25 травня 2020 року м. Чернігів Справа № 620/1429/20
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Бородавкіної С.В.,
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) 21.04.2020 (відповідно до відбитку штампу на конверті) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (далі - ГУПФУ в Чернігівській області), у якому просить зобов'язати відповідача зарахувати до його стажу роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах період з 03.06.1991 по 25.12.2002 та призначити з 11.02.2020 пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 згідно п. ''б'' ст. 13 Закону України ''Про пенсійне забезпечення''.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що записами у трудовій книжці підтверджується його право на отримання пенсії на пільгових умовах.
Ухвалою судді від 27.04.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні). Також установлено відповідачу 15-денний строк для подання відзиву на позов.
У встановлений судом строк відповідач подав відзив на позов, у якому просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог та зазначив, що позивачем під час звернення до ГУПФУ в Чернігівській області із заявою про призначення пенсії не було надано документів, які визначають право на пенсію на пільгових умовах: пільгових довідок, копій наказів про проведення атестацій робочих місць та їх результатів, довідку про повну зайнятість, інші документи, які підтверджують пільговий характер роботи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається із записів у трудовій книжці ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 (а.с. 16-23), зокрема у період з: 24.01.1989 по 16.03.2000 позивач перебував у трудових відносинах із дільницею малої механізації Чернігівського Облрембудтреста та займав посаду електрогазозварювальника.
Відповідно до наказу від 16.03.2000 №4-к ОСОБА_1 був звільнений з роботи у зв'язку із переводом у ДП «Дільниця механізації» ЗАТ «Чернігівоблбуд».
У період з 17.03.2000 по 25.12.2002 позивач займав посаду електрогазозварювальника на вищевказаному підприємстві.
11.02.2020, по досягненню 57 років, ОСОБА_1 звернуся до ГУПФУ в Чернігівській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (а.с. 26). До заяви позивачем було додано: військовий квиток, диплом (свідоцтво, атестат) про навчання, довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, паспорт, трудову книжку. Також позивачем було надано довідку ПрАТ «Чернігівоблбуд» від 23.11.2019 №4/163, відповідно до якої книги наказів по ДП «Дільниця механізації» ЗАТ «Чернігівоблбуд» за 1991-2002 роки ПрАТ «Чернігівоблбуд» на зберігання не передавались, у зв'язку із чим надати ОСОБА_1 довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній та засвідчені копії документів, які підтверджують атестацію робочого місця, не можливо.
Листом від 05.03.2020 за №2500-0346-8/6728 ГУПФУ в Чернігівській області повідомило ОСОБА_1 , що у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах йому відмовлено, оскільки у позивача недостатньо як пільгового так і загального стажу. Так, позивачем не надано документів, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, зокрема пільгових довідок, копій наказів про проведення атестацій робочих місць та їх результатів, довідку про повну зайнятість, інші документи, які підтверджують пільговий характер роботи.
Вважаючи вказану відмову протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Згідно із пунктом «б» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 (далі - Порядок №383) при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджений Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, де у розділі ХХХІІІ «Загальні професії», передбачені - електрозварники та газозварники.
Аналіз наведеної правової норми свідчить про те, що однією із умов зарахування до пільгового стажу певного періоду роботи на відповідній посаді або за професією є включення цієї посади або професії до Списків, що діяли в період такої роботи. Вимога щодо обов'язкового підтвердження документами умов праці до 21 серпня 1992 року та проведення атестації після цієї дати є похідними від основної умови про внесення цієї професії до діючих Списків.
Згідно зі статтею 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника, а відповідно до статті 62 Закону №1788-XII - основним документом, що підтверджує стаж роботи.
Пунктом 10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637).
Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінпраці та Мінфіном.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17.
Як вбачається із трудової книжки позивача, у період з 03.06.1991 по 16.03.2000 ОСОБА_1 займав посаду електрогазозварювальника на дільниці малої механізації Чернігівського Облрембудтреста.
Відповідно до наказу від 16.03.2000 №4-к ОСОБА_1 звільнений з роботи у зв'язку із переводом у ДП «Дільниця механізації» ЗАТ «Чернігівоблбуд».
