Справа № 333/1488/20
Провадження №1-кп/333/409/20
13 травня 2020 року м.Запоріжжя
Комунарський районний суду м.Запоріжжя у складі:
судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора Запорізької місцевої прокуратури №2 про закриття кримінального провадження у зв'язку з невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженню №12016080040003040 від 22.06.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -
26.03.2020 року до Комунарського районного суду м.Запоріжжя надійшло клопотання прокурора Запорізької місцевої прокуратури №2 ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженню №12016080040003040 від 22.06.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. Зазначене клопотання прокурор обґрунтовує тим, що 21.06.2016 року до Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області надійшла заява від гр. ОСОБА_4 про те, що 21.06.2016 року о 18:00 год. невідома особа, знаходячись в будинку АДРЕСА_1 , спричинила йому тілесні ушкодження.
Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_4 пояснив, що останній 21.06.2016 року приблизно о 17.00 год. разом з батьком ОСОБА_5 та братом ОСОБА_6 знаходились в приміщенні кімнати АДРЕСА_1 , де почули голосний стукіт по дверям кімнати, відчинивши які потерпілий побачив ОСОБА_7 (сусіда), якому зробив зауваження щодо порушення громадського порядку. Вийшовши в коридор, ОСОБА_4 побачив на дверях вибоїни та зробив ще одне зауваження у бік ОСОБА_7 , але останній почав висловлюватись у бік потерпілого нецензурною лайкою та наніс один удар кулаком в область живота та грудної клітини. Після чого, наніс ще один удар в область передпліччя. Вказану подію бачили ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з приміщення кімнати через відкриті двері. В подальшому потерпілий зателефонував працівникам поліції, які прийняли заяву про вчинене кримінальне правопорушення та надали постанову для проходження судово-медичної експертизи.
Допитані у якості свідків батько потерпілого - ОСОБА_5 та брат потерпілого ОСОБА_6 надали аналогічні показання.
Допитана в якості свідка мати ОСОБА_7 - ОСОБА_8 пояснила, що в будинку АДРЕСА_2 проживає разом зі своїм дідусем - ОСОБА_5 , його синами - ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (останній є потерпілим по даному кримінальному провадженню), своєю матір'ю ОСОБА_9 та сином ОСОБА_7 . Так 21.06.2016 року о 11.00 годині свідок знаходилась за вищевказаною адресою, та коли вийшла до коридору дома, зустріла ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , які почали висловлюватись на адресу свідка та її сина ОСОБА_7 нецензурною лайкою, що супроводжувались погрозами виселення ОСОБА_8 та її сина ОСОБА_7 із квартири. При цьому, ОСОБА_6 тримаючи у руці металевий совок наносив удари по дверях своєї кімнати. Також пояснила, що ОСОБА_7 тілесні ушкодження ОСОБА_4 не наносив.
Аналогічні пояснення надав ОСОБА_7 .
Допитана в якості свідка ОСОБА_10 пояснила, що мешкає в буд. АДРЕСА_3 та є сусідкою гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , які постійно конфліктують між собою. Так, 21.06.2016 року остання почула конфліктну ситуацію з двору будинку, в якому проживають вищезазначені особи, та побачила як до воріт вказаного будинку під'їхали працівники поліції. Моменту нанесення ударів гр. ОСОБА_4 остання не бачила, але їй відомо т, що ОСОБА_4 написав заяву до територіально підрозділу поліції з метою притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_7 за нанесені йому тілесні ушкодження. Свідок характеризує ОСОБА_4 з позитивного боку, як доброго, спокійного та урівноваженого чоловіка, а ОСОБА_7 як конфліктного та запального.
Судово-медичну експертизу потерпілий ОСОБА_4 не проходив, у зв'язку з чим встановити ступінь тяжкості тілесних ушкоджень у останнього не можливо.
Крім того, зазнаечне провадження є кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого та може тривати лише за умови підтримання саме останнім обвинувачення, тому дане право потерпілого є особистим немайновим правом, а, отже, не допускає правонаступництва.
Таким чином, під час досудового розслідування не встановлено конкретну особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, та факт спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4 не підтвердився.
В підготовчому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав заявлене клопотання з підстав, викладених у ньому, та просив суд його задовольнити.
Потерпілий ОСОБА_4 в підготовче засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду клопотання був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суд не повідомив.
Розглянувши клопотання прокурора, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
Пунктом 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Згідно з п. 1-1 ч. 2 ст. 284 КПК України, Кримінальне провадження закривається судом з підстави, передбаченої пунктом 3--1 частини першої цієї статті.
Судом встановлено, що 21.06.2016 року до Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області надійшла заява ОСОБА_4 про те, що 21.06.2016 року о 18 год. 00 хв. невідома особа, знаходячись в будинку АДРЕСА_1 , спричинила йому тілесні ушкодження. Відомості про зазначене кримінальне правопорушення 22.06.2016 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016080040003040 за попередньою кваліфікацією за ч. 1 ст. 125 КК України. Вказані обставини підтверджуються Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Санкцією ч. 1 ст. 125 КК України передбачена відповідальність за умисне легке тілесне ушкодження у виді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до двохсот годин, або виправних робіт на строк до одного року. Згідно з ч. 2 ст. 12 КК України, злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таким чином, кримінальне правопорушення, відомості про яке за заявою ОСОБА_4 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016080040003040 від 22.06.2016 року за ч. 1 ст. 125 КК України, є злочином невеликої тяжкості. Крім того, частиною 1 ст. 285 КПК України визначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005 року №12, закриття кримінальної справи зі звільненням від кримінальної відповідальності можливе лише в разі вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК, та за наявності визначених у законі правових підстав, вичерпний перелік яких наведено у ч. 1 ст. 44 КК, а саме: у випадках, передбачених цим Кодексом. Статтею 44 КК України визначено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом (ч. 1). Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом (ч. 2). Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі. Згідно з п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005 року №12, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого. З доданих до клопотання матеріалів вбачається, що кримінальне правопорушення, відомості про яке за заявою ОСОБА_4 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016080040003040 від 22.06.2016 року за ч. 1 ст. 125 КК України, вчинено 21.02.2016 року. Тобто, з моменту вчинення кримінального правопорушення та до часу звернення прокурора з зазначеним клопотанням минуло більше двох років. У зв'язку з чим, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності минув. Крім того, при розгляді клопотання по суті, судом враховано, що потерпілий ОСОБА_4 , судово-медичну експертизу не проходив, у зв'язку з чим, ступінь тяжкості спричинених тілесних ушкоджень органом досудового розслідування не встановлено. Також, відповідно до пояснень прокурора, наданих в підготовчому засіданні, органом досудового розслідування проведено всі можливі та необхідні слідчі дії, направленні на встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення. Однак, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення не встановлена, та, відповідно, повідомлення про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення не вручалось. Доказів протилежного матеріали клопотання не містять, потерпілим не надано. Таким чином, з огляду на викладене, враховуючи, що особу, яка вчинила відносно ОСОБА_4 кримінальне правопорушення за попередньою кваліфікацією за ч. 1 ст. 125 КК України, не встановлено, а строк притягнення до кримінальної відповідальності минув, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора Запорізької місцевої прокуратури №2 про закриття кримінального провадження у зв'язку з невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженню №12016080040003040 від 22.06.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. Керуючись ст. 12, 44, 49, 125 КК України, ст.ст. 284-285, 350, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Запорізької місцевої прокуратури №2 про закриття кримінального провадження №12016080040003040 від 22.06.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, задовольнити.
Кримінальне провадження №12016080040003040 від 22.06.2016 рокуза ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, закрити, у зв'язку з невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя ОСОБА_1