Справа № 569/7801/20
про залишення позовної заяви без руху
21 травня 2020 року
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Тимощук О.Я., перевіривши виконання вимог ст. 175, ст. 177 ЦПК України по справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приват Банк», Рівненського відділення Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приват Банк» про захист прав споживачів, -
ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приват Банк», Рівненського відділення Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приват Банк» про захист прав споживачів. Заява містить відомості про те, що документ сформовано в системі «Електронний суд».
При дослідженні вимог позовної заяви встановлено, що документ не відповідає вимогам ЦПК України.
Згідно із ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до ч. 8 ст. 14 ЦПК України, особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно ч. 9 ст. 14 ЦПК України, суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи в електронній формі. Процесуальні та інші документи і докази у паперовій формі не пізніше трьох днів з дня їх надходження до суду переводяться в електронну форму та долучаються до матеріалів електронної судової справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Частиною 8 статті 43 ЦПК України встановлено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
Так, зазначену позовну заяву було направлено в електронному вигляді. При цьому вона не містить електронного цифрового підпису, у відповідності до згаданих норм ЦПК України та ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», де визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (ч. ч. 1 - 2 ст. 6 зазначеного Закону).
Відповідно до ч. 1 ст. 7 вказаного Закону, оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі, з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".
Згідно із ст. 1 ЗУ «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Крім того, п. 15 ч. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Відповідно до п.п. 15.15 п. 15 ч. 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
У номері «Голосу України» за 01 грудня 2018 року опубліковано оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС. З 01 січня 2019 року ЄСІТС буде функціонувати в тестовому режимі, а дослідна експлуатація системи розпочнеться з 01 березня 2019 року.
У газеті «Голос України» № 42 від 01.03.2019 року опубліковано повідомлення про відкликання ДСА України оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" № 229 від 01.12.2018 року щодо створення та забезпечення функціонування ЄСІТС.
На підставі рішення Вищої ради правосуддя № 624/0/15-19 від 28.02.2019 року, Державною судовою адміністрацією України відкликано оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Станом на травень 2020 року (час звернення позивача до суду та час постановлення даної ухвали) Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не функціонує, а тому відсутня можливість зареєструвати офіційні електронні адреси в цій системі та подати процесуальні документи в електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», що передбачено ч. 8 ст. 14 ЦПК України.
Враховуючи викладене, до початку функціонування в Україні Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи всі документи мають подаватися до суду в паперовому вигляді, а письмові заяви повинні мати власноручний підпис заявника.
З огляду на викладене, позовна заява не є належним чином оформленою та подана до суду не у відповідності до вимог цивільного процесуального закону, який діє на час подачі заяви.
В порушення вимог п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем в позовній заяві не зазначено щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів доказів, копії яких долучені до позовної заяви.
Докази, які долучені до матеріалів справи не завірені у встановленому законом порядку, згідно вимоги ст. 95 ЦПК України. Відповідно до ч. 5 ст. 95 ЦПК України учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Аналогічний порядок засвідчення копій документів встановлений й п.п. 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом ДСТУ від 7 квітня 2003 року №55). За вказаним нормативно-правовим актом, відмітка про засвідчення копії документа складається: зі слів «Згідно з оригіналом»; особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища; дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.
В порушення вимог п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем в позовній заяві не зазначено попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, який позивач поніс і який очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Позивачем до позовної заяви не додано її копію з доданими до неї копіями всіх документів для відповідача.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
ОСОБА_1 заявлено 2 (дві) позовні вимоги немайнового характеру, а саме:
-визнати незаконними дії АТ КБ «Приват Банк» щодо нарахування та списання щомісячної комісії за обслуговування картки та відсотків за використання кредитного ліміту по карті НОМЕР_1 НОМЕР_2 , строком дії до березня 2020 року;
-зобов'язати АТ КБ «Приват Банк» закрити банківський (картковий) рахунок по картці НОМЕР_3 , строком дії до березня 2020 року.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду фізичною особою заяви немайнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що на день подачі позову до суду становить 840 грн. 80 коп.
Згідно п. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ч. 2 п. 13 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо в позовній заяві об'єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов'язаних між собою, то, враховуючи, що об'єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог (пункт 10 частини першої статті 80 ЦПК). При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.
Питання підстав, розміру та порядку сплати судового збору, звільнення від його сплати регулюються Законом України «Про судовий збір», який є спеціальним законодавчим актом по відношенню до Закону України «Про захист прав споживачів» з визначеного кола питань, є більш новим законом, регулюючи тим самим відповідні правовідносини з урахуванням актуальних змін у житті суспільства. Тому при наявності суперечностей із Законом України «Про захист прав споживачів» саме норми Закону України «Про судовий збір» підлягають застосуванню до відносин щодо сплати судового збору.
При цьому суд враховує правову позицію Конституційного Суду України, який у мотивувальній частині свого Рішення № 12-рп/2013 від 28 листопада 2013 року (пункт 2.4.) вказав, що у частині другій статті 3 Закону України "Про судовий збір" визначено перелік об'єктів - заяв до суду, за подання яких судовий збір не справляється, а в статті 5 цього закону - вичерпний перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання до суду позовів, заяв, скарг та за видачу судами документів, а також підстави звільнення від сплати судового збору.
З 01 вересня 2015 року набули чинності зміни до Закону України «Про судовий збір», нормами якого не передбачено звільнення від сплати судового збору осіб, що звертаються до суду з позовом в порядку Закону України «Про захист прав споживачів».
Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно сплатити судовий збір та усунути недоліки позовної заяви зазначені вище.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За вказаних обставин позовну заяву слід залишити без руху із наданням строку для виправлення недоліків.
Керуючись ст.ст.185,260,261,353 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приват Банк», Рівненського відділення Акціонерного Товариства Комерційний Банк «Приват Банк» про захист прав споживачів - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Роз'яснити, що в разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, позовна заява буде вважатись неподаною та буде повернута позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Рівненського
міського суду О.Я. Тимощук