У період з 17.03.2000 по 25.12.2002 позивач займав посаду електрогазозварювальника на вищевказаному ДП «Дільниця механізації» ЗАТ «Чернігівоблбуд».
Таким чином, виконувана позивачем робота відноситься до робіт, які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до чинних на період його роботи постанов: Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10, Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162.
Щодо доводів відповідача, що у трудовій книжці ОСОБА_1 (запис №18) відсутня посада та підпис особи, яка вносила запис, суд зазначає, що Верховний Суд у постановах від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18) та від 04 вересня 2018 року у справі №423/1881/17 (провадження №К/9901/22172/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Крім того, вказаний запис завірений печаткою підприємства.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що зібраними у справі доказами підтверджено періоди роботи ОСОБА_1 з 03.06.1991 по 16.03.2000 на дільниці малої механізації Чернігівського Облрембудтреста, а з 17.03.2000 по 25.12.2002 на ДП «Дільниця механізації» ЗАТ «Чернігівоблбуд», тому останній має бути зарахований до стажу роботи позивача, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Таким чином, судом встановлено, що позивач має достатній вік - більше 57 років та стаж (більше 27 років 6 місяців), з якого на роботах, які дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, - більше 12 років та 6 місяців, що є достатнім для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах.
При цьому, суд критично ставиться до доводів відповідача про те, що спірний період не може бути зарахований до пільгового по тій причині, що у ГУПФУ в Чернігівській області не має можливості перевірити його на відповідність первинним документам, виходячи із такого.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 вживалися дії для отримання довідки про підтвердження наявного у нього пільгового стажу. Однак, відповідно до довідки ПрАТ «Чернігівоблбуд» від 23.11.2019 №4/163 книги наказів по ДП «Дільниця механізації» ЗАТ «Чернігівоблбуд» за 1991-2002 роки ПрАТ «Чернігівоблбуд» на зберігання не передавались, у зв'язку із чим надати ОСОБА_1 довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній та засвідчені копії документів, які підтверджують атестацію робочого місця, не можливо.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 101 Закону №1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Отже, перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі або відсутність можливості їх перевірити, самі по собі, не можуть бути підставою для відмови у призначенні пільгової пенсії.
Аналогічна позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №672/914/16-а та від 11 липня 2019 року у справі №127/1849/17.
Крім того, суд зазначає, що соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.
Тобто, в розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 28 серпня 2018 року у справі №175/4336/16-а, від 25 вересня 2018 року у справі №242/65/17, від 27 лютого 2019 року у справі №423/3544/16-а та від 11 липня 2019 року у справі №242/1484/17 та від 31 березня 2020 року у справі №446/656/17.
При цьому, щодо доводів відповідача про відсутність довідок та копій наказів про проведення атестації робочого місця позивача та її результатів, суд зазначає таке.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 19.02.2020 (справа №520/15025/16-а), особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону №1788-XII.
Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому, контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Щодо моменту з якого необхідно призначити пенсію позивачу, суд зазначає таке.
Згідно вимог частини першої статті 45 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.
За наведених обставин, суд вважає, що пенсія ОСОБА_1 має бути призначена з 11.02.2020.
Крім того, під час вирішення спору судом враховано, що згідно з пунктом 4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління.
Разом з тим, всупереч встановлених вимог, відповідач будь-якого вмотивованого рішення по заяві позивача не прийняв, фактично відмовивши ОСОБА_1 у призначення пенсії за віком листом від 05.03.2020 за №2500-0346-8/6728, що не передбачено зазначеним Порядком.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, оформлену листом від 05.03.2020 за №2500-0346-8/6728, у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно пункту ''б'' статті 13 Закону України ''Про пенсійне забезпечення''.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.02.2020 та прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 з 11 грудня 2020 року пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно пункту ''б'' статті 13 Закону України ''Про пенсійне забезпечення'', зарахувавши до його стажу у пільговому обчисленні періоди роботи: з 03.06.1991 по 16.03.2000 на дільниці малої механізації Чернігівського Облрембудтреста, з 17.03.2000 по 25.12.2002 на ДП «Дільниця механізації» ЗАТ «Чернігівоблбуд».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII ''Перехідні положення'' Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 25.05.2020.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 21390940, вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005).
Суддя С.В. Бородавкіна