Справа № 562/3788/19
"19" травня 2020 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді Ковалика Ю.А., з участю секретаря судових засідань Дацишиній Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Здолбунові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на неповнолітню дитину, -
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , просила ухвалити рішення про стягнення з відповідача на її користь 21 761 грн. 46 коп. неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 31 жовтня 2016 року шлюб між нею та відповідачем розірвано. 12 червня 2018 року судовим наказом Здолбунівського районного суду Рівненської області з ОСОБА_2 на її користь стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, стягнення проводити щомісячно, починаючи з 20 квітня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття. Відповідач ухиляється від сплати аліментів, відмовляється виконувати рішення суду, внаслідок чого з 20 квітня 2018 року по грудень 2018 року утворилась заборгованість в розмірі 21 761 грн. 46 коп.
Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 30 січня 2020 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 26.03.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
В судове засіданні позивач ОСОБА_1 не з'явилася, представник позивача ОСОБА_4 подав заяву якою, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглянути справу без його участі, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_2 на неодноразові виклики в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать поштові повідомлення та оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Про причини неявки суд не повідомив та не подав відзив.
Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін та враховуючи те, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно зі ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 31 жовтня 2016 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.
Від даного шлюбу народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 18 липня 2006 року.
Судовим наказом Здолбунівського районного суду Рівненської області від 12.06.2018 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, стягнення проводити щомісячно, починаючи з 20 квітня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
Згідно довідки розрахунку № 22686, виданої 13.11.2018 року Здолбунівським районним відділом ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, заборгованість зі сплати аліментів утворилась з квітня 2018 року по жовтень 2018 року становить 12 158 грн. 40 коп.
Відповідно до ст.196 Сімейного кодексу України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
У пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз'яснено, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені), визначена у статті 196 СК України, настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилась з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Будь-яких доказів того, що відповідач не мав можливості сплачувати аліменти у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, а також, що заборгованість утворилась з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками, суду не надано.
Таким чином, відповідач без поважних причин ухиляється від покладеного на нього статтею 180 Сімейного кодексу України обов'язку утримувати неповнолітню дитину.
Враховуючи, що відповідач, як батько, зобов'язаний забезпечити достатній для дитини фізичний, духовний та соціальний розвиток, однак, без поважних причин ухиляється від грошового зобов'язання, суд дійшов висновку про наявність вини відповідача у простроченні сплати аліментів та утворенні заборгованості по аліментах.
Підстав для звільнення відповідача від сплати неустойки за прострочення сплати аліментів судом не встановлено.
Згідно наданого розрахунку позивачем, загальна сума пені за порушення ОСОБА_2 аліментних зобов'язань становить 21 761 грн. 46 коп.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
У статті 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Саме така правова позиція 25 квітня 2018 року висловлена у постанові Верховного Суду України у справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37 цс 18).
Суд приймає поданий позивачем розрахунок пені за прострочення сплати аліментів, що проведений відповідно до вимог законодавства, оскільки відповідачем інший розрахунок наданий не був.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265, 280-284 ЦПК України, на підставі ст.ст. 180, 196 Сімейного кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , неустойку за прострочення сплати аліментів в розмірі 21 761 (двадцять одна тисяча сімсот шістдесят один) грн. 46 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп. отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПУО): 37993783, банк отримувача : Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Відповідачем може бути подана заява про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Здолбунівський районний суд Рівненської області (п.п.15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України).
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_2 ,
Суддя: Ю.А. Ковалик