1Справа № 335/11439/19 1-кп/335/337/2020
25 травня 2020 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Запоріжжя кримінальне провадження за № 12019080060002015 внесеного до ЄРДР від 25.08.2019 року, по обвинуваченню ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
В провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження на підставі обвинувального акту про обвинувачення ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні судом в порядку ст.331 КПК України на обговорення поставлено питання щодо закінчення строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
Прокурор зазначив, що у зв'язку з наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які були встановлені під час досудового розслідування, строк тримання обвинуваченому має бути продовжений. ОСОБА_5 раніше судимий за скоєння корисливих злочинів, за що відбував покарання у місцях позбавлення волі, усвідомлюючи, що за скоєння ряду аналогічних тяжких злочинів він буде нести кримінальну відповідальність, покаранням за які є позбавлення волі, з метою уникнення від відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, що є ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також, обвинувачений ОСОБА_5 обізнаний про місце мешкання потерпілих та свідків по кримінальному провадженню, які своїми показаннями підтверджують його причетність до скоєння кримінальних правопорушень. Враховуючи викладене, прокурор вважає, що ОСОБА_5 , залишаючись на волі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на потерпілих та свідків шляхом залякувань або вмовлянь, що є ризиком передбаченим п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, не має джерела прибутку, систематично скоює корисливі злочини, вживає наркотичні засоби, на придбання яких необхідні грошові кошти, а тому вказане дає підстави вважати, що він вчинить інше кримінальне правопорушення, що є ризиком, передбаченим п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також, прокурор у судовому засідання вказала про неможливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, такого як особисте зобов'язання, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 176 КПК України, посилаючись на тяжкість вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення на систематичність вчинення ним корисливих злочинів.
Неможливість обрання до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 176 КПК України, прокурором обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 не має стійких соціальних зв'язків з особами, які б заслуговували довіру та поручались за виконання ним покладених обов'язків.
Про неможливість обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави, що передбачено п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК України свідчить те, що обвинувачений ніде не працевлаштований, та підозрюється у вчиненні корисливого злочину та єдиним джерелом його доходу є матеріальні блага, отримані злочинним шляхом, які не можуть бути внесені як застава з метою забезпечення покладених на нього обов'язків.
Крім того, на думку прокурора, обвинувачений ОСОБА_5 , принципово ігноруючи виконання встановлених норм поведінки в суспільстві, веде асоціальний образ життя, вживає наркотичні засоби, скоює корисливі тяжкі злочин, що свідчить на думку сторони обвинувачення, що у разі обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який передбачений п. 4 ч. 1 ст. 176 КПК України, останній його порушуватиме, та вказаний заможний захід не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Таким чином, у зв'язку з метою захистити громадян і суспільство від злочинних посягань та з метою присікти злочинну діяльність ОСОБА_5 , з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, прокурор просила продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_5 строком на 60 діб в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».
Захисник та обвинувачений заперечили щодо продовження строку тримання під вартою, просять застосувати інший запобіжний захід.
Потерпілий ОСОБА_4 щодо продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого підтримав думку прокурора.
Потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у судове засідання повторно не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомили.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження щодо продовження строку тримання під вартою, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, а згідно ч. 3 ст. 199 КПК України також і те, що заявлені ризики не зменшилися.
Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Так, при розгляді питання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим та особу обвинуваченого.
До того ж, продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою забезпечить належний розгляд справи у встановлені законодавством строки.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, оцінюючи в сукупності обставини по справі, стадію розгляду кримінального провадження, суд приходить до переконання, що ризики передбачені ст. 177 КПК України не зменшились, що унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, а тому слід продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою строком на 60 днів.
Керуючись ст.ст. 331, ч. 2 ст. 376 КПК України, суд
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 продовжити строком на 60 (шістдесят) днів, до 24 липня 2020 року включно.
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого про зміну обвинуваченому міри запобіжного заходу, відмовити.
Ухвала відповідно до Рішення Конституційного Суду № 4-р/2019 від 13 червня 2019 року, може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 7 днів з дня її оголошення.
Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені в нарадчій кімнаті та оголошені у судовому засіданні 25 травня 2020 року.
Повний текст ухвали виготовлено 25 травня 2020 року.
Суддя ОСОБА_1