновку судово-психіатричного експерта №114 від 04.09.2019 року, ОСОБА_4 на даний час страждає стійким хронічним психічним захворюванням у вигляді деменції змішаного кірково-підкіркового типу, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. В період інкримінованих йому дій також страждав стійким хронічним психічним захворюванням у вигляді деменції змішаного кірково-підкіркового типу, не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Зазначений висновок не викликає у суду сумнівів про те, що особа страждає на психічну хворобу, яка зумовлює її неосудність і викликає потребу в застосуванні щодо неї примусових заходів медичного характеру вказаних у висновку.
При цьому, суд враховує дані про особу ОСОБА_4 , який раніше не судимий, перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, позитивно характеризується за місцем проживання, є особою з інвалідністю.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу», примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку встановлених Кримінальним та Кримінальним процесуальним кодексами України, цим законом та іншими законами. За рішенням суду застосовуються примусові заходи медичного характеру.
За змістом статті 93 КК України, примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння, які вчинили у стані обмеженої осудності злочини, які вчинили злочин у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 94 КК України, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати, зокрема, примусовий захід медичного характеру - надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03.06.2005 року № 7 «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів - психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має інший психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів, а примусове лікування щодо осіб, які вчинили злочини та страждають на хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб (ст. 96 КК ) - висновку судово-медичної експертизи.
Крім того, суд також враховує те, що невжиття відносно ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру, може зумовити заподіяння неминучої шкоди цій особі або іншим особам.
Відповідно до ст. 513 КПК України, визнавши доведеним, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
З врахуванням викладеного, суд вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Виходячи з положень п.15 Пленуму Верховного Суду України, які викладені у Постанові № 7 від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», суд не визначає лікувальну установу, в якій до особи будуть застосовані примусові заходи медичного характеру та не визначає строку, на який ці заходи призначені.
Запобіжний захід особі, відносно якої розглядається клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру не обирався.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись: ст.ст. 19, 92-94, 96, 96-1, 96-2 КК України, ст.ст. 100, 512, 513, 516, 392, 395 КПК України, суд,-
постановив:
Клопотання прокурора задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Артасів, Жовківського району, Львівської області, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 , примусові заходи медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Речові докази по справі: CD-R диск - залишити при матеріалах кримінального провадження.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня її проголошення .
Головуючий суддя ОСОБА_1