25 травня 2020 року Чернігів Справа № 620/1391/20
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 19.03.2020 №19 про відмову позивачу у проведенні перерахунку пенсії;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за вислугу років, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2020 №7-р(ІІ)/2019, ч.20 ст.86 Закону України від 14.10.2014 №1657 «Про прокуратуру» з 01.04.2020 на підставі заяви від 18.03.2020 та довідки Прокуратури Чернігівської області від 10.03.2020 №18-111 з урахуванням всіх складових заробітної плати за посадою прокурора Ніжинської місцевої прокуратури Чернігівської області у розмірі 90%.
Позов мотивовано тим, що рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 вирішено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку із підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.04.2020 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного письмового провадження, без виклику сторін та встановлено відповідачу 15-ти денний термін, з дня отримання копії ухвали для подання відзиву на позов.
В межах встановленого судом строку відповідач надав відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що після прийняття Конституційним Судом рішення №7-р(ІГ)/2019, тобто, після 13.12.2019, нормативно - правові акти про підвищення заробітної плати прокурорським працівникам, які працюють на відповідній посаді, не приймались. Таким чином, відсутні правові підстави для проведення перерахунку пенсії позивачу згідно поданої ним заяви на підставі довідки Прокуратури Чернігівської області від 10.03.2020 №18-111, а дії Головного управління щодо відмови у перерахунку пенсії, є такими, що відповідають вимогам чинного правового регулювання.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
З 15.06.2016 позивач перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України №1789-ХІІ «Про прокуратуру» у розмірі 90% заробітної плати.
10.03.2020 Прокуратурою Чернігівської області видано позивачу довідку №18-111 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657.
Враховуючи наведене та рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019, позивач звернувся до ГУ ПФУ в Чернігівській області із заявою про перерахунок пенсії.
Розпорядженням ГУ ПФУ в Чернігівській області від 19.03.2020 №19, позивачу відмовлено у здійсненні вказаного перерахунку з посиланням на ч.20 ст.86 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII «Про прокуратуру», оскільки пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1155 встановлено, що зміна розмірів посадових окладів для працівників прокуратури, передбачених цією постановою, не є підставою для перерахунку пенсій, що призначені згідно із Законом України «Про прокуратуру». Після 13.12.2019 нормативно-правові акти про підвищення заробітної плати прокурорським працівникам, які працюють на відповідній посаді, не приймались. Наведені обставини викладені також у листі ГУ ПФУ у Чернігівській області від 30.04.2020 №2500-0334-8/9268, який доведено до відома позивача.
Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає про таке.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також: у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також: бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий, від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.8 Конституції України, в Україні визнається й діє принцип верховенства права. Складовою верховенства права є принцип очікування суб'єктом відносин визначених правових наслідків (правового результату) своєї поведінки, яка відповідає наявним у суспільстві нормативним приписам.
Оскільки Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції України і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію, як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції України, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.
Конституційний Суд України у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що принцип правової визначеності вимагає ясності й однозначності правової норми й забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишалися передбачуваними (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22.09.2005 №5-рп/2005, від 29.06.2010 №17-рп/2010, від 22.12.2010 №23-рп/2010, від 11.10.2011 №10-рп/2011).
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 28.11.1999 у справі «Брумареску проти Румунії» зазначено, що принцип правової визначеності є складовою верховенства права (п.61). Також у рішенні від 13.12.2001 у справі «Церква Бессарабської Митрополі» проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що закон має бути доступним та передбачуваним, тобто вираженим з достатньою точністю, щоб дати змогу особі, в разі необхідності, регулювати його положеннями свою поведінку (п.109).
У відповідності до ч.2 ст.6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституції межах і відповідно до законів України.
Стаття 24 Конституції України гарантує рівність конституційних прав і свобод та рівність всіх громадян перед законом.
Враховуючи наведене, у спірних правовідносинах не можуть бути застосовані положення Закону, які призводять до звуження існуючих прав і свобод.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Пенсійний фонд України і його територіальні підрозділи здійснюють керівництво та управління солідарною системою, проводять збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначають пенсії, підготовляють документи для їх виплат та виконують інші управлінські функції. Вони по суті є органами державної виконавчої влади і суб'єктами владних повноважень, а тому відповідно до вимог ст.19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Рішенням Конституційного суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 у справі №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення ч.20 ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 вказаного вище рішення установлено такий порядок виконання цього рішення:
частина двадцята ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
частина двадцята ст.86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: "20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний судовий захист закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права 1966 року (стаття 2) та в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (стаття 13), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, частиною 15 ст.86 Закону №1697 визначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31.12.2017, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Таким чином, позивач має право на перерахунок пенсії на підставі ст.86 Закону №1697 у розмірі 90% від місячного заробітку з урахуванням всіх складових заробітної плати за відповідною посадою.
Як встановлено судом, позивач звернувся до ГУ ПФУ в Чернігівській області із заявою про перерахунок пенсії, виходячи із розміру середньої заробітної плати, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657, відповідно до довідки Прокуратури Чернігівської області від 10.03.2020 №18-111.
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 вирішено визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення ч.20 ст.86 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII «Про прокуратуру», якими передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Згідно ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України», закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Тобто, положення ч.20 ст.86 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII «Про прокуратуру» втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
При цьому, посилання відповідача на положення постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1155 суд вважає не обґрунтованими, оскільки позивачу прокуратурою Чернігівської області видано довідку та він просить здійснити перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657.
Згідно правової позиції Верховного Суду України (постанова від 16.09.2015 у справі №21-1465а15), суд при прийнятті рішення повинен визначити такий спосіб відновлення порушеного права, який є ефективним та який виключив би подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був провести позивачу перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років на підставі заяви від 18.03.2020 у відповідності до ст.86 Закону України №1697-ХІІ «Про прокуратуру» з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати з урахуванням всіх складових заробітної плати за відповідною посадою.
При цьому, суд враховує, що згідно п.1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.
Відповідно до ч.4 ст..45 Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії проводиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа, у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Враховуючи, що позивач звернувся до ГУ ПФУ в Чернігівській області 18.03.2020, пенсія йому має бути перерахована з 01.04.2020.
Суд зазначає, що право на захист - це суб'єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом» (ст.55 Конституції України).
Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.
Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.
Згідно ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 19.03.2020 №19 про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2020 №7-р(ІІ)/2019, ч.20 ст.86 Закону України від 14.10.2014 №1657 «Про прокуратуру» з 01.04.2020 на підставі заяви від 18.03.2020 та довідки Прокуратури Чернігівської області від 10.03.2020 №18-111 з урахуванням всіх складових заробітної плати за посадою прокурора Ніжинської місцевої прокуратури Чернігівської області у розмірі 90%.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп.) судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу"Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 );
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-а, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 21390940).
Повне рішення суду складено 25.05.2020.
Суддя Л.О. Житняк