Справа № 569/2399/20
25 травня 2020 року Рiвненський мiський суд Рівненської області
в особi суддi - Ковальова І.М.
при секретарі - Соломон О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до молодшого лейтенанта поліції управління патрульної поліції в Рівненській області 1 батальйону 3 роти Кирило Антона Ігоровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження по справі,-
В Рівненський міський суд з позовом до молодшого лейтенанта поліції управління патрульної поліції в Рівненській області 1 батальйону 3 роти Кирило Антона Ігоровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження по справі звернувся ОСОБА_1 у якому просить суд скасувати постанову серії ЕАК №2093991 від 11 лютого 2020 року по справі про адміністративне правопорушення про стягнення штрафу у розмірі 510 грн.
В судове засідання позивач не з'явився, однак подав до суду письмову заяву у якій просив провести розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задоволити.
В судове засідання відповідач не з'явився. Про день та час розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином судовою повісткою під розписку. Причин своєї неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи до суду не подавав. Згідно письмового відзиву на позов просив суд у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.
Дослідивши письмові матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності суд прийшов до висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 11 лютого 2020 року поліцейським 1 батальйону 3 роти молодшим лейтенантом поліції Кирило А.Г. УПП в Рівненській області (надалі - інспектор) була винесена постанова серії ЕАК №2093991 від 11 лютого 2020 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача ОСОБА_1 .
Як зазначено у постанові, водій ОСОБА_1 11 лютого 2020 року о 09:30 год. в м.Рівне по вул.Льонокомбінатівській керуючи транспортним засобом Renault espace д.н.з. НОМЕР_1 здійснив зупинку свого т/з, що робить неможливим рух інших транспортних засобів, чим порушив п.15.10 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.122 КУпАП.
Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП і на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 гривень.
Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимоги п.15.10.д. Правил дорожнього руху.
Відповідно до позовної заяви ОСОБА_1 звернувся з позовом до молодшого лейтенанта поліції управління патрульної поліції в Рівненській області 1 батальйону 3 роти Кирило А.І.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно із статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга, третя і п'ята статті 122, частина перша статті 123, 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста і сьома статті 152-1, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
На переконання суду, системний аналіз зазначених правових норм дає підстави вважати, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених частиною 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, працівники органів (підрозділів) Національної поліції діють від імені органів Національної поліції, а отже не можуть виступати відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган (підрозділ) Національної поліції.
Підстави та порядок заміни неналежної сторони у адміністративному процесі встановлено приписами статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України.
За правилами частини 3 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції (частина 7 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відтак, оскільки за змістом вказаних правових норм допустити заміну належної сторони у справі може суд за умови згоди позивача та незмінності підсудності адміністративної справи до ухвалення рішення судом першої інстанції, а позивач в судове засідання не прибув, що позбавляє суд можливості дізнатися думку позивача з приводу даного питання.
Підсумовуючи наведене, на переконання суду, позов ОСОБА_1 до інспектора, який є неналежним відповідачем у даному спорі, не може бути задоволений судом, оскільки пред'явлений до неналежного відповідача, з заявою про заміну відповідача або залучення співвідповідача, позивач до суду не звертався.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-15, 19-21, 72-79, 159-164, 192-194, 241-255, 286, 293-295 КАС України, ст.156 КУпАП, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до молодшого лейтенанта поліції управління патрульної поліції в Рівненській області 1 батальйону 3 роти Кирило Антона Ігоровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження по справі - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його складення до Восьмого апеляцiйного адміністративного суду через Рiвненський мiський суд.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: молодший лейтенант поліції Управління патрульної поліції в Рівненській області 1 батальйону 3 роти Кирило Антон Ігорович, м.Рівне, вул.Ст.Бандери, 14-А.
Суддя